12 травня 2021 року Справа № 160/17461/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
за участі секретаря судового засіданняГанжі О.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача представника третьої особи Машталер Д.В. Мосіної М.І. Погорілого А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОКРОВЛЯ" про визнання протиправним та скасування висновку, -
29.12.2020 року Департамент капітального будівництва облдержадміністрації звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОКРОВЛЯ", в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі “ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - Реконструкція Томаківського НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ" № 1 Томаківського району Дніпропетровської області по вул. Ватутіна, 7 (ДК 021:2015:45300000- 0 Будівельно-монтажні роботи)” (ID моніторингу: UA-M-2020-11-20-000015).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що учасником ТОВ "Нікопольська-СТК" у складі його тендерної пропозиції було надано календарний графік виконання робіт за договором розрахований відповідно до проекту договору на 2020-2021 роки, разом із тим учасником надано договірну ціну розраховану лише на 2020 рік, що не відповідає умовам тендерної документації (п. 4.4 розділ 1 тендерної документації) та проекту договору на закупівлю робіт (додатку 6 до тендерної документації), а отже у тендерного комітету були наявні правові підстави для відхилення тендерної документації вказаного учасника, як такої, що не відповідає умовам встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. Крім того, позивач зазначив, що договірна ціна та графік виконання робіт є невід'ємними частиною договору про закупівлю. Надання учасником договірної ціни розрахованої лише на 2020 рік та наданий учасником графік виконання робіт складений на 2020-2021 роки суперечать одне одному, а отже у замовника наявні підстави вважати, що учасником було надано договірну ціну в неповному обсязі. А отже у разі визнання вказаного учасника переможцем та підписання з ним, в подальшому, договору про закупівлю призведе до збільшення суми договору, що є грубим порушенням Закону та подальшого проведення неякісних робіт по предмету закупівлі. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 року було відмовлено у задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу № 160/17461/20.
04.02.2021 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив про наступне. Протоколом №4 засідання тендерного комітету позивача від 30.09.2020 року встановлено, що замовником прийнято рішення відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Нікопольська СТК» через невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону №922. Тендерний комітет зазначив про ненадання вказаним учасником процедури закупівлі забезпечення тендерної пропозиції та надання договірної ціни учасником, у якій вказано, що будівництво здійснюється у 2020 році тоді, строк виконання робіт - до 31.12.2021. Моніторингом установлено, що учасником ТОВ «Нікопольська СТК» надано банківську гарантію, яка розміщена у файлі 18811 Нікопольська СТК Гарантія 18 09 2020. rar 21 вересня 2020 о 10:50, про що замовник не заперечує, та пояснює технічною помилкою значення відсутності банківської гарантії, як підставу для відхилення тендерної пропозиції. Окрім того, ТОВ «Нікопольська СТК» надано договірну ціну (файл 21 вересня 2020 о 10:50. Договірна ціна з кошторисними розрахунками ч.1.pdf). Документ містить назву «Договірна ціна на будівництво ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - «Реконструкція Томаківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» № 1 Томаківського району Дніпропетровської області по вул. Ватутіна, 7 (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи), що здійснюється у 2020 році». Відповідач зазначає, що зі змісту договірної ціни ТОВ «Нікопольська СТК» вбачається, що учасником розраховувались додаткові витрати на виконання робіт на об'єкті у зимовий і літній період на відповідні обсяги робіт, які планувались до виконання в певних погодних умовах (позиції 4 «розрахунок №6 та позиції 5 «розрахунок №7» договірної ціни) чого не було б зазначено, у разі розрахунку ціни на будівництво лише у 2020 році, оскільки тендерні пропозиції учасниками подавались у вересні 2020 року. Також із обсягів та вартості робіт вбачається тривалість виконання робіт понад три місяці. Разом з тим з наданих ТОВ «Нікопольська СТК» у складі тендерної пропозиції графіку виконання робіт та проекту договору вбачається строк виконання робіт до 31.12.2021 року у відповідності до вимог тендерної документації замовника. Отже із наведеного вбачається, що зазначання ТОВ «Нікопольська СТК» у договірній ціні періоду здійснення будівництва у 2020 році явно носить характер технічної помилки. Пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону № 922 визначено, що у тендерній документації зазначається опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. На виконання зазначеної норми Закону замовник у частині 2 розділу 5 тендерної документації визначив формальні (несуттєві) помилки, а саме, відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об'ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції. Відповідно до частини 2 розділу 5 тендерної документації відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об'ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції вважається формальною (несуттєвою) помилкою. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року було відмовлено у задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про вступ у справу № 160/17461/20.
01.03.2021 року від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із доводами викладеними відповідачем на позов, посилаючись на ті самі обставини, що викладені у позові та просить суд позовні вимоги задовольнити.
Від третьої особи письмові пояснення на позов не надходили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/17461/20 на 30 днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року поновлено провадження у даній справі.
У судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, в відповіді на відзив. Представник третьої особи просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939) Східний офіс Держаудитслужби здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922). Такий порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону № 922.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 8 Закону № 922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення і порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону № 922.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (надалі по тексту Закон №922-VIII) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Рішенням тендерного комітету протокол №2 від 09.09.2020 року затверджено Тендерну документацію (нова редакція) на закупівлю ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - «Реконструкція Томаківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» № 1 Томаківського району Дніпропетровської області по вул. Ватутіна, 7 (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи).
Пунктом 1 Розділу 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, та завантаження файлів зокрема з інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що повинна складатись з документів, зазначених у частині 6 розділу 3 цієї документації (розроблених згідно з Додатком 7 до тендерної документації);
В частині 6 Розділу 3 Інструкція з підготовки тендерної пропозиції вказано, що інформація щодо необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі зазначена у технічній специфікації (Додаток 7) до цієї тендерної документації.
Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, а саме:
графік виконання робіт, складений відповідно до чинних Державних будівельних норм
договірну ціну з пояснювальною запискою, розрахунками, локальними кошторисами, відомостями матеріалів та обладнання які включають види та обсяги робіт, розроблених у порядку та за формами, встановленими "Правилами визначення вартості будівництва" ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013
Ціна, за яку учасник згоден виконати замовлення, розраховується виходячи з обсягів робіт на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для виконання робіт по об'єкту замовлення та поточних цін на них. Пропозиція, що не відповідає технічній специфікації зазначеній у Додатку 7 тендерної документації, буде відхилена як така, що не відповідає умовам технічної специфікації.
Судом встановлено, що 20.11.2020 року Східним офісом Держаудитслужби було прийнято Наказ №229 про початок моніторингу процедур закупівель відповідно до переліку, серед якого у п. 3 включена закупівля Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації за унікальним номером ІІА-2020-09-02-004577-Ь. Підстава для здійснення моніторингу закупівлі - інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель і інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель.
20.11.2020 року в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі позивача.
За результатами моніторингу вказаної процедури закупівлі відповідачем прийнято Висновок №545 від 09.12.2020 року в якому встановлено наступне: за результатами моніторингу установлено, що замовником відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Нікопольська СТК» з наступних підстав: не надання забезпечення тендерної пропозиції, надання договірної ціни учасником, у якій вказано, що будівництво здійснюється у 2020 році тоді, як строк виконання робіт - до 31.12.2021 року. Моніторингом установлено, що учасником ТОВ «Нікопольська СТК» надано банківську гарантію, яка розміщена у файлі 18811 НІКОПОЛЬСЬКА СТК Гарантія _18_09 2020.rar 21 вересня 2020 10:50. ТОВ «Нікопольська СТК» надано договірну ціну (файл 21 вересня 2020 10:5043. Договірна ціна з кошторисними розрахунками n.l.pdf) складена на будівництво, що здійснюється у 2020 році. Водночас, ТОВ «Нікопольська СТК» надано у складі тендерної пропозиції графік виконання робіт та проект договору у відповідності до вимог тендерної документації, де вказаний строк виконання робіт до 31.12.2021 року. Відповідно до частини 2 розділу 5 тендерної документації відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об'ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції вважається формальною (несуттєвою помилкою). З огляду на викладене, на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовником безпідставно відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Нікопольська СТК», яка була вигіднішою на 3 304 523,61 гривні. За результатами розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання щодо обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі в річному плані, відповідності тендерної документації вимогам Закону своєчасності укладання та оприлюднення договору про закупівлю порушень не установлено. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Східний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором №298/10-20 від 16.10.2020 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Законність та обґрунтованість вищезазначеного висновку є предметом спору переданого на вирішення суду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Згідно частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону №922-VIII).
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону №922-VIII у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року № 552 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 року за № 958/35241 (далі - Порядок № 552). У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
2. У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
3. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Частиною 1 статті 31 Закону Закон №922-VIII визначені підстави відхилення тендерних пропозицій:
Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1) учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
Як вбачається із змісту оскаржуваного висновку, в констатуючій частині висновку відповідач послався на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31, не зазначивши підставу для відхилення, що є порушенням абзацу 2 частини 3 пункту 1 Порядку №522.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
Зазначивши у спірному висновку про необхідність вжити заходів щодо усунення порушень законодавства, відповідач не конкретизував, яких саме заходів повинен вжити позивач, не визначив способу усунення виявлених порушень від час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та не визначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2272 від 21.02.2020 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі “ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - Реконструкція Томаківського НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ" № 1 Томаківського району Дніпропетровської області по вул. Ватутіна, 7 (ДК 021:2015:45300000- 0 Будівельно-монтажні роботи)” (ID моніторингу: UA-M-2020-11-20-000015).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 24 травня 2021 року.
Суддя О.В. Серьогіна