Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 травня 2021 р. Справа№200/3837/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, -
01 квітня 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про:
визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати страхових виплат позивачеві з 01 вересня 2016 року;
зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачеві, починаючи з 01 вересня 2016 року.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю припинення страхових виплат позивачеві з 01 вересня 2016 року як внутрішньо переміщеній особі, місцезнаходження якої невідомо.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відмовлено у задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення цього строку з підстав дотримання строку звернення до суду.
11 травня 2021 року від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові у зв'язку з тим, що 1) у спірний період позивачеві було припинено нарахування та виплата страхових виплат у зв'язку з відсутністю позивача за фактичним місцем проживання, 2) нормативно-правовими актами передбачено відновлення страхових виплат з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, позивач з такою заявою до Фонду звернувся лише у лютому 2021 року.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 має зареєстрований страховий випадок і йому встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Горлівка, Донецька область), а фактичним місцем проживання/перебування є підконтрольна українській владі території - м. Святогірськ, Донецька область, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23 грудня 2019 року № 1429-5000249590.
За відомостями листа відповідача від 15 березня 2021 року № 01-04/15-564 ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа з 01 грудня 2015 року по 31 серпня 2016 року перебував на обліку у Бахмутському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримував щомісячні страхові виплати. У березні 2016 року позивачеві виплачено заборгованість за період з 01 червня 2014 року по 30 листопада 2015 року (період заборгованості викладено судом з урахуванням уточнених відомостей, зазначених у службовій записці).
Згідно з постановою органів Фонду соціального страхування від 31 серпня 2016 року № 0503/20737/13 позивачеві припинено страхові виплати з 01 вересня 2016 року (рішення комісії від 30 серпня 2016 року № 9).
З лютого 2021 року позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у Слов'янському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та з 01 лютого 2021 року отримує страхові виплати, що підтверджується довідкою про доходи від 07 травня 2021 року № 36.04-35/196.
Відомостями програмного забезпечення «Реєстр потерпілих», наданих суду з відзивом, підтверджується, що страхові виплати з вересня 2016 року по січень 2021 не здійснювались.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
За приписами частини п'ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком […].
Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Враховуючи приписи наведених норм закону, суд дійшов висновку, що страхові виплати повинні виплачуватися щомісячно і проводитися позивачеві безстроково, оскільки позивач має зареєстрований страховий випадок та йому встановлено втрату професійної працездатності безстроково.
Судом встановлено, що позивачеві ненараховано та невиплачено страхові платежі з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2021 року, що є порушенням вимог частин п'ятої, сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV, оскільки ці виплати зупинені органами Фонду соціального страхування України та не отримані ОСОБА_1 за відсутності його вини.
Неможливість покладення на позивача відповідальності за неотримання страхових виплат підтверджується наступним.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу змісту статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII слідує, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права або «інші права», не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Відповідно до преамбули вказаного Закону ним встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
У спорі між сторонами цієї справи наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створила для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, передбачених Законом № 1105-XIV.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, орган Фонду соціального страхування України, не виплачуючи ОСОБА_1 страхові виплати з підстав, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами, якими фактично звужено права позивача та поставлено їх реалізацію в залежність від певних обставин, порушив право останнього на їх отримання.
Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на приписи частини четвертої статті 47 Закону № 1105-XIV, якою передбачено обмеження одержання виплат за минулий час трьома роками з дня звернення за їх одержанням, оскільки з підстав, наведених вище, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина сьома статті 47 Закону № 1105-XIV.
Доводи відповідача про те, що нормативно-правовими актами передбачено відновлення страхових виплат з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, а позивач з такою заявою до Фонду не звертався, не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують факт протиправного припинення виплат.
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати страхових виплат позивачеві з 01 вересня 2016 року.
Оскільки вказані дії полягають в прийнятті постанови від 31 серпня 2016 року № 0503/20737/20737/13 про припинення страхових виплат з 01 вересня 2016 року, то позовні вимоги на підставі частини другої статті 9 КАС України підлягають захисту шляхом визнання протиправною та скасування цієї постанови.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачеві, починаючи з 01 вересня 2016 року.
Проте, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується поновлення виплат з 01 лютого 2021 року, то позовні вимоги на підставі частини другої статті 9 КАС України підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачеві заборгованість з щомісячних страхових виплат, починаючи з 01 вересня 2016 року.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Артемівську від 31 серпня 2016 року № 0503/20737/20737/13 про припинення страхових виплат ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, буд. 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з щомісячних страхових виплат, починаючи з 01 вересня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24 травня 2021 року.
Суддя Ю.М. Льговська