Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 травня 2021 р. справа № 520/3992/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 за період з 09.06.2020 по 31.10.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 за період з 09.06.2020 по 31.10.2020 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв'язку з наявністю в нього статусу особи з інвалідністю І групи по зору з дитинства позивач має право на отримання пенсії з втрати годувальника після смерті ОСОБА_2 як непрацездатний член його сім'ї у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України №1058, тому 16 липня 2020 року позивач звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, надавши необхідні документи для її оформлення. Однак в управлінні Пенсійного фонду позивача повідомили про те, що пенсію у зв'язку з втратою годувальника мені неможливо призначити через оформлення цього виду пенсії за заявою матері позивача - ОСОБА_3 за її місцем проживання в Олександрійському районі Кіровоградської області, яка так само належить до непрацездатних членів сім'ї померлого ОСОБА_2 . Позивачу запропоновано звернутись через відповідача до ГУ Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про виділення частки із загальної суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Зазначену заяву позивач склав 06.10.2020.
Утім, виплата пенсії у зв'язку зі втратою годувальника позивачу здійснена з листопада 2020 року. Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо несплати йому пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дня, що настав за днем смерті його батька - ОСОБА_2 , тобто з 09 червня по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав, що виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенси. Згідно з заявою ОСОБА_1 та на підставі наданих ним документів із загальної суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Позивачу було виділено частку пенсії з 01.11.2020.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 30 квітня 2021 року по 21 травня 2021 року відповідно до наказу №04-06/42 від 15.04.2021.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Не є спірними обставини щодо наявності у ОСОБА_1 права на отримання пенсії з втрати годувальника після смерті ОСОБА_2 як непрацездатного члена його сім'ї у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частку пенсії померлого ОСОБА_2 позивачу виділено з 01.11.2020 відповідно до його заяви від 06.10.2020.
Вищевказані обставини учасниками справи не заперечувались та підтверджуються листом ГУПФУ в Харківській області від 26.01.2021 № 735-17619/Д-02/8-2000/21.
Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо несплати йому пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дня, що настав за днем смерті його батька - ОСОБА_2 , тобто з 09 червня по 31 жовтня 2020 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Складовою конституційного права на соціальний захист є право на пенсійне забезпечення. У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно частини 1 статті 36 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно із частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно (ст.38 Закону).
Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї, виділення частки пенсії врегульовано статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
Позивачем вказано у позові, що заяву про виділення частки пенсії ним подано у жовтні 2020 року, виплата такого виду пенсії позивачу здійснюється з листопада 2020 року, що відповідає вимогам ст.39 Закону України №1058.
Тобто, відповідачем не вчинено дій, що суперечать приписам Закону №1058 щодо виплати позивачу частки пенсії з втрати годувальника після смерті ОСОБА_2 як непрацездатному члену його сім'ї у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Аргументи позивача щодо призначення пенсії з дня смерті годувальника на підставі п.3 ч.1 ст.45 Закону №1058 у межах спірних правовідносин є неприйнятними, адже позивач звернувся з заявою про виділення частки пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а тому у даному випадку приписи ст.39 Закону України №1058 є спеціальними щодо таких правовідносин.
Окрім того, доказів звернення позивача із заявою від 16.07.2020, про яку він вказує у позові, до суду не надано, так само як і відповіді органу Пенсійного фонду про неможливість призначити пенсію, причини неподання таких доказів суду невідомі, позивачем клопотання про витребування таких доказів не заявлялось, а тому суд на підставі ст.ст.79, 80 КАС України вважає такі обставини недоведеними.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 133, 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 24 травня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов