про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
24 травня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5016/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Сінна, 45, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання дій протиправними, визнання нечинним акта та зобов'язання вчинити певні дії,
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного центру зайнятості про визнання дії протиправними, визнання нечинним акта та зобов'язання вчинити певні дій, а саме, просить:
1) визнати дії Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості при складанні Акту №26 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.01.2021 неправомірними;
2) визнати дії Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості при виданні наказу №5 від 14.01.2021 "Про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 " неправомірним;
3) визнати Акт №26 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.01.2021 протиправним та нечинним;
4) визнати наказ Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості №5 від 14.01.2021 "Про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 " протиправним та нечинним.
Підставою для звернення до суду позивач вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин через безпідставне проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати матеріального забезпечення та прийняття рішення про повернення коштів.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України, у тій ж редакції, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас певні судження Полтавського обласного центру зайнятості про певні факти є висновками тільки Полтавського обласного центру зайнятості, зазначення яких в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність наказів, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.
У даному випадку акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №26 від 13.01.2021, в якому відображено узагальнений опис виявлених розслідуванням порушень законодавства, що, у свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність фізичної особи та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №26 від 13.01.2021 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення є носієм доказової інформації про виявлені Полтавським обласним центром зайнятості порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідний наказ центру зайнятості, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження наказу, прийнятого на підставі такого акта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №813/2524/17, від 10 травня 2018 року у справі №811/119/13-а та від 16 липня 2020 року у справі №826/4/16.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи правову природу акту, складеного за наслідками здійсненого уповноваженими органами центру зайнятості контролю, суд не вбачає перешкод для поширення на спірні правовідносини вищенаведеної правозастосовчої практики Верховного Суду, відповідно до якої акт перевірки не визнається правовим актом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.
У свою чергу, вимога про допомоги по безробіттю оформлюється саме наказом.
Тобто, акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення є лише засобом фіксації обставин порушення і джерелом доказової інформації позбавлений ознак правового акту (акту індивідуальної дії чи нормативно - правового акту), що, як вже зазначалось вище, унеможливлює розгляд вимог про його оскарження у порядку адміністративного судочинства.
У той же час, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 22 березня 2018 року у справі №П/9901/135/18, від 31 січня 2019 року у справі №9901/56/19, від 27 червня 2019 року у справі №9901/920/18, поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині оскарження акту №26 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.01.2021 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В іншій частині позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.
Враховуючи критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Беручи до уваги викладене, з метою правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача документи, необхідні для розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 171, 257, 260, 257, 262 пунктом 5 частини статті 294, Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними, визнання нечинним акта та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовної вимоги про визнання Акта №26 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 13.01.2021 протиправним та нечинним.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/5016/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити одноособовим складом суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава.
Надати відповідачу строк - п'ять днів з дня вручення ухвали, для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив тривалістю три дні з моменту отримання відзиву.
Встановити відповідачу строк для подання заперечення тривалістю три дні з моменту отримання відповіді на відзив.
Витребувати від Полтавського обласного центру зайнятості документи та письмові пояснення щодо порядку та підстав проведення розслідування, документи, що стали підставою для прийняття наказу про повернення коштів.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
Надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Роз'яснити учасникам процесу, що судом у відповідності до частини першої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства вчинюються заходи процесуального примусу, визначені статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.М. Петрова