21 травня 2021 року Справа № 280/1410/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 8089,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6341,13 грн., з акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розмірі 1528,61 грн. та зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 219,68 грн. Вказує, що у зв'язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов'язань, контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Ухвалою суду від 18.01.2021 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 17.03.2021 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу судом на адресу, що значиться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу суду з відміткою поштового зв'язку про вручення 08.04.2021.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч.6 ст. 162 КАС України).
За наведеного, суд вирішив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , з 25 січня 2006 року є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 21030000000019365.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 8089,42 грн., яка виникла в результаті не сплати податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені.
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі самостійних нарахувань за податковими деклараціями: №2536 від 08.02.2018 року (термін сплати 19.02.2018р.) на суму 7 236,00 грн., але у зв'язку з частковою сплатою платником зобов'язань у розмірі 4 661,37 грн. сума боргу складає 2 574,63 грн.; №2965 від 11.02.2019 року (термін сплати 21.02.2019р.) на суму 1 431,00 грн.
Крім того вказана заборгованість виникла на підставі подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи №12070 від 19.10.2020 року (термін сплати 19.10.2020 р.) та нарахування собі суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного року у розмірі 1 170,00 грн. та суму штрафу, у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 35,10 грн.
Також зазначена заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень (форми «Ш») №0114615007 від 17.09.2018 року на суму 60,00 грн., винесеного контролюючим органом на підставі Акту перевірки від 02.09.2018 року №3101/08-01-50- 02/ НОМЕР_1 , який було надіслано 04.09.2018 року на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та був отриманий ним 07.09.2018 року; №0114595007 від 17.09.2018 року на суму 400,00 грн., винесеного контролюючим органом на підставі Акту перевірки від 02.09.2018 року №3101/08-01-50-02/ НОМЕР_1 , який було надіслано 04.09.2018 року на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та був отриманий ним 07.09.2018 року; №0036645007 від 26.03.2019 року на суму 400,00 грн., винесеного контролюючим органом на підставі Акту перевірки від 30.01.2019 року №408/08-01-50- 07/ НОМЕР_1 , який було надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням.
На підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, нарахована пеня в розмірі 270,40 грн.
Заборгованість з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами виникла на підставі: самостійних нарахувань за податковими деклараціями: №38607912 від 15.10.2020 року (термін сплати 30.10.2020р.) на суму 1 043,00 грн., але у зв'язку з частковою сплатою платником зобов'язань у розмірі 1 007,76 грн. сума боргу складає 35,24 грн.; №44931430 від 17.11.2020 року (термін сплати 30.11.2020р.) на суму 902,00 грн.; №51113158 від 19.12.2020 року (термін сплати 30.12.2020р.) на суму 534,00 грн.
Також вищевказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форми «III») №0036125005 від 12.10.2020 року на суму 57,37 грн., винесеного контролюючим органом на підставі Акту перевірки від 18.09.2020 року №4466/08-01-50-05/ НОМЕР_1 , який було надіслано 21.09.2020 року на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та був отриманий дочкою відповідача 23.09.2020 року.
Заборгованість зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі: самостійних нарахувань за податковою декларацією №2965 від 11.02.2019 року (термін сплати 21.02.2019р.) на суму 119,25 грн.; подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи №12070 від 19.10.2020 року (термін сплати 19.10.2020 р.) та нарахування собі суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного року у розмірі 97,50 грн. та суми штрафу, у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 2,93 грн. Податкове повідомлення - рішення ані в судовому ані в адміністративному порядку оскарженні не були.
04 квітня 2018 року податковим органом була сформована та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 5337-50/825 на суму боргу 6574,63 грн., яка була вручена платнику 10.04.2018.
Оскільки здійснені контролюючим органом заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, за його твердженням, не призвели до повного погашення податкового боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно приписів пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 по справі № 820/1751/17, постанові від 27.03.2018 по справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 по справі № 818/1117/16.
Судом встановлено, що виставлена відповідачеві податкова вимога від 04.04.2018 форми "Ф" № 5337-50/825 на суму боргу 6574,63 грн. на дату розгляду цього спору по суті не відкликана з причини погашення відповідачем податкового боргу по всім податкам і зборам. Вона не була та не є предметом оскарження у судовому або іншому порядку та її не відкликано й з інших підстав, передбачених статтею 60 Податкового кодексу України.
Водночас, суд звертає увагу сторін на те, що згідно положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, а відтак, в силу приписів, визначених пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 42.2 статті 42 Податкового Кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 2 пункту 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій пункту 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610).
Як вбачається із матеріалів справи, податкова вимога від 04.04.2018 форми "Ф" № 5337-50/825 на суму боргу 6574,63 грн. надіслана контролюючим органом за адресою місця реєстрації проживання відповідача з повідомленням про вручення та вручена платнику.
Отже, в силу положень податкового законодавства, податкова вимога від 04.04.2018 форми "Ф" № 5337-50/825 вважається врученою відповідачеві у день, зазначений поштою в повідомленні про вручення, тобто, 10.04.2018.
Станом на дату розгляду справи, у матеріалах справи відсутні докази оскарження податкової вимоги від 04.04.2018 форми "Ф" № 5337-50/825, а також сплати відповідачем існуючої суми податкового боргу.
Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені судом обставини щодо несплати відповідачем суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6341,13 грн., з акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розмірі 1528,61 грн. та зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 219,68 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету податкового боргу в розмірі 8089,42 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (вручення податкового повідомлення-рішення, узгодження визначеного ним грошового зобов'язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти на користь ГУК у Зап.обл/ Запорізька обл. (код одержувача 37941997) в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998) податкового боргу:
з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6 341,13 грн. (код платежу 11010500 на р/р НОМЕР_2 );
з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розмірі 1 528,61 грн. (код платежу 14040000 на р/р НОМЕР_3 );
зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 219, 68 грн. (код платежу 11011001 на р/р НОМЕР_4 ).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.05.2021.
Суддя А.В. Сіпака