Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 травня 2021 р. Справа№200/3696/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, -
02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про:
визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат позивачеві з 26 серпня 2015 року;
зобов'язання відповідача поновити позивачеві нарахування та виплату страхових виплат з 26 серпня 2015 року, нарахувати та виплатити заборгованість зі страхових виплат за весь період, починаючи з 26 серпня 2015 року по 24 березня 2021 року.
Крім того, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю припинення страхових виплат позивачеві з 26 серпня 2015 року як внутрішньо переміщеній особі у зв'язку із закінчення строку довідки внутрішньо переміщеної особи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відмовлено у задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення цього строку з підстав дотримання строку звернення до суду.
14 травня 2021 року від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові у зв'язку з тим, що нормативно-правовими актами передбачено відновлення страхових виплат з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, позивач з такою заявою до Фонду не звертався.
Разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з огляду на те, що позивач тривалий час не виходив на зв'язок.
Оцінюючи вмотивованість клопотання відповідача, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються нарахування та виплати страхових виплат.
Особливості розгляду таких категорій справ визначені статтею 263 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням […].
За приписами частини другої статті 263 КАС України ці справи розглядаються у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Пунктом 1 частини шостої статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.
Отже, за умови наведеного правового врегулювання розгляду такої категорії спорів клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
При оцінці вмотивованості клопотання відповідача судом також враховано, що 1) пункти пропуску у зв'язку з заходами карантину зачинено, 2) встановлення фактів шахрайства відноситься до діяльності правоохоронних органів, 3) докази смерті позивача на час прийняття рішення у справі суду не надано.
Клопотання відповідача про витребування реквізитів банківського рахунку не підлягає задоволенню з огляду на скорочений строк розгляду справи.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 має зареєстрований страховий випадок та йому встановлено стійку втрату професійної працездатності 20 відсотків безстроково.
Місце проживання позивача зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Макіївка, Донецька область).
За відомостями листа відповідача від 24 березня 2021 року № 01.04/15-612, а також наданого відзиву ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку у Покровському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримував страхові платежі в період з 01 березня 2015 року по 25 серпня 2015.
Згідно з постановою відповідача від 31 серпня 2016 року № 0538/21901/21901/13 позивачеві припинено страхові виплати з 26 серпня 2015 року у зв'язку з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Отже, позивачеві не виплачено страхові платежі з 26 серпня 2015 року, що підтверджується довідкою про доходи. Виплати не поновлено.
Вищенаведені обставини сторонами не оспорюються.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
За приписами частини п'ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком […].
Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Враховуючи приписи наведених норм закону, суд дійшов висновку, що страхові виплати повинні виплачуватися щомісячно і проводитися позивачеві безстроково, оскільки позивач має зареєстрований страховий випадок та йому встановлено втрату професійної працездатності безстроково.
Судом встановлено, що позивачеві припинено страхові виплати з 26 серпня 2015 року, що є порушенням вимог частин п'ятої, сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV, оскільки ці виплати зупинені органами Фонду соціального страхування України та не отримані ОСОБА_1 за відсутності його вини.
Неможливість покладення на позивача відповідальності за неотримання страхових виплат підтверджується наступним.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу змісту статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII слідує, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права або «інші права», не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Відповідно до преамбули вказаного Закону ним встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
У спорі між сторонами цієї справи наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створила для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, передбачених Законом № 1105-XIV.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, орган Фонду соціального страхування України, не виплачуючи ОСОБА_1 страхові виплати з підстав, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами, якими фактично звужено права позивача та поставлено їх реалізацію в залежність від певних обставин, порушив право останнього на їх отримання.
Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на приписи частини четвертої статті 47 Закону № 1105-XIV, якою передбачено обмеження одержання виплат за минулий час трьома роками з дня звернення за їх одержанням, оскільки з підстав, наведених вище, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина сьома статті 47 Закону № 1105-XIV.
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат позивачеві з 26 серпня 2015 року.
Оскільки вказані дії полягають в прийнятті постанови від 31 серпня 2016 року № 0538/21901/21901/13 про припинення страхових виплат з 01 вересня 2015 року, то позовні вимоги на підставі частини другої статті 9 КАС України підлягають захисту шляхом визнання протиправною та скасування цієї постанови.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача поновити позивачеві нарахування та виплату страхових виплат з 26 серпня 2015 року, нарахувати та виплатити заборгованість зі страхових виплат за весь період, починаючи з 26 серпня 2015 року по 24 березня 2021 року.
Абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637 (далі - постанова № 637) передбачено, що […]. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. […].
При аналізі та застосуванні вказаної норми суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №826/11272/16, предмет розгляду якої стосувався визнання дискримінаційними і такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили з моменту прийняття, положень цього пункту у частині здійснення виплат через рахунки та мережу установ і пристроїв Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
За правовим висновком Верховного Суду норма спрямована саме на збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що оскільки внутрішньо переміщені особи, зокрема, потребують спеціального захисту з боку держави, надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом, встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, тому оспорюванні позивачем зміни до постанови № 637 не можуть вважатися дискримінаційними в розумінні положень закону.
Крім того, в іншій постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 219/3611/17 зазначено, що постановою № 637 передбачено виплату соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виключно через установи Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», починаючи з 01 липня 2016 року, тобто до липня 2016 року позивач мав право на отримання пенсії в будь-якій банківській установі. Без відкриття позивачем рахунку в установі - Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01 липня 2016 року і заборгованість з виплати пенсії, яка повинна нараховуватися відповідачем щомісячно з 01 липня 2016 року може бути виплаченою за умови відкриття позивачем рахунку в зазначеному банку.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача поновити позивачеві нарахування та виплату страхових виплат з 26 серпня 2015 року, нарахувати та виплатити заборгованість зі страхових виплат за весь період, починаючи з 26 серпня 2015 року по день набрання рішенням суду законної сили, а не 24 березня 2021 року як зазначено позивачем, на рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Окремо слід зазначити, що суд вийшов за межі позовних вимог в частині коригування дати на підставі частини другої статті 9 КАС України, оскільки розмір заборгованості за час розгляду справи збільшився.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд від 20 січня 2021 року у справі № 200/8318/20-а.
Щодо встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладене та, враховуючи, що примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII і доводи про можливість ухилення від виконання рішення суду в майбутньому є припущенням, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Красноармійську від 31 серпня 2016 року № 0538/21901/21901/13 про припинення ОСОБА_1 страхових виплат з 26 серпня 2015 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату страхових виплат з 26 серпня 2015 року, нарахувати та виплатити заборгованість зі страхових виплат за весь період, починаючи з 26 серпня 2015 року по день набрання рішенням суду законної сили, на рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24 травня 2021 року.
Суддя Ю.М. Льговська