24 травня 2021 року Справа 160/7957/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.05.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій позивачі просять:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Дніпровської міської ради, що полягає у не розгляді клопотання (вх. № 36/2903 від 08.06.2017 року) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Дніпровську міську раду розглянути клопотання (вх. № 36/2903 від 08.06.2017 року) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
На підставі частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
З наданої до суду позовної заяви вбачається, що згідно договору купівлі-продажу торгівельного павільйону від 21.03.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Придбавши нерухоме майно, позивачі 07.06.2017 року звернулися з письмовим клопотанням до Дніпровського міського голови Філатова Б.А. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, враховуючи те, що Земельним кодексом встановлено місячний строк розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в липні 2017 року клопотання мало бути розглянуто.
Отже, про порушення права позивачам було відомо з липня 2017 року.
До суду позивачі звернулись 19.05.2021 року, тобто майже через 4 роки.
За змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що у разі пропуску строку для звернення до суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, необхідною рисою таких підстав повинна бути саме поважність причин пропуску строку.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про порушення позивачпми строку звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, позивачам необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачам усунути недоліки шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивачів.
Роз'яснити позивачам, що позовна заява повертається позивачевам, якщо позивачі не усунули недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар