Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 травня 2021 р. Справа №520/4301/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області (вул. Соборна, буд. 26, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62441,код ЄДРПОУ 04396685) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 15.03.2021 №07-03/20 Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про звільнення секретаря Циркунівської сільської ради ОСОБА_1 " на підставі абзацу 6 частини 2 статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" з 15.03.2021;
- поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області з 15.03.2021;
- стягнути з Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2021 по дату поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.03.2021 позивача було обрано на посаду секретаря Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області. Розпорядженням Циркунівського сільського голови від 15.03.2021 №07-03/20 позивача було звільнено з посади секретаря Циркунівської сільської ради, підставою для звільнення з займаної посади, став абзац 6 частини 2 статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» у зв'язку з ненаданням у встановлений Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки. Позивач зазначила, що згода на проведення спеціальної перевірки була надана в установлений Законом строк, а тому вважає Розпорядження протиправним та просить суд скасувати його.
Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивача дійсно було обрано 04.03.2021 на посаду секретаря Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, однак у визначений законом строк позивач не надала жодного документу для проведення спеціальної перевірки, у зв'язку з пропуском строку надання документів оскаржуваним Розпорядженням від 15.03.2021 № 07-03/20 звільнено позивача з посади секретаря Циркунівської сільської ради.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивачем були надані документи для проведення спеціальної передвіки в установлений Законом строк, а також наголошував, що доводи відповідача у відзиві не спростовують аргументи, наведені в позовній заяві, і просив задовольнити позовну заяву.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що підставою звільнення позивача з займаної посади є ненадання у визначений законом строк три робочі дні (05.03.2021, 09.03.2021, 10.03.2021) письмової згоди на проведення спеціальної перевірки, а тому доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, та просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 30 квітня 2021 року по 21 травня 2021 року відповідно до наказу №04-06/42 від 15.04.2021.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Рішенням IV сесії VIII скликання Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 04.03.2021 ОСОБА_1 обрана на посаду секретаря Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, що не заперечувалось учасниками справи.
Розпорядженням Циркунівського сільського голови від 15.03.2021 №07-03/20 позивача звільнено з посади секретаря Циркунівської сільської ради на підставі абзацу 6 частини 2 статті 58 Закону України "Про запобігання корупції".
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії щодо її звільнення усупереч тому, що позивач надсилала згоду на проведення щодо неї спеціальної перевірки, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-ІІІ) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 3 Закону №2493-ІІІ передбачено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою: виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону № 2493-ІІІ стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону, а також стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзаці четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції". Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700 -VII) стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто. У разі якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 6 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, який затверджено Національним агентством з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2, до такого переліку відносяться посади в органах місцевого самоврядування, зокрема, посади секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад.
Суд приходить до висновку, що посада позивача, на яку його обрано сільською радою, підпадає під визначення посади з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків та відповідно до закону щодо позивача повинна проводиться спеціальна перевірка.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 57 Закону №1700 -VII порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частина 2 вказаної статті визначає, що для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов'язаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особи, зазначені в абзаці сьомому частини першої статті 56 цього Закону, подають передбачені цією частиною статті документи для проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.
Відповідно до абзаці 1 пункту 21 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171 (далі - Порядок № 171), спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до цього Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.
Згідно з абзацом 2 пункту Порядку № 171 для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.
Пункт 8 Порядку № 171 передбачено, що для проведення спеціальної перевірки претендент на посаду подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я; 6) копію військово-облікового документа: для призовника - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаного - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного; для військовослужбовця - посвідчення особи військовослужбовця; 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності); 8) заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 58 Закону №1700 -VII повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 цього Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений цим Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки.
Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо не надання, за твердженням відповідача, позивачем у встановлений законом строк згоди на проведення щодо неї спеціальної перевірки.
У той же час судом встановлено, що позивач 06.03.2021 звернулась до кур'єрської доставки ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_2 «Курьерско - поштовий сервіс» та згідно з накладною № 1800926 відправила цінний лист з описом вкладення на адресу відповідача з такими документами: згода на проведення спеціальної перевірки, ксерокопія паспорту, ксерокопія ідентифікаційного коду, автобіографія, копія документів про освіту.
15.03.2021 ОСОБА_1 особисто звернулася до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області із заявою, у якій повідомляла про необхідність проведення відносно неї спеціальної перевірки.
При цьому Розпорядженням від 15.03.2021 №07-03/20 позивача звільнено з посади секретаря Циркунівської сільської ради на підставі абзацу 6 частини 2 статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" у зв'язку із ненаданням у встановлений законом строк згоди на проведення спеціатьної перевірки.
Суд зазначає, що відповідачем долучено до матеріалів справи згоду позивача на проведення спеціальної перевірки, датовану 09 березня 2021 року, що містить виправлення на 12 березня 2021 року шляхом закреслення цифри "09". На вказаному документі проставлено вх.№02-08/708 від 12.03.2021 та наявна резолюція невстановленої особи " ОСОБА_3 підготувати розпорядження".
Відповідно до доповідної записки начальника загального відділу ОСОБА_3 на адресу сільського голови Сікаленка М.В., ОСОБА_3 інформує сільського голову про те, що згода на проведення спеціальної перевірки від ОСОБА_1 надійшла 12.03.2021.
Тобто, в матеріалах справи наявні докази, що суперечать один одному в частині дати згоди про проведення спеціальної перевірки.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява N 7460/03, § 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Рішення Європейського суду з прав людини і основоположних свобод по справі «Бендерський проти України» орієнтує судову практику застосовувати при оцінці доказів стандарт доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities).
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд застосовує стандарт «баланс вірогідностей» (a balance of probabilities): слід довести, що факт скоріше був, а ніж не був, тобто суб'єктивна впевненість може бути виміряна як така, що дорівнює 51% і вище (ця математична аналогія випливає із пояснення в справі Miller v Minister of Pensions [1947] 2 All ER 372).
Аналогічний принцип оцінки доказів застосовується ЄСПЛ у рішеннях Rhesa Shipping Co SA v Edmonds [1985] 1 WLR 948, BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007, J.K. AND OTHERS v. SWEDEN від 23.08.2016, та ін.
Баланс вірогідностей оцінюється в абсолютних виразах, тому в ситуації, коли докази оцінені як 50Х50 (позивач/ відповідач), за правилами адміністративного судочинства, де тягар доказування лежить на суб'єкті владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України), спір виграє позивач.
Зважаючи на встановлений процесуальним законом обов'язок доказування, що покладається на відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд з огляду на баланс імовірностей приходить до висновку про те, що стверджувані позивачем обставини щодо направлення документів на адресу відповідача 06.03.2021 є переконливими, оскільки позивачем, окрім згоди на проведення спеціальної перевірки, датованої 06.03.2021, надано також і докази її надіслання (опис вкладення, накладна), у той час як відповідачем такий факт належними доказами не спростовано, при цьому надані відповідачем докази містять виправлення дати невстановленою особою, що викликає у суду сумнів у їх достовірності.
Посилання відповідача у відзиві, що позивач мала надати згоду на проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів, а саме 05.03.2021, 09.03.2021, 10.03.2021, спростовано наявними в матеріалах справи доказами направлення позивачем такої згоди кур'єрською доставкою, при цьому відповідачем не заперечувався факт отримання такої згоди, а тому суд приходить до висновку, що позивач надала документи у встановлений Законом строк.
Відтак, суд приходить до висновку, що розпорядження від 15.03.2021 №07-03/20 є неправомірним, оскільки позивачем були надані документи у встановлений законом строк засобами поштового зв'язку, що законом не заборонено, а тому розпорядження від 15.03.2021 №07-03/20 Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про звільнення секретаря Циркунівської сільської ради ОСОБА_1 " на підставі абзацу 6 частини 2 статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" з 15.03.2021 підлягає скасуванню.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області з 15.03.2021.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області (вул. Соборна, буд. 26, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62441,код ЄДРПОУ 04396685) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження від 15.03.2021 №07-03/20 Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області (вул. Соборна, буд. 26, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62441, код ЄДРПОУ 04396685) "Про звільнення секретаря Циркунівської сільської ради ОСОБА_1 " на підставі абзацу 6 частини 2 статті 58 Закону України "Про запобігання корупції" з 15.03.2021.
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на посаді секретаря Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області з 15.03.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 24 травня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов