про залишення позовної заяви без руху
24 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2653/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м.Лисичанська Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
21 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м.Лисичанська Луганської області, в якій позивач просить:
визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м. Лисичанська Луганської області щодо відмови у виплаті мені, ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 8056,00 грн;
зобов'язати Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м. Лисичанська Луганської області до нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
Вивченням позовної заяви встановлено, що позивачем в позовній заяві зазначено як відповідача - Управління праці та соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації м.Лисичанська Луганської області та зазначено код ЄДРПОУ юридичної особи відповідача - 24205528.
Згідно з інформацією, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером 24205528 в реєстрі зареєстрована юридична особа Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Таким чином, суд звертає увагу позивача, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань правильною назвою відповідача є «Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області».
Крім того, як слідує з прохальної частини вимоги звернуті до неіснуючої юридичної особи.
Отже, позивачу необхідно надати адміністративний позов, оформлений у відповідності з нормами статей 160, 161 КАС України, зазначивши правильну назву юридичної особи відповідача, з визначенням відносно нього даних відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, а також звернувши позовні вимоги до належного відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення частини п'ятої статті 94 та частини четвертої статті 161 КАС України позивачем не підтверджено відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства позивачем надані не завірені належним чином копії письмових доказів.
Отже, позивачу слід надати суду належним чином засвідчені копії письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Окрім того, як слідує з матеріалів позовної заяви позивачем не надано належним чином завірених копій паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Отже, позивачу, також, слід надати суду належним чином засвідчені копії письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, а саме паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Відповідно до ч.1, п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Предметом позову є зобов'язання відповідача до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при цьому позивачем не конкретизовано за який саме рік він просить суд нарахувати та виплатити таку допомогу, а також визнати протиправними дії щодо її не донарахування та невиплати. Отже, позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.161 КАС України вбачається, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено її копію разом з усіма доданими до позову документами для відповідача на виконання положень ст.161 КАС України. Отже, позивачу необхідно надати до суду копію позовної заяви та усі додані до позовної заяви документи відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
До позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до суду, при цьому виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня здійснюється до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, згідно з положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно шестимісячний строк на звернення до суду обраховується з 01 жовтня відповідного року.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду, проте клопотання про поновлення строку на звернення до суду з обгрунтуваннями поважності причин пропуску строку не надано, а також не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України шестимісячний строк.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку, із наданням відповідних доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її примірник для вручення відповідачу;
заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду;
усі додані до позовної заяви документи відповідно до кількості учасників справи;
належним чином засвідчених копій письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, із зазначенням дати такого засвідчення;
належним чином засвідчених своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення копій паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позивача.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.Є. Петросян