Справа № 369/11629/20
Провадження № 2/369/256/21
21.05.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Новіцькій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.07.2020 року з вини відповідача сталася ДТП, при якій автомобіль позивача ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Винним в даній ДТП визнано відповідача згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2020 року. Позивач вказує, що оскільки був вимушений додатково витрачати свій вільний час на оформлення події ДТП, пошук спеціалістів з метою проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, що змінювало його спосіб життя, враховуючи поведінку відповідача, звернувся з позовом до суду про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. у зв'язку із пошкодженням свого автомобіля, судовий збір у розмірі 840,80 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином про розгляд справи, причини неявки не повідомив.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду невідомі, тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.07.2020 року о 12:30 водій ОСОБА_2 в м. Києві, по вул. Васильківській, 1, керуючи автомобілем «BMW 525», д/н НОМЕР_2 , при перестроюванні не впевнився у безпечності маневру, не надав переваги у русі транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку, у тій смузі, в яку він мав намір перестроїтися та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_1 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2020 року у справі № 752/14555/20 ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП по факту ДТП, що сталося 15.07.2020 року.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.3.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»:
П. 3 Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
П. 5 Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
П. 9 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оцінюючи ситуацію при ДТП, яка виникла 15.07.2020 року, протиправність дій відповідача, вину відповідача у вказаній ситуації, моральна шкода є пов'язаною з наслідками ДТП, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 1 000,00 грн.
Щодо витрат на правову допомогу адвоката, то суд зазначає, що:
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України передбачено, що: За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
4. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:
1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Вказана правова позиція висловлена в Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 (№ рішення в реєстрі 87951334).
Враховуючи вищевикладене, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів на понесення витрат на правову допомогу (договір про надання правничої (правової) допомоги № 15/09/2-20 від 15.09.2020 року, додаток № 1 до договору, акт наданих послуг (виконаних робіт) від 04.12.2020 року, квитанція № 3 від 04.12.2020 року на суму 3000,00 грн.), враховуючи часткове задоволення позову, то суд задовольняє ці вимоги частково, а саме в розмірі 600,00 грн., виходячи із складності справи, ціни позову, об'єму виконаних робіт адвокатом.
З відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 168,16 грн..
Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.3.1995 року, рішення ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії», ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., судовий збір в розмірі 168,16 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 600,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук