24 травня 2021 року справа № 340/150/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов фермерського господарства «Агат» (далі - Господарство) до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправною та скасування постанови від 01 грудня 2020 року щодо застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн.
У заяві зазначив, що відповідач протиправно наклав штраф за порушення габаритно-вагових параметрів.
Стверджує, що позбавили права на участь у процесі прийняття рішення.
Пояснює, що перевозився сипучий вантаж та водій не міг відслідковувати навантаження на кожну вісь, оскільки насіння соняшника пересувалося під час їзди.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.32-42).
Управління пояснило, що Господарство здійснювало перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів транспортного засобу (перевантаження осі понад норму відхилення).
Зазначило, що зважування автомобіля з визначенням осьового навантаження не потребує спеціальної методики, а ваговий комплекс пройшов сертифікацію.
Стверджує, що позивача належним чином повідомили про час і місце розгляду матеріалів перевірки.
19 січня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.26-27).
24 березня 2021 року прийнято ухвалу про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (а.с.61-62).
21 травня 2021 року представники сторін до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце вирішення справи (а.с.67-68).
Не надіслали клопотань про відкладення розгляду справи, що, відповідно до приписів частини 9 статті 205 КАС України, надає право суду розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.
Так, позивач здійснює транспортні перевезення, використовуючи автомобіль «ДАФ» № НОМЕР_1 (вантажний спеціалізований сідловий тягач) (а.с.15).
27 жовтня 2020 року під час проведення рейдової перевірки з додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у сфері перевезення пасажирів і вантажів інспектори Північного управління Укртрансбезпеки зупинили згаданий автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 на автодорозі Київ - Чернігів 124 км (а.с.45-47).
Інспектори провели документальний габаритно-ваговий контроль, за наслідком якого встановлено перевищення вагових параметрів (перевантаження осі понад норму відхилення) (а.с.48-49).
Перевозили насіння соняшника.
Навантаження на одну з одиничних осей склало 11250 кг., а на строєну - 24700 кг. (а.с.49).
Загальна вага автомобіля становила 43250 кг. (а.с.48).
23 листопада 2020 року Управління виготовило повідомлення про виклик на розгляд матеріалів перевірки (а.с.44).
У повідомленні зазначено, що розгляд справи відбудеться 01 грудня 2020 року.
Поштове повідомлення відправлено 25 листопада 2020 року, а одержано наступного дня (а.с.50-51).
Господарство не надсилало клопотань про відкладення розгляду.
Керівник юридичної особи перебував на стаціонарному лікуванні з 10 по 27 листопада 2020 року (а.с.23).
01 грудня 2020 року Управління прийняло постанову про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. (а.с.43).
Штраф застосовано за надання послуг з перевезення вантажів без документу про внесення плати за проїзд при перевантаженні осі понад 2% (не більше 5%) підставі приписів абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).
Свідоцтво про повірку вимірювальної техніки на пункті зважування чинне до 23 червня 2021 року (а.с.52).
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок).
Приписами пункту 25 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до приписів частини 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, Управління розглянуло справу у строк, який встановлений ГК України і Порядком, пріоритет між якими належить закону.
Приписами пунктів 26 та 27 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Відповідач дотримався і цих вимог Порядку.
Господарство не надіслало клопотання про відкладення розгляду матеріалів перевірки.
Більше того, керівник юридичної особи завершив лікування за декілька днів до прийняття Управлінням постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок 2).
Приписами підпункту 3 пункту 2 Порядку 2 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Приписами пункту 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Позивач перевозив подільний вантаж.
Перевезення такого вантажу з перевищенням вагових норм заборонено (дозволи не видаються).
Приписами підпункту 8 пункту 2 Порядку 2 визначено, що стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.
Отже, належним чином здійснювався контроль навантаження на осі транспортного засобу.
Порядок 2 не передбачає використання методики для зважування автомобіля, оскільки здійснюється з використанням сертифікованого обладнання у певний спосіб.
Навантаження на одну з одиничних осей склало 11250 кг.
Норма для транспортного засобу таку типу - 11000 кг.
Таким чином, відхилення становить 250 кг. (2,27% (250 : 11000 х 100)).
Навантаження на строєну вісь склало 24700 (8200, 8200, 8300) кг.
Норма для транспортного засобу таку типу - 24000 кг.
Таким чином, відхилення становить 700 кг. (2,91% (700 : 24000 х 100)).
Отже, транспортний засіб під час перевезення класифікувався як великоваговий (перевищення навантаження на одиничну і строєну осі склало більше 2%).
Приписами частини 4 статті 48 Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Таким чином, Господарство перед здійсненням перевезення вантажу (після навантаження) мало отримати документ про внесення плати за проїзд.
Цих вимог позивач не дотримався.
Приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач порушив і припис пункту 22.5 Правил дорожнього руху, які є частиною законодавства про автомобільний транспорт.
Вина лежить виключно на ньому, оскільки мав впевнитись, що завантаження транспортного засобу не призведе до порушення Правил дорожнього руху під час перевезення вантажу.
Господарство мало можливість уникнути порушення шляхом завантаження меншої кількості вантажу.
Отже, рішення відповідача відповідає вимогам Закону.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2270 грн. (а.с.5).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей