24 травня 2021 року справа №320/7168/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області в частині невідповідності займаній посаді та звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області №203 о/с від 13.07.2020 "По особовому складу", відповідно до якого було звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п.5 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність);
- поновити ОСОБА_1 на роботі, а саме на службі в поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.07.2020 по день поновлення на роботі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 13.07.2020 №203 о/с за наслідками проведеної атестації його було звільнено з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області з підстав, визначених п.5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
Позивач не погоджується з правомірністю спірного наказу та рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області про його невідповідність займаній посаді, оскільки вважає, що підстави для проведення відповідачем атестації були відсутні.
Крім того, позивач зазначив, що 02.07.2020 ним було подано до Головного управління Національної поліції в Київській області рапорт про звільнення за власним бажанням на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", а тому відповідач з огляду на вказаний рапорт не мав повноважень приймати спірний наказ.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання по справі.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що метою проведення атестації позивача відповідно до ч.1 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" була оцінка його ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, а також перспективі його службової кар'єри.
Відповідач зазначив, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, атестаційною комісією було прийнято рішення, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню через службову невідповідність.
У судове засідання, призначене на 21.01.2021, з'явились представники сторін.
Усною ухвалою суду від 21.01.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Присутній у судовому засіданні 21.01.2021 представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Присутній у судовому засіданні 21.01.2021 представник відповідача проти вказаного клопотання не заперечував.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі наведеного, враховуючи клопотання сторін, усною ухвалою суду від 21.01.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданим Тетіївським РВ ГУ МВС України у Київській області 24.02.2004 (а.с.9).
Як вбачається з послужного списку, позивач проходив службу: у період з 15.03.2010 по 07.11.2015 - в органах внутрішніх справ; з 07.11.2015 по 22.06.2017 - в органах Національної поліції; з 23.06.2017 по 15.07.2020 - займав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (а.с.43-48).
З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.06.2020 №975 "Про створення атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області" затверджено склад атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області (а.с.18).
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.06.2020 №977 "Про проведення атестування поліцейських Обухівського району Київської області" призначено атестування поліцейських Обухівського відділу поліції та затверджено список поліцейських Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області, які підлягають атестуванню (а.с.60-62).
Так, відповідно до Списку поліцейських Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області для проходження атестування (Додаток 1 до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.06.2020 №977) ОСОБА_1 підлягає атестації (а.с.137-139).
Відповідно до пункту 3 наказу голові атестаційної комісії визначено провести по 03 липня 2020 року в робочий час доби засідання атестаційної комісії та організувати тестування поліцейських Обухівського відділу поліції, які підлягають атестуванню (а.с.58-59).
З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2020 Атестаційною комісією № 2 ГУ НП в Київській області за результатами співбесіди з позивачем було прийнято рішення, оформлене протоколом №127 від 25.06.2020, яким запропоновано ОСОБА_1 проходження опитування з використанням поліграфа. Остаточне рішення буде прийнято після результатів поліграфа (а.с.66).
В атестаційному листі атестаційна комісія зазначила про те, що результати атестування позивача наступні: тестування загальне - 24 бали; тестування професійне - 37 бали.
Комісія дійшла висновку про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Судом встановлено, що позивач відмовився від ознайомлення з висновком атестаційної комісії, про що комісією складено акт про відмову ознайомлюватись з результатами атестування (висновком атестаційної комісії) №307 від 08.07.2020 (а.с.65).
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області було прийнято наказ від 13.07.2020 № 203 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції відповідно до пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) було звільнено зі служби в поліції у запас 15.07.2020.
Судом встановлено, що підставою для звільнення позивача слугував атестаційний лист від 30.06.2020, акт про відмову ознайомлюватись з результатами атестування (висновком атестаційної комісії) від 08.07.2020 вн. №307, довідка від 10.07.2020 №96 (а.с.13).
Не погоджуючись з висновками Атестаційної комісії щодо службової невідповідності та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону №580-VІІІ призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Статтею 47 Закону №580-VІІІ встановлено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Так, пунктом 5 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
Відповідно до частин першої статті 57 Закону №580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною другою статті 57 Закону №580-VІІІ встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно з частиною третьою статті 57 Закону №580-VІІІ атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України (частини четверта-п'ята статті 57 Закону №580-VІІІ).
Суд зазначає, що наведені у ч.2 ст.57 Закону № 580-VІІІ підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції), визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890 (далі - Інструкція №1465).
Розділом ІV Інструкції №1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Пунктом 1 розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.
Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
Пунктами 7-9 розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Відповідно до пункту 10 розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Згідно з пунктом 11 розділу ІV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Пунктом 12 розділу ІV Інструкції №1465 встановлено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Відповідно до пункту 13 розділу ІV Інструкції №1465 поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
Згідно з пунктом 15 розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Пунктом 16 розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Отже, атестування поліцейських фактично включає два етапи: тестування та співбесіду.
Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.
Суд звертає увагу на те, що Інструкція №1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
Відповідно до пунктів 17-18 розділу ІV Інструкції №1465 атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.
Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.
Згідно з пунктом 20 розділу ІV Інструкції №1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу (пункт 21 розділу ІV Інструкції №1465).
Пунктом 23 розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Відповідно до пункту 24 розділу ІV Інструкції №1465 за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис (пункт 25 розділу ІV Інструкції №1465).
Як зазначено вище, за результатами проведення атестування Головним управлінням Національної поліції в Київській області було прийнято наказ від 13.07.2020 № 203 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у запас на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що призначення відповідачем атестації щодо нього було здійснено за відсутності підстав, передбачених нормами чинного законодавства.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що метою проведення атестування позивача була відповідно до ч.1 ст.57 Закону №580-VІІІ оцінка його професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки, визначення відповідності займаній посаді.
Суд зазначає, що у наказах Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.06.2020 №975 "Про створення атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області" та від 16.06.2020 №977 "Про проведення атестування поліцейських Обухівського відділу поліції" зазначено, що атестування поліцейських призначено з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей та рівня підготовленості особового складу відповідно до статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".
Тобто у наказі від 16.06.2020 №977 фактично процитовано положення ч.1 ст.57 Закону №580-VІІІ, при цьому даний документ не містить посилань на конкретну підставу призначення атестації, які визначені пунктом ч.2 ст. ст.57 Закону №580-VІІІ.
Суд зазначає, що аналіз положень ч.2 ст.57 Закону №580-VІІІ дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність.
Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою ст.57 Закону №580-VІІІ.
При цьому, положення ч.1 ст.57 Закону №580-VІІІ не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами ч.2 ст.57 Закону №580-VІІІ, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є неправомірним.
Кожна із зазначених у частині другій Закону №580-VII підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №819/1356/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86137153) та від 19.09.2019 у справі №200/9922/18-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84363127).
Як вбачається з послужного списку у позивача на момент призначення відповідачем атестації були діючими два дисциплінарні стягнення у вигляді сурової догани, застосовані на підставі наказів Головного управління Національної поліції в Київській області від 18.05.2020 №309 та від 05.06.2020 №101, які стосуються у незнанні ОСОБА_1 законів, інших нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції.
Суд вважає, що наявність у позивача двох дисциплінарних стягнень у вигляді суворої догани не є у розумінні вимог чинного законодавства підставою для призначення атестації.
Так, суд зазначає, що відповідно до положень Інструкції №1465 наявність у поліцейського дисциплінарних стягнень є лише одним із критеріїв, який має бути врахований атестаційною комісією під час прийняття рішення за результатами атестації поліцейського.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідач безпідставно призначив атестацію позивача.
Щодо висновків атестаційної комісії про службову невідповідність ОСОБА_1 , суд зазначає.
Як зазначено вище, 25.06.2020 Атестаційною комісією № 2 ГУ НП в Київській області за результатами співбесіди з позивачем було прийнято рішення, оформлене протоколом №127 від 25.06.2020, яким встановлено запропоновувати ОСОБА_1 проходження опитування з використанням поліграфа. Остаточне рішення буде прийнято після результатів поліграфа.
В атестаційному листі, підписаному головою атестаційної комісії ОСОБА_2 та секретарем атестаційної комісії ОСОБА_3 , зазначено, що комісія дійшла висновку про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Судом встановлено, що позивач відмовився від ознайомлення з висновком атестаційної комісії, про що комісією складено акт про відмову ознайомлюватись з результатами атестування (висновком атестаційної комісії) №307 від 08.07.2020.
Суд наголошує на тому, що з матеріалів справи вбачається, що атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Київській області за результатами проведення атестації ОСОБА_1 було прийнято лише одне рішення, оформлене протоколом атестаційної комісії від 25.06.2020 №127.
У вказаному рішення всупереч вимогам пункту 21 розділу ІV Інструкції №1465 не міститься жоден із висновків, який має бути прийнятий комісією за результатами розгляду відповідних матеріалів щодо поліцейського, перелік яких визначений у пункті 15 цього розділу ІV Інструкції №1465 (займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність).
Крім того, суд наголошує на тому, що в силу вимог пункту 24 розділу ІV Інструкції №1465 висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, мають бути внесені до атестаційного листа.
Суд зазначає, що атестаційний лист від 30.06.2020 не містить висновків атестаційної комісії, які викладені у протоколі засідання атестаційної комісії від 25.06.2020 №127, щодо пропозицію ОСОБА_1 пройти опитування з використанням поліграфа.
Натомість в атестаційному листі від 30.06.2020 зазначено про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Вказана інформація у протоколі атестаційної комісії від 25.06.2020 №127 відсутня.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що протокол атестаційної комісії від 25.06.2020 №127 та атестаційний лист від 30.06.2020 містять різну за змістом інформацію, що суперечить положенням Інструкції №1465.
При цьому, протокол атестаційної комісії від 25.06.2020 №127 не містить висновку щодо невідповідності позивача займаній посаді та необхідності його звільненні зі служби в поліції.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що атестаційна комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області за результатами проведення атестації ОСОБА_1 не приймала рішення про невідповідність позивача займаній посаді та про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Крім того, під час розгляду справи відповідачем не були надані докази ані наявності обґрунтованих підстав для звільнення позивача зі служби, ані належного мотивування звільнення позивача.
При цьому, отримання позивачем низьких балів за тестування не є законодавчо визначеною підставою для звільнення зі служби.
Більш того, згідно наданого відповідачем листа від 24.11.2020 №3258/109/12 інші працівники поліції, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за результатами тестування отримали менше 25 балів з тесту на знання законодавчої бази, проте відповідність цих працівників займаним посадам була підтверджена (а.с.136).
Наведене свідчить, що отримані поліцейським при тестуванні бали не є визначальним критерієм для прийняття рішення про його відповідність чи невідповідність займаній посаді.
Вказані обставини свідчать про те, що підстави для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність бути відсутні, а тому суд вважає, що відповідач безпідставно прийняв спірний наказ.
У позовній заяві позивач зазначив про те, що 02.07.2020 ним було направлено відповідачу рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що відповідач безпідставно звільнив його зі служби на підставі спірного наказу.
На підтвердження наданих пояснень позивачем додано до матеріалів справи копії фіскальних чеків від 02.07.2020 (а.с.15).
Суд зазначає, що як спеціальним законодавством так і трудовим законодавством не встановлений обов'язок роботодавця за наявності декілька підстав для звільнення працівника, звільняти останнього за підставами, які він зазначив у своєї заяві.
У зв'язку з цим, звільнення позивача на підставі його рапорту за власним бажанням з огляду на наявність висновків атестаційної комісії, які у хронологічному вимірі виникли раніше рапорту про звільнення за власним бажанням, не є підставою для зміни підстав звільнення.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду даної справи відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність призначення атестації позивача та факт прийняття атестаційною комісією за результатами проведення атестації рішення про невідповідність позивача займаній посаді та про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, а тому суд вважає, що підстави для прийняття відповідачем спірного наказу відсутні.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 13.07.2020 №203о/с "По особовому складу".
Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність підстав для призначення відповідачем атестації позивача, суд вважає, що прийняття атестаційною комісією №2 Головного управління Національної поліції в Київській області за результатами атестації рішення, оформленого протоколом від 25.06.2020 №127 також є безпідставним.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в частині визнання протиправним рішення атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформленого протоколом від 25.06.2020 №127.
Щодо вимоги позивача про поновлення на службі, суд зазначає таке.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11).
У цьому рішенні звертається увага на те, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд звертає увагу, що визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії (розпорядження про звільнення) має наслідком його недійсність з моменту прийняття. Тобто такий акт індивідуальної дії від моменту прийняття не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його скасуванням.
Таким чином, встановлення судом факту незаконного звільнення поліцейського і, як наслідок, поновлення його на службі, є нерозривними складовими одного процесу із захисту порушеного права, що співпадають у часі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що поновлення на службі незаконно звільненого поліцейського повинно відбуватись з дня, наступного за днем звільнення.
При цьому, пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58, днем звільнення вважається останній день роботи.
Враховуючи, що день звільнення вважається останнім днем служби, позивач підлягає поновленню на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області днем, наступним за днем звільнення, тобто 16.07.2020.
Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до частини першої-другої статті 94 Закону №580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 Розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу II Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Абзацом 3 пункту 2 розділу II Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 розділу IV Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі №160/2867/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93119248) зазначив, що Порядком №100 врегульовані загальні засади алгоритму обчислення середньоденного заробітку та середньої заробітної плати (пункти 2, 8), тоді як Порядком №260 встановлено особливості обчислення грошового забезпечення для поліцейських. Тобто суди повинні застосовувати відповідні алгоритми, передбачені Порядком №100, залежно від кожного окремого випадку з обов'язковим урахуванням спеціального правового регулювання порядку виплати грошового забезпечення поліцейським, визначеного Порядком №260.
Як вбачається з довідки Головного управління Національної поліції в Київській області №606 від 04.09.2020, загальна сума нарахованого позивачу грошового забезпечення за період з травня по червень 2020 року становить 20324,99 грн., у тому числі за травень 2020 року - 9600,64 грн. та за червень 2020 року - 10724,35 грн.
При цьому, кількість відпрацьованих позивачем днів за травень-червень 2020 року складає 61 день.
Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 333,20 грн. (20324,99 грн./61 день) за 1 календарний день.
Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 313 днів та обраховується починаючи з першого дня після звільнення - з 16 липня 2020 року по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто по 24 травня 2021 року.
Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 313 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь з відповідача, становить 104291,60 грн. (313 днів х 333,20 грн.).
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом від 25.06.2020 №127.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 13.07.2020 №203 о/с "По особовому складу".
4. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області з 16.07.2020.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Київській області (ідентифікаційний код 40108616, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Володимирська, буд.15) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.07.2020 по 24.05.2021 у розмірі 104291,60 грн. (сто чотири тисячі двісті дев'яносто одна грн. 60 коп.) без урахування обов'язкових податків та зборів.
6. В частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області рішення суду звернути до негайного виконання.
7. Звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.