21 травня 2021 року Справа №160/2346/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м.Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання позивача-1 ОСОБА_1 про проведення судового засідання з викликом сторін, -
17 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 22.02.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду шляхом уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), в якій необхідно визначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (відповідно до кількості учасників справи); відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; письмового підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; обґрунтування підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів; доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 25.03.2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою відповідно до кількості учасників справи, в якій позивачі просять:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою міста» №720 від 23.06.2020 в частині включення до Переліку самовільно встановлених на території міста гаражів, споруд (у тому числі пересувних), огорож, що підлягають демонтажу за порядковим номером 212 та 215 металевих гаражів за адресою: АДРЕСА_1 який визначено на графічному матеріалі №51 спорудою 17-20 та в частині пункту 1 цього рішення про зобов'язання власників демонтувати зазначений об'єкт власними силами та привести земельну ділянку до первісного стану.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 06.05.2021 року.
20 травня 2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшло від позивача - ОСОБА_1 клопотання про проведення судового засідання з викликом сторін.
Суд, розглянувши вищезазначене клопотання, вважає, що відсутні підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
В силу положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.257 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, порядок вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження визначено статтею 260 КАС України.
Так, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.260 КАС України). У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (ч.2 ст.260 КАС України). Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч.4 ст.260 КАС України).
При цьому, у відповідності до ч.7 ст.260 КАС України ч.2-6 цієї статті не застосовуються до справ, визначених п.1-9 ч.6 ст.12 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 260 КАС України передбачено, що якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відсутність необхідності призначення судового засідання із викликом осіб.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з п.2 ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В поданому клопотанні позивачем вказано, що з огляду на позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву є необхідність у наданні до суду та відповідачу оригіналів документів на огляд. При цьому, останнім не наведено які саме документи він бажає надати та які дані вони містять про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки обставин, які б свідчили про невідповідність копій оригіналам цих документів чи інших сумнівів в їх достовірності, судом не встановлено.
Тобто, позивачем жодним чином не обґрунтовано та не зазначено обставин, чому даний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, суд зауважує, що статтею 261 КАС України визначено особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Зокрема, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті, додаткових пояснень чи доказів у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, розглянувши та проаналізувавши зміст та матеріали позовної заяви, характер спірних правовідносин, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що предмет доказування даної справи не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про проведення судового засідання з викликом сторін слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про проведення судового засідання з викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева