Справа № 357/4485/21
2/357/2754/21
24.05.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Дерун Анатолій Андрійович про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням відповідної грошової компенсації,
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, який 27.04.2021 зареєстровано судом та відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді М.М.Бебешко.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам, встановленим ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, частиною ч.1 ст.136 ЦПК України передбачено, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, розстрочення сплати судового збору можливе лише з підстав врахування майнового стану сторони.
Однак, ОСОБА_1 в позовній заяві просила розстрочити сплату судового збору до визначення вартості частки квартири шляхом проведення судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що на час подачі позову до суду їй не відома дійсна вартість спірного майна, що унеможливлює визначення розміру судового збору, тому вважає за можливе просити розстрочити сплату судового збору, а саме до проведення судової будівельно-технічної експертизи, якою буде визначено вартість частки ОСОБА_2 . При цьому, будь-яки доказів майнового стану не надає.
В позовній заяві позивач ціну позову не зазначила, при цьому просить: 1) припинити право відповідача на частку, яка складає 1/2 частки у квартирі, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зі стягненням відповідно грошової компенсації з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 ; 2) визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах») роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України).
Отже, позивач звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на майно повинен надати докази вартості спірного майна, відповідно до якого визначити ціну позову та сплатити судовий збір, а докази його сплати надати суду.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору з 01.01.2021 за подання до суду позовної заяви майнового характеру поданої фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру поданої фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що остання містить одну вимогу немайнового характеру (припинити право власності) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності).
Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати до суду клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення або звільнення від його сплати на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», при цьому надавши докази майнового стану або надати докази вартості спірного майна відповідно якого визначити ціну позову, відповідно якої сплатити судовий збір, а докази його сплати надати суду.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./Білоцерків.міс./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір".
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст.175-177, 185, 260 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплату судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Дерун Анатолій Андрійович про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності зі стягненням відповідної грошової компенсації - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяМ. М. Бебешко