Справа № 420/6103/21
24 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали позовної заяви Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ 26614030, місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: Одеська обл., Красноокнянский район, с. Гулянка) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 58738,88 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду 14 квітня 2021 року надійшла позовна заява Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ 26614030, місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: Одеська обл., Красноокнянский район, с. Гулянка) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 58738,88 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що за відповідачем рахується заборгованість з утримання у вищому навчальному закладі у сумі 58738,88 грн.
Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року залишено позов без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
До суду 19 травня 2021 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Так, заявник зазначив, що Інститут є військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти та фінансується з державного бюджету України. У зв'язку зі зміною безпосереднього органу фінансового забезпечення Інституту (з Департаменту фінансів МО України на фінансово-економічне управління Командування ВМС ЗС України) та відсутністю кошторисних призначень для сплати судового збору на початку року в Інституту фактично була відсутня можливість сплатити судовий збір в повному обсязі за подання зазначеної позовної заяви.
Також позивач зазначив, що відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору не залежить від волі Інституту, оскільки кошти на сплату судового збору надходять з державного бюджет, що є об'єктивною причиною несплати Інститутом судового збору за подання позовної заяви у встановлені законодавством процесуальні строки.
Таким чином, позивач просить поновити строк на звернення до суду з підстав неможливості вчасно сплатити судовий збір.
Оцінюючи надані докази суд виходить з такого.
Законодавче обмеження строку звернення до суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі № 473/2236/17.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору не є об'єктивною причиною у пропуску строку звернення до суду та не відповідає вищенаведеним критеріям.
Вищенаведений висновок відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі 806/2321/16.
Так, у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі 806/2321/16 зазначено: обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державному органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2020 року по справі № 340/661/19.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оцінюючи доводи наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд вважає, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позивач не довів поважності пропуску строку звернення до суду, а тому позов Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ 26614030, місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8) має бути повернутий позивачу.
У свою чергу, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позову не позбавляє особи права повторного звернення до суду, в порядку встановленому законом
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 122, 123, 169,256,293,295, 297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ 26614030, місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: Одеська обл., Красноокнянский район, с. Гулянка) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 58738,88 грн., - повернути заявнику.
Ухвалу про повернення заяви разом з доданими до неї документами невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст.293,295,297 КАС України, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Cуддя Л.Р. Юхтенко