Справа № 420/4526/20
24 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі № 420/4526/20, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області (далі - ГУМВС України в Одеській області), в якій позивач просив:
визнати протиправною відмову ГУМВС України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 14, код ЄДРПОУ 08592268) у здійсненні виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми боргу у розмірі 9710,52 грн., що виникла у зв'язку із заниженням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення (заробітної плати);
стягнути з ГУМВС України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 14, код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму боргу у розмірі 9710,52 грн., що виникла у зв'язку із заниженням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення (заробітної плати);
стягнути з ГУМВС України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 14, код ЄДРПОУ 08592268) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 3000 (три тисячі) гривень;
зобов'язати ГУМВС України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 14, код ЄДРПОУ 08592268) здійснити розрахунок, нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) від загальної буми боргу 9710,52 грн., за період з 01.05.2006 року по дату виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), який визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 р., з урахуванням розрахунку та виплати 3 % відсотків річних від суми боргу 9710,52 гривень на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі № 420/4526/20 позов задоволено частково:
визнано протиправною відмову Головного управління МВС України в Одеській області листом від 07.04.2020р. (№ 14/1-Л-134) у нарахуванні та виплаті в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 2006 по 2015р.р.;
зобов'язано Головне управління МВС України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 2006 по 2015р.р.;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 р. змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р., виклавши 3 абзац його резолютивної частини у наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, у період з 01 листопада 2006 року по 26 серпня 2015 року, а також виплатити суму перерахованої індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат".
Зазначене рішення набрало законної сили 20.01.2021 р.та на його виконання видано виконавчий лист від 15.02.2021р.
14.04.2021р. (вх. № 24481/21) від позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить:
визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо не виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/4526/20 від 22.06.2020р. які полягають у надісланні письмового листа №14/Л-137 від 21.04.2021р. до ОСОБА_1 ;
встановити Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області місячний строк з дати отримання ухвали для надання суду відповіді про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/4526/20 від 22.06.2020р., із зазначенням суми перерахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат які виплачені ОСОБА_1 .
Згідно ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Положеннями ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV КАС України врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За приписами ч.6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином необхідною передумовою щодо задоволення судом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, є встановлення обставин протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як зазначалось вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі № 420/4526/20 позов задоволено частково.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 р. змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р., викладено 3 абзац його резолютивної частини у наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, у період з 01 листопада 2006 року по 26 серпня 2015 року, а також виплатити суму перерахованої індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат".
Зазначене рішення набрало законної сили 20.01.2021 р. та на його виконання видано виконавчий лист від 15.02.2021р. щодо зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, у період з 01 листопада 2006 року по 26 серпня 2015 року, а також виплатити суму перерахованої індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обгрунтовуючи свою заяву, позивач зазначає про те, що відповідач не буде виконувати рішення у справі.
При цьому заявником не наведено як належних доводів, так і не додано жодних доказів на підтвердження наявності протиправності дій з боку суб'єкта владних повноважень - Головного управління МВС України в Одеській області, вчинених саме на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі № 420/4526/20, зміненого в частині постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021р.
В контексті ст.383 КАС України суд вважає, що під час виконання рішення відповідач не вчинив протиправних дій, пов'язаних саме з процедурою прийняття рішення на виконання судового рішення.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності передбачених законодавством підстав для задоволення заяви позивача про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними в порядку ст. 383 КАС України, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні останньої.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 151, 243, 248, 254, 373, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі № 420/4526/20, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк