Справа № 500/425/21
24 травня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представників позивача - Сороколіт В.І., Сороколіт Л.М., представника відповідача - Мурованої І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелвіс» (далі - позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки позивач своєчасно здійснено сплату єдиного внеску. Позивач зазначає, що відомості про сплату єдиного внеску за період, який зазначений в оскаржуваному рішення підтверджено платіжними дорученнями та відображені у таблиці.
На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Мартиць О.І.) від 03.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Представник позивача подав 08.02.2021 заяву про відвід судді Мартиць О.І.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Мартиць О.І.) від 08.02.2021 визнано заяву необґрунтованою та справу №500/425/21 передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючу суддю визначено - Дерех Н.В.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Дерех Н.В.) від 09.02.2021 у задоволенні заяви позивача від 08.02.2021 у справі №500/425/21 про відвід судді Мартиць О.І. відмовлено.
Суддя Мартиць О.І. подала 09.02.2021 заяву про самовідвід судді.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 заяву про самовідвід судді постановлено задовольнити та відвести суддю Мартиць О.І. від розгляду справи №500/425/21 та передати справу для автоматизованого розподілу (повторного розподілу) відповідно до вимог КАС.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючого суддю визначено - Осташа А.В.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 (суддя Осташ А.В.) прийнято до провадження адміністративну справу №500/424/21 та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.
На адресу суду від відповідача 23.02.2021 надійшов відзив на позовну заяву. В якому зазначено, що до позивача застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню по платежу єдиного соціального внеску, у зв'язку із несвоєчасною сплатою поточних платежів протягом 2017, 2018, січень-вересень 2019, що підтверджується інтегрованими картками платника по платежу єдиний соціальний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати за 2016, 2017, 2018, 2019, де відображено по датах факт нарахування даного платежу та факт сплати. А тому, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 винесено правомірно з посиланням на чинне законодавство України.
Позивач подав відповідь на відзив 09.03.2021, в якому зазначено, що інтегровані картки не можуть бути достовірним доказом правомірності застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою суду проголошеною в судовому засіданні від 09.03.2021 без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання замінено відповідача на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області, які відокремлений підрозділ ДПС України.
Ухвалою суду проголошеною в судовому засіданні від 11.05.2021 без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання продовжено процесуальний строк розгляду справи до одного місяця та оголошено перерву до 24.05.2021.
В судовому засіданні представники позивача, позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ТОВ «Мелвіс» є юридичною особою та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.04.1998, дата запису: 30.01.2008 Номер запису: 16481200000000584.
Відповідачем прийнято рішення №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вказаним рішенням застосовано штраф у розмірі 34041,04 грн. та нараховано пеню у розмірі 4569,35 грн (аркуш справи 7).
ТОВ «МЕЛВІС» до ДПС України направлено скаргу на рішення №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 із проханням скасувати вказане рішення як помилкове, оскільки ТОВ «МЕЛВІС» впродовж періоду, який вказаний у рішенні в повних сумах та своєчасно сплачувало єдиний внесок. На підтвердження надано відомості про сплату ТОВ «МЕЛВІС» єдиного внеску за 2016-2020 роки.
ДПС України прийняло Рішення про результати розгляду скарги, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ «МЕЛВІС».
Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 вказаного вище Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Пунктом 1 частини 10 статті 9 цього Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Суд встановив, що за період з 21.03.2017 по 28.02.2020 сума нарахованого та сплаченого ТОВ «Мелвіс» єдиного внеску із заробітної плати та лікарняних становить 261630,34 грн.
Відомості про сплату єдиного внеску за період, який вказаний в оскаржуваному рішенні, підтверджено платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи, які досліджені судом (аркуш справи 15-54).
До позивача застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню по платежу єдиного соціального внеску, у зв'язку із несвоєчасною сплатою поточних платежів протягом 2017, 2018, січень-вересень 2019, що підтверджується інтегрованими картками платника по платежу єдиний соціальний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати за 2016, 2017, 2018, 2019, де відображено по датах факт нарахування даного платежу та факт сплати.
Також, суд зазначає, що процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до п.7 розділу VII Інструкції №449, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Згідно з частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Тобто, будь-який податок чи збір, що надійшов до бюджету, відображається на відповідному балансовому рахунку і враховується (обліковується) на єдиному казначейському рахунку, незалежно від того, на який аналітичний рахунок він поступив.
З аналізу викладених правових норм слідує висновок, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем фактично здійснено всі необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов'язку зі сплати грошового зобов'язання.
До такого висновку суду дозволяє прийти проведений під час розгляду справи аналіз долучених позивачем до метеріалів справи копій платіжних доручень (а.с. 15-54, 128-134).
Відповідно до п.10 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.
Заперечуючи проти позовних вимог, Головне Управління ДПС у Тернопільській області всупереч вимог, передбачених ч.2 ст.77 КАС України, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Судом не приймаються посилання представника відповідача як на доказ правомірності оскаржуваного рішення на дані інтегрованої картки платника податків ТОВ "Мелвіс" по платежу єдиний соціальний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 року.
По - перше, згідно правових позицій Верховного Суду, будь-які дані отримані із автоматизованих систем контролюючого органу не можуть бути належними доказами в розумінні процесуального закону (постанова КАС ВС від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а);
по-друге, судом встановлено, що з незрозумілих причин в інтегрованій картці платника податків ТОВ "Мелвіс" по платежу єдиний соціальний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати за 2019 рік не відображено даних про сплату трьох сум, а саме: 7 492 грн 80 коп. - платіжне доручення №65 від 28.05.2019 (а.с.43), 7 492 грн 80 коп. - платіжне доручення №67 від 28.05.2019 (а.с.44) та 6 600 грн - платіжне доручення №69 від 30.05.2019 (а.с.45). Окрім того, судом встановлено, що згідно даних інтегрованої картки платника податків у позивача на кінець звітних періодів завжди існувала переплата, а недоїмки не було.
Отже, суд приходить до висновку, що суми єдиного внеску були сплачені позивачем своєчасно та в повному обсязі.
Контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та нарахування пені, тоді як позивачем підтверджено належними доказами, що єдиний соціальний внесок було сплачено вчасно та в повному обсязі.
Отже, суд зробив висновок, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати. Помилка при нарахуванні відповідачем в інтегрованій картці платника, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску.
Відтак, рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1 від 29.01.2021.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №2071/19-00-04-14 від 09.12.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позову в сумі 2 270 грн. сплаченого згідно платіжного доручення №1 від 29.01.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 травня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелвіс" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лозовецька, 67,с. Гаї-Шевченківські,Тернопільський район, Тернопільська область,47716 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21135193);
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
Головуючий суддя Осташ А.В.