про залишення позовної заяви без руху після відкриття
24 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2186/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Любарця Андрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання вчинити певні дії,-
22 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Любарця Андрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, у якій просить визнати протиправним та скасувати Рішення Біловодського об'єднаного управління пенсійного фонду України від 22 листопада 2019 року №6748/03-18 про призначення/відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 та зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Ухвалою від 27 квітня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 58-59).
Відповідач надав до суду відзив на позововну заяву (а.с.83-88). Серед іншого відповідач зазначив, що позивачем порушено строк звернення до суду, оскільки оскаржуване рішення від 22 листопада 2019 року №6748/03-18 про призначення/відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника отримано позивачем особисто 03.12.2019.
Судом поставлено питання щодо залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд встановив, що про оскаржуване рішення Біловодського об'єднаного управління пенсійного фонду України №6748/03-18 від 22.11.2019 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника, позивач дізнався 03 грудня 2019 року, про що свідчить особистий підпис позивача на зазначеному рішенні. Проте, до суду з позовом про скасування рішення відповідача від 22.11.2019 №6748/03-18 позивач звернувся в квітні 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Крім того, позивачем не надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, не наведено жодного обґрунтування та не надано жодного доказу в обґрунтування такого клопотання.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають продовженню розгляду справи, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву адвоката Любарця Андрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними обґрунтуваннями та доказами.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Ірметова