19 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/4032/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, (вул. Загорська, буд. 30,м.Ужгород,Закарпатська область,88000), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області ( вул. П.Мирного, буд. 2 а, м. Ужгород, Закарпатська область,88000) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, яким просить: 1. Визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області щодо нарахування та виплати судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а саме, із застуванням обмеження нарахування у сумі 47320 грн.
2. Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області провести перерахунок суддівської винагороди, нарахування та виплату судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року на підставі частин другої, третьої, п'ятої, шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - ЗО прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з урахуванням доплати за вислугу років за наявності стажу більше 15 років - 40 відсотків посадового окладу, та доплати за науковий ступінь - 15 відсотків посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у загальній сумі 164555,37 грн. без застосування будь-яких обмежень, передбачених частиною третьою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13.04.2020 року №553-ІХ.
3. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.
4. Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення. 5.Розглянути справу за правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. 6. У разі відмови в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, повістки та копії процесуальних документів, відзив відповідача прошу надсилати на зазначену адресу листування, а судові повістки надсилати у вигляді SMS - повідомлень на номер.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року прийняти до розгляду та відкрито спрощено позовне провадження у даній адміністративній справі .
01 березня 2021 року ухвалою ЗОАС дану адміністративну справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що він свої дії вчиняв у відповідності до Положення про ТУ ДСА в Закарпатській області, затвердженого Головою ДСА 25.09.2015 року, однак дане Положення відсутнє на офіційному сайті ТУ ДСА в Закарпатській області 29 березня 2021 року з врахуванням рішення Верховний Суду у подібній справі № 340/1916/20 судом була винесена ухвала про витребування доказів від відповідача, в якій , суд зобовязав відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 26213408 вул.Загорська, буд.30,м.Ужгород,Закарпатська область,88000 ) надати суду в термін сі днів з дня отримання даної ухвали : -Наказ ДСА України (інший документ ДСА), яким керувався відповідач при здійсненні обмеження суддівської винагороди позивачу.за спірний період ( з квітня до серпня 2020 року включно), в тому числі Наказ (інший) документ про зменшення асигнувань на суддівську винагороду за спірний період ; Наказ ДСА України ( інший документ ДСА), яким керувався відповідач при виплаті з вересня 2020 року суддівської винагороди суддям в повному обсязі, в тому числі і позивачу; Наказ начальника ТУ ДСА в Закарпатській області ( інший документ), на підставі якого позивачу за спірний період було нараховано та виплачено суддівську винагороду в обмеженому розмірі; - пояснення начальника відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА в Закарпатській області : на підставі якого керівного документу позивачу за спірний період (з квітня 2020 року по серпень 2020 року включно) було нараховано та виплачено суддівську винагороду в обмеженому розмірі та в повному обсязі з вересня 2021 року; кошторис, яким на бюджетний період ( 2020 рік) були встановлені повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в тому числі ,позивача.; документ, яким затверджені зміни до кошторису, яким на бюджетний період ( 2020 рік) були встановлені повноваження щодо обмеження з квітня по серпень (включно) 2020 року отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення в платежів для суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в тому числі ,позивача.
Позиції сторін.
Позов мотивовано тим, що позивач працює на посаді судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. За період з 01 січня 2020 року до 18 квітня 2020 року відповідачем позивачу була нарахована і сплачена суддівська винагорода, для визначення розміру якої використовувався посадовий оклад, виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, доплати за вислугу років в розмірі 30 % від посадового окладу судді.
12 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин, кінцева дата якого з урахуванням внесених до вказаної Постанови змін неодноразово змінювалася, збільшуючи строк дії карантину.
18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-1Х, яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено статтею 29 наступного змісту: «Стаття 29. Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки. Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України. Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статгі).».
Відповідно, з 18 квітня 2020 року і по 28 серпня 2020 року позивач отримав суддівську винагороду з урахуванням вказаних змін, тобто у меншому розмірі.
Позивач не погоджується із сумою виплаченої суддівської винагороди та вважає, що відповідачем порушено право на належне матеріальне забезпечення, оскільки право позивача на отримання суддівської винагороди у належному та повному розмірі не може бути поставлено в залежність від неналежного виконання обов'язків державними органами в частині внесення змін до законодавчих актів чи до формування бюджету.
18 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскільки Законом України від 13.04.2020 року № 553-IX про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір суддівської винагороди , який нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, а Закони України є обов'язковим до виконання, неконституційним не визнавався, то з урахуванням наведеного, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
В судове засідання сторони не з'явилися, були повідомлені про судове засідання належним чином.
Однак, 25 березня 2021 року, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
09 квітня 2021 року на виконання ухвали суду від 29.03.21 року про надання письмових доказів від відповідача надійшло пояснення, в якому вказано, що при здійсненні обмеження щодо нарахування та виплати суддівської винагороди позивачу за спірний період ТУ ДСА в Закарпатській області керувалося ЗУ№ 553-ІХ та Рішенням Ради суддів України від 24.04.20 року № 22.До листа додані копії затвердженого кошторису ТУ ДСА України на 2020 рік та Додатку № 7.
Обставини встановлені судом.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 01 серпня 2007 року №676/2007 ОСОБА_1 , призначено на посаду судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Відповідно до статті 73 та частини першої статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно з Указом Президента України «Про переведення суддів» від 9 грудня 2011 року №1113/2011 , суддю Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 у межах п'ятирічного строку переведено на роботу на посаді судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
У відповідності до Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21.06.2012 № 5011-VI ОСОБА_1 - обрано на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області безстроково, що також підтверджується наказом голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.08.2012 року № 86 «Про зарахування до штату суду ОСОБА_1 ».
У відповідності до наказу в.о. голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області «Про встановлення доплати за науковий ступінь кандидата наук ОСОБА_1 » від 26.06.2014 №122 з 16.05.2014 року , встановлено доплату за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 15% посадового окладу.
Наказом голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.09.2019 року № 292/02-06 «Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років ОСОБА_1 » з 09 вересня 2019 року , встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
За період з 01 січня 2020 року до 18 квітня 2020 року відповідачем позивачу була нарахована і сплачена суддівська винагорода, для визначення розміру якої використовувався посадовий оклад, виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, доплати за вислугу років в розмірі 30 % від посадового окладу судді.
З 18.04.2020 року по 28.08.2020 року позивач отримав суддівську винагороду в обмеженому розмірі згідно зі статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»- у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.
Недоплачені позивачеві суми складових суддівської винагороди та їх види відображено у довідці про нараховану та виплачену суддівську винагороду з 01.01.2020 по 27.08.2020, що складені відповідачем:
- у травні 2020 року: 53941,28 грн. обмеження доходу;
- у червні 2020 року: 60287,30 грн. обмеження доходу;
- у липні 2020 року: 26211,87 грн. обмеження доходу;
- у серпні 2020 року: 30143,65 грн. обмеження доходу.
Разом за квітень - серпень 2020 року відповідач не нарахував і не сплатив позивачеві суддівську винагороду у розмірі 164555,37 грн.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частиною 1 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Частиною 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб;
3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Відповідно до частини 5 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Частиною 9 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
08 січня 2020 року керівником ТУ ДСА в Закарпатській області та в.о. керівника бухгалтерської служби був складений кошторис на 2020 рік, затверджений заступником Голови ДСА України, де заробітна плата (код економічної класифікації ) становив 101674600 грн.
Проте, 12 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якою з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин, кінцева дата якого з урахуванням внесених до вказаної Постанови змін неодноразово змінювалася, збільшуючи строк дії карантину.
18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-IX, яким Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено статтею 29, відповідно до якої встановлено, що:
- у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.
Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).
Аналізуючи вищезазначені норми права, суд зробив висновок, що будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з огляду на таке.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 11 березня 2020 року в справі № 4-р/2020 з посиланням в тому числі на норми міжнародного права зазначив, що: "Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11 -р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.)
Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід'ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виці матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2., абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018).
Відповідно до пункту 62 Висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів від 1 січня 2001 року № 1 (2001) у цілому важливо (особливо стосовно нових демократичних країн) передбачити спеціальні юридичні приписи щодо убезпечення суддів від зменшення винагороди суддів, а також щодо гарантування збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.
Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) наголосила, що зменшення винагороди суддів за своєю суттю не є несумісним із суддівською незалежністю; зменшення винагороди лише для певної категорії суддів, безсумнівно, порушить суддівську незалежність (пункт 77 Висновку щодо внесення змін до законодавства [України], яке регулює діяльність Верховного Суду та органів суддівського врядування, від 9 грудня 2019 року № 969/2019 (далі - Висновок).
Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя (ч. 1 ст. 124 Основного Закону України).
Наведені положення Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України дають підстави стверджувати, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу" через інші законодавчі акти.
Таким чином, суд зробив висновок, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди відповідач мав керуватися виключно Законом України "Про судоустрій та статус суддів", при цьому застосування статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прямо суперечить статті 130 Конституції України.
Відповідно до частини 1-4статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Якщо суд зробив висновок, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-/2020 у справі №1-14/2020(230/20) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ зі змінами;
- абзацу дев'ятого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ.
Отже, положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ зі змінами, Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ, визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, суд зазначає, що питання обрахунку та розміру суддівської винагороди регламентовано виключно статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що в свою чергу виключає можливість до правовідносин стосовно суддівської винагороди застосовувати інші Закони.
Виходячи з наведених вимог процесуального права та враховуючи те, що ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в частині суддівської винагороди не відповідає Конституції України та нормам міжнародного права, суд до спірних правовідносин застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, а оскільки вже прийнято рішення щодо неконституційності закону, то суд не звертається до Верховного Суду з даного питання.
Відповідно до статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Державна судова адміністрація України має територіальні управління.
Наказом Державної судової адміністрації від 15.07.2015 № 104 відповідно до частини п'ятої статті 150, частини шостої статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 р. № 12 (у редакції рішення Ради суддів України від 04 червня 2015 р. № 50) затверджено Типове положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Територіальні управління у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, рішеннями з'їзду суддів України та Ради суддів України, Положенням про ДСА України, наказами ДСА України, рішеннями колегії ДСА України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
Основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.
Пунктом 4.3 Положення надано повноваження територіальним управлінням здійснювати функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіальних управлінь та місцевих загальних судів.
Судом встановлено, що за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року суддівську винагороду позивачу нараховано та виплачено не відповідно до положень статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а в обмеженому розмірі згідно зі статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»- у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.
Відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затверджене Рішенням ВРП від 17.01.2019 № 141/0/15-19 Голова ДСА України , серед іншого :приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є ДСА України; приймає за погодженням з Вищою радою правосуддя рішення про перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду.
Згідно наданої позивачем довідки ТУ ДСА №2317 від 22.10.2020 року про нараховану та виплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2020 року по 27.08.2020 року обмеження доходу позивача становить 164555,37 грн.
Відповідач не надав належним та допустимих доказів, які би свідчили про скорочення бюджетних асигнувань з боку ДСА України, про внесення змін до кошторису в частині зменшення суддівської винагороди, про наявність якихось рішень ДСА України щодо обмеження суддівської винагороди. І крім того,. судом встановлено, що позивачу було нараховано суддівську винагороду без обмеження , але не виплачено її , і з огляду на це суд критично оцінює посилання відповідача, що ТУ ДСА в Закарпатській області як розпорядник коштів нижчого рівня не мало правових підстав для виплати суддівської винагородив в повному обсязі.
Посилання відповідача на рішення Ради суддів України є також неприйнятними, оскільки вони не є нормативно-правовими актами і, відповідно, не носять обов'язковий характер.
Вказане свідчить про протиправність дій територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням обмеження ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України», тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню судом.
Порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину шляхом безумовного стягнення обмеження доходу як такого що вже нарахований.
Дана позиція суду узгоджується з рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду в подібних правовідносинах у справах № 260/3176/20, 260/3183/20.
При цьому, суд вважає за можливе визначити конкретний розмір недоотриманої частини суддівської винагороди позивача з огляду на те, що розрахунок такої самостійно здійснений відповідачем у виданій довідці № 2317 від 22.10. 2020 року.
Відповідно до ст. 371 КАСУ( Судові рішення, які виконуються негайно):
1. Негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки предметом даного спору не є виплата заробітної плати, яка не була отримана позивачем, і судом не встановлювалися обставини з приводу середньої заробітної плати позивача та не вираховувалися сума заробітної плати за один місяць, а досліджувалися обставини щодо відповідної суми суддівської винагороди, яка була недоотримана позивачем, то підстав для застосування положень КАСУ щодо негайного виконання рішення немає.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, (вул. Загорська, буд. 30,м.Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 26213408), третя особа: Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області ( вул. П.Мирного, буд. 2 а,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 37975895 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд.30, код ЄДРПОУ 26213408) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
3.Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд.30, код ЄДРПОУ 26213408) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України та ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та виплатити недоотриману частину в розмірі 164555,37 ( сто шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 37 коп. ) грн. без застосування будь-яких обмежень, передбачених частиною третьою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13.04.2020 року №553-ІХ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 травня 2021 року.