Справа № 420/9230/20
24 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.05.2021р. (вх. № 24460/21), заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач, уточнивши позовні вимоги, просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку та поновлені виплати пенсії за віком за період з 07.10.2009р. по 02.04.2018р., невиплаті пенсії у встановленому законом розмірі, починаючи з 02.04.2018р., зупиненні виплати з 01.03.2020р.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та поновити виплату позивачу пожиттєво пенсії за період з 07.10.2009р. по 02.04.2018р. шляхом її призначення знову, на рівних з іншими громадянами України умовах, відповідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, із застосуванням при розрахунку розміру пенсії за період з 07.10.2009р. по 02.04.2018р. показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачені страхові внески, за 2017-2019 роки - 7763,17 грн., доплатою за наднормативний стаж 15 років, не нижче мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на момент фактичного виконання судового рішення (2020 р.), з виплатою усіх підвищень, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення та виплати пенсії, проведенням індексації та осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, компенсацією втрати доходів за затримку виплати пенсії чи її невиплати у належному розмірі, за період з 07.10.2009р. по день фактичного виконання рішення, з урахуванням раніше виплачених сум, одним платежем на визначений позивачем банківський рахунок;
провести перерахунок позивачу пенсії за віком, починаючи з 02.04.2018р. по день фактичного виконання рішення, на рівні з іншими громадянами України умовами, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, із застосуванням при розрахунку розміру пенсії показника середньої заробітної плати (доходу в Україні), з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки - 3764,40 грн., з оцінкою одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, доплатою з понаднормативний стаж 15 років, з виплатою усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, індексації та осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, компенсацією втрати доходів за затримку виплати пенсії чи її невиплати у належному розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, одним платежем на визначений позивачем банківський рахунок;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача 58059 грн. моральної шкоди, в режимі негайного виконання рішення, одним платежем;
відповідно до п.1 ч.2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду у повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем всієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009р. по день фактичної виплати;
відповідно до ч. 6 ч. 245 КАС України, ч.1 ст. 382 КАС України зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) з 02.04.2018р. із застосуванням показника середньої заробітної плати та величини оцінки одного року страхового стажу відповідно до пп. 4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вже отриманих сум пенсії, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2020р.
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.11.2018 р. по 11.02.2019р. у зв'язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі №815/2507/18;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 29.11.2018 р. по 11.02.2019р. у зв'язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р., з урахування висновків суду;
в іншій частині вимог відмовлено.
06.04.2021р. (вх. №17140/21) від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за віком на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. та додаткового рішення від 06.11.2020р. у справі № 420/9230/20;
вжити заходів, що забезпечать нарахування та виплату позивачу пенсії за віком як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни з усіма підвищеннями та надбавками пожиттєво, у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV, з проведенням на загальних підставах поточних перерахунків та індексації пенсії, з нарахуванням компенсації втрачених доходів за затримку виплати пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 01.10.2020р. Заяву представник просив розглянути за його відсутності та відсутності позивача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 р. у справі № 420/9230/20 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено частково;
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 р. та додаткового рішення від 06.11.2020р. у справі № 420/9230/20;
надіслано окрему ухвалу на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. та додаткового рішення від 06.11.2020р. у справі № 420/9230/20;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 1 місяця з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Одеському окружному адміністративному суду про вжиті на виконання ухвали заходи;
в решті вимог відмовлено.
14.05.2021р. (вх. № 24460/21) від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов лист від 07.05.2021р. (вх. 24460/21), яким повідомлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18 виконане у повному обсязі та згідно наданої заяви банківською установою від 10.07.2020р. № 6105/М-1500-20 виплата пенсії ОСОБА_1 з серпня 2020р. поновлена та з вересня 2020 року передана на АТ «Державний експортно-імпортний банк».
При цьому зазначено, що згідно листа Пенсійного фонду України №2800-030202-9/32260 від 29.09.2020р. та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 6645/04-16 від 28.10.2020р., відновити виплату пенсії позивача можливо лише після особистого звернення одержувача пенсії або опікуна та надання відповідних заяв та документів, яка повинна реєструватись в підсистемі «Звернення». У разі звернення представника за довіреністю із заявою щодо відновлення виплати пенсії, відновлювати пенсію не має правових підстав. Виплату пенсії гр. ОСОБА_1 було припинено «до з'ясування» з 01.10.2020р. На виконання рішення суду у справі №420/9230/20 розпорядженням від 09.04.2021р. здійснено перерахунок пенсії за віком з 02.04.2018р., за наслідком якого розмір пенсії з 02.04.2018р. складає 3775,68 грн.
17.05.2021р. (вх. № 14641/21) від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій останній просить:
за повторне умисне невиконання відповідачем судового рішення без поважних причин накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
половина суми штрафу стягується на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
зобов'язати відповідача в десятиденний строк з дати винесення ухвали суду надати до суду новий звіт про виконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2021р. у справі № 420/9230/20.
20.05.2021р. (вх. № ЕП/13779/21) від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли заперечення на заяву, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що згідно листа Пенсійного фонду України №2800-030202-9/32260 від 29.09.2020р. та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 6645/04-16 від 28.10.2020р., відновити виплату пенсії позивача можливо лише після особистого звернення одержувача пенсії або опікуна та надання відповідних заяв та документів, яка повинна реєструватись в підсистемі «Звернення». У разі звернення представника за довіреністю із заявою щодо відновлення виплати пенсії, відновлювати пенсію не має правових підстав. Враховуючи, що позивач, як встановлено законом, особисто не надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з банківськими реквізитами, підстави для виплати пенсії позивачу через на АТ «Державний експортно-імпортний банк» відсутні.
Розглянувши питання щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. та додаткового рішення від 06.11.2020р. у справі № 420/9230/20, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Суд вказує, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов'язком такого боржника.
Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».
У відповідності до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За змістом норм ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 02.04.2018р. із застосуванням показника середньої заробітної плати та величини оцінки одного року страхового стажу відповідно до пп. 4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вже отриманих сум пенсії, з урахуванням висновків суду.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2020р. зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 29.11.2018 р. по 11.02.2019р. у зв'язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р., з урахування висновків суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час судового розгляду зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 04.03.2021р. на виконання вищевказаних судових рішень здійснено нарахування пенсії позивачу та компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.11.2018р. по 11.02.2019р. у зв'язку з порушенням термінів виплати сум,присуджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18, на підтвердження чого надано копії перерахунків пенсії.
Згідно листа Пенсійного фонду України №2800-030202-9/32260 від 29.09.2020р. та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №6645/04-16 від 28.10.2020р. відновити виплату пенсії ОСОБА_1 можливо лише після особистого звернення одержувача пенсії або опікуна та надання відповідних заяв та документів. Заява повинна реєструватися в підсистемі «Звернення».
Відповідно до п. 1.5 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р., заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 17.07.2018 р. у справі № 211/1789/17, від 31.01.2019 р. у справі № 520/9721/16-а.
Конституційне право на пенсію особи, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон, у контексті поновлення цього права у зв'язку з прийняттям рішення КСУ від 7 жовтня 200 року № 25-рп/2009 Верховним Судом у постанові від 3.09.2019 р. у справі № 475/164/17 сформульовано правовий висновок про те, що право громадянина на одержання та призначення йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки відповідно до конституційних принципів право на пенсійне забезпечення гарантується незалежно від того, де проживає така особа.
Враховуючи, що відповідач не надав доказів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. в частині виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 02.04.2018р. із застосуванням показника середньої заробітної плати та величини оцінки одного року страхового стажу відповідно до пп. 4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вже отриманих сум пенсії, з урахуванням висновків суду; додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2020р. в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.11.2018 р. по 11.02.2019р. у зв'язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2018р. у справі № 815/2507/18, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 р., з урахування висновків суду, суд дійшов висновку про допущену з боку відповідача протиправну бездіяльність, яка вчинена всупереч вимог ст. 46, 129-1 Конституції України та ст.ст. 14, 370 КАС України.
Ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Ухвалою суду від 14.04.2021 р. у справі № 420/9230/20, зокрема, надіслано окрему ухвалу на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. та додаткового рішення від 06.11.2020р. у справі № 420/9230/20 та зобов'язано відповідача протягом 1 місяця з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Одеському окружному адміністративному суду про вжиті на виконання ухвали заходи.
Заперечуючи проти задоволення заяви, представник відповідача зазначив ті ж самі обставини, що ним зазначались в обґрунтування правової позиції під час судового розгляду справи.
Проте, судом встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. та додаткове рішення від 06.11.2020 р. у справі № 420/9230/20 у повному обсязі на теперішній час не виконано.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 14, 370 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України).
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду доказів подачі відповідачу заяви та відповідних документів як особисто нею, так і, зокрема, її уповноваженим представником.
Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка була ратифікована Україною 17.07.1997 р., держава Україна гарантує особам право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом.
Головною складовою цього прав є гарантування особі державою Україна виконання винесеного на її користь судового рішення. Згідно ст.9 Конституції України норми міжнародних угод, які ратифікувала або на застосування яких дала згоду Україна є обов'язковими для виконання на всій території України та їх положення мають пріоритет над правовими нормами національного законодавства. Таким чином, національним законодавством України не може бути обмежено право особи на своєчасне та ефективне виконання судового рішення, як складової частини поняття права на звернення до суду, встановленого ст.6 Конвенції. За таких обставин, відповідно до положень ч.2 ст. 382 КАС України, суд має право встановити новий строк для виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для виконання судового рішення та роз'яснити про можливість застосування штрафу за невиконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-297, 382 КАС України, суд -
Заяву про зобов'язання позивача подати звіт про виконання рішення суду та накладення штрафу за невиконання рішення суду,- задовольнити частково.
Встановити новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2020р. та додаткового рішення від 06.11.2020р. у справі № 420/9230/20 протягом 30 днів з дня набрання законної сили цієї ухвали суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у тридцятиденний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили звіт про виконання судового рішення.
В іншій частині заяви позивача, - відмовити.
Ухвалу може бути в порядку та в строки встановлені ст. ст 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк