Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 травня 2021 р. справа № 520/4002/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо незарахування до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нездійснення перерахунку додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції з урахуванням стажу службу в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції з урахуванням стажу служби в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року позивач проходив службу на посадах в органах податкової міліції державної податкової служби України. Загальний стаж служби в органах податкової міліції складає 13 років 1 місяць та 22 дні. Позивач вважає, що своєю бездіяльністю щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції служби в органах податкової міліції ГУНП в Харківській області порушило право позивача на правильне обрахування стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав, що у статті 78 Закону № 580-VIII наведено вичерпний перелік видів служби та роботи, які повинні бути зараховані до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. У вказаній статті відсутній такий вид служби, як служба в органах податкової міліції державної податкової служби України, тому ГУНП в Харківській області і відмовило позивачу у зарахуванні періоду служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 30 квітня 2021 року по 21 травня 2021 року відповідно до наказу №04-06/42 від 15.04.2021.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у жовтні 2019 року прийнятий на службу до Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Харківській області від 01 лютого 2021 року № 64о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника ГУНП в Харківській області.
09 лютого 2021 року позивач звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом, в якому просив повідомити, чи зараховано йому до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення та виплату надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, вислугу років в органах податкової міліції державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року.
У рапорті від 09.02.2021 позивач вказав, що якщо до стажу служби в поліції не зараховано вислугу років в органах податкової міліції державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року, то попросив зарахувати вказаний період служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції та перерахувати і виплатити надбавку за вислугу років за весь час служби в Національній поліції України, а також здійснити перерахунок додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції.
10 березня 2021 року позивачу надано відповідь №1940/119/01/12-2021, в якій вказано, що до стажу служби позивача в поліції не зараховано службу в органах податкової міліції державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року.
ГУНП в Харківській області повідомлено позивача про відсутність правових підстав для зарахування до стажу служби в поліції вислуги років в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 23 лютого 2012 року, також відповідно відповідач не в змозі виплатити позивачу надбавку за вислугу років за весь час служби в Національній поліції України, та здійснити перерахунок додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Не є спірним той факт, що ОСОБА_1 з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року проходив службу на посадах в органах податкової міліції Державної податкової служби України. Загальний стаж служби в органах податкової міліції складає 13 років 1 місяць та 22 дні.
Вказані обставини підтверджено також копією трудової книжки НОМЕР_2 та копією послужного списку №0034539.
Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України та Закону України «Про Національну поліцію» в частині зарахування до стажу служби в поліції вислуги років в органах податкової міліції Державної податкової служби України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Так, положеннями ст.19 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-XII (який регулював правовий статус податкової міліції в період служби позивача) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до ст. ст. 24, 26 зазначеного Закону особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в України" №508-VI від 05.07.2012 внесено зміни до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 353.1 ст. 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Зазначені норми кореспондуються з вимогами ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який був чинний до 20.11.2012, відповідно до якої особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
За приписами п. 356.1 ст. 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що служба в органах податкової міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького складу, а відтак повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію", а тому відповідачем помилково не зараховано спірний стаж до стажу служби в поліції та внаслідок незарахування цього періоду протиправно не здійснено перерахунок додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі
прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року, а також здійснити перерахунок ОСОБА_1 додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції з урахуванням стажу служби в органах податкової міліції державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року та щодо нездійснення перерахунку додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції з урахуванням стажу служби ОСОБА_1 в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) здійснити перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції з урахуванням стажу служби в органах податкової міліції Державної податкової служби України за період з 30 грудня 1998 року по 22 лютого 2012 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 24 травня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов