24 травня 2021 року Справа № 160/6341/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень, -
21.04.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені пенсії за віком з дати звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.06.2020 року, з дня досягнення позивачем пенсійного віку 59 років 6 місяців;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.06.2020 року;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.09.2020 року про відмову щодо призначення позивачу пенсії за віком;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.03.2021 року щодо призначення пенсії за віком з 02.03.2021 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 на підставі наданих документів та перерахувати загальний страховий стаж роботи для призначення пенсії. Позивач надала рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке набрало законної сили 25.02.2021 року для призначення пенсії за віком, проте отримала рішення про призначення позивачу пенсії за віком з 02.03.2021 року, а не з дня її звернення до відповідача з 19.06.2020 року, тобто пенсія за віком призначена на вісім місяців пізніше з вини посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України, а не з вини позивача. Крім того, в рішенні зазначено, що позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 02.03.2021 року, що не відповідає дійсності. Позивач вважає, що вказані дії відповідача є протиправними, такими що порушують її права, а уповноважені особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є такими, що перевищили свої повноваження.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року вручена представнику відповідача 12.05.2021 року в приміщенні суду, що підтверджується розпискою про отримання копії ухвали від 23.04.2021 року.
В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленими про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 19.06.2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 10.09.2020 року за №0400-0305-8/78792 відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного стажу роботи. Також зазначено, що в наданих позивачем документах трудової книжки НОМЕР_2 , паспорта НОМЕР_1 , свідоцтва про шлюб від 27.02.1981р. НОМЕР_3 та від 27.02.1990р. НОМЕР_4 , довідка видана АТ "Дніпровським заводом з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" від 05.06.2020р. №2027/646 при заповненні вказана дата народження позивача - 18.12.1960р., а згідно свідоцтва про народження НОМЕР_5 - 17.12.1960 р., тому взяти документи позивача до уваги немає підстав.
З таким рішенням пенсійного органу позивач не погодилась, у зв'язку з чим вона звернулася до суду для захисту своїх порушених прав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року у справі 160/17128/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення від 10.09.2020 року за №0400-0305-8/78792 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 на підставі наданих документів та перерахувати загальний страховий стаж роботи для призначення пенсії;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду від 25.01.2021 року у справі 160/17128/20 набрало законної сили 25.02.2021 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Позивач надала копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року у справі 160/17128/20 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з метою добровільного виконання рішення суду.
14.04.2021 року відділом методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивача повідомлено листом №12435-8222/Н-01/8-0400/21 про те, що згідно особистої заяви від 02.03.2021 року, з урахуванням висновків рішення суду, позивачу з 02.03.2021 року було призначено пенсію за віком.
Не погоджуючись з діями та рішенням відповідача стосовно призначення пенсії з 02.03.2021 року, а не з дати звернення - 19.06.2020 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців :з такого дня.
Відповідно до статті 7 Закону №1788-ХІІ, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Згідно із пунктом 1.1 зазначеного Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 1.7 Порядку №22-1 передбачено, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Нормами пункту 4.3 Порядку №22-1 визначено, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення призначення пенсії є заява встановленого зразка, а також додані до неї документи, які підтверджують право на такий перерахунок, надані до органу Пенсійного фонду України в установленому чинним законодавством порядку.
При цьому, законодавцем чітко, доступно та однозначно визначено дату призначення пенсії за віком та умови визначення такої дати та чинне пенсійне законодавство не передбачає самовільного визначення дати призначення пенсії органом пенсійного фонду без врахування дати звернення особи за призначення пенсії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в перший раз 19.06.2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії листом від 10.09.2020 року за №0400-0305-8/78792.
Протиправність відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 була встановлена в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року у справі №160/17128/20, яке набрало законної сили 25.02.2021 року.
Таким чином, зобов'язання відповідача призначити пенсію, викладене в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року у справі 160/17128/20, пов'язане з датою первісного звернення за призначенням пенсії - 19.06.2020 року.
Проте, відповідачем в порушення прав позивача та вище наведених норм законодавства, призначено пенсію не з дати звернення із заявою про призначення пенсії та надання документів на призначення пенсії, а з 02.03.2021 року з дати надходження копії рішення суду від 25.01.2021 року у справі 160/17128/20 до органу пенсійного фонду.
Суд вважає відповідні дії відповідача протиправними, а рішення про призначення пенсії з 02.03.2021 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначені пенсії за віком з дати звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.06.2020 року, з дня досягнення позивачем пенсійного віку 59 років 6 місяців, не підлягає задоволенню судом, оскільки відповідне питання вирішувалось у справі №160/17128/20.
Відповідно до ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача стосовно призначення пенсії за віком з 02.03.2021 року, а не з дати звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком - 19.06.2020 року.
Позовна вимога про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.09.2020 року про відмову щодо призначення позивачу пенсії за віком, не підлягає задоволенню судом, оскільки правова оцінка відповідному рішенню була надана у справі №160/17128/20, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року у справі №160/17128/20 визнано протиправним та скасовано рішення від 10.09.2020 року за №0400-0305-8/78792 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стосовно позовної вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.03.2021 року щодо призначення пенсії за віком з 02.03.2021 року, суд зазначає, що підлягає скасуванню рішення, яким призначено пенсію з 02.03.2021 року, а не лист від 14.04.2021 року, складений відділом методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким позивача повідомлено листом №12435-8222/Н-01/8-0400/21 про те, що згідно особистої заяви від 02.03.2021 року, з урахуванням висновків рішення суду, позивачу з 02.03.2021 року було призначено пенсію за віком.
Вказаний лист не є рішенням про призначення пенсії, а наданий в рамках розгляду звернення позивача, яке надійшло на ВЕБ-портал Пенсійного фонду України (ВЕБ-04001-Ф-С-21-025663), а тому належним рішенням, яке підлягає скасуванню є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком з 02.03.2021 року.
Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на те, що рішення суду від 25.01.2021 року у справі №160/17128/20, суд зобов'язує відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, які ним, як встановлено судом, не виконуються в добровільному порядку належним чином, суд вважає з метою ефективного захисту прав позивача вважає зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.06.2020 року.
На переконання суду, зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з 19.06.2020 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачем не наведено, а тому суд приходить до висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком.
Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 908,80 грн., що підтверджується квитанцією від 20.04.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 454,40 грн.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно призначення пенсії ОСОБА_1 за віком з 02.03.2021 року, а не з дати звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком - 19.06.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії ОСОБА_1 з 02.03.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.06.2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 454 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова