про залишення позовної заяви без руху
Справа №338/568/21
Провадження № 2/338/290/21
21 травня 2021 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя, в якій просить суд ухвалити рішення, яким: визнати за ним в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,1272 га, що розташована за адресою - с.Підгір'я Івано-Франківського району Івано-Франківської області, урочище "За УЕГГ", яка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за відповідачкою ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на: 1/2 земельної ділянки площею 0,1272 га, яка розташована за адресою - с. Підгір'я Івано-Франківського району Івано-Франківської області, урочище "За УЕГГ", що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Понесені судові витрати позивач просить стягнути на його користь з відповідачки.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до переконання, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідноз ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідностідо вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджуютьсплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з постановою КМУ № 358 від 21 серпня 2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства", оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку майна, звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок, строк дії яких становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подачу фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру слід сплатити судовий збір, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою майнового характеру про поділ спільного майна подружжя, в якій ставить питання про визнання за ним та відповідачкою права власності (за кожним) на 1/2 земельної ділянки та 1/2 домоволодіння в порядку поділу спільного майна подружжя, зазначивши, що ціна позову - 200 000 грн. Звітів про оцінку спірного домоволодіння та спірної земельної ділянки до позовної заяви не додано, ОСОБА_1 самостійно визначив вартість майна, що підлягає поділу, на рівні 400 000 грн. При цьому, на думку позивача, відповідачка не заперечуватиме щодо визначення саме такої вартості спірного майна (а.с. 3). На обґрунтування зазначеної ціни позову позивач вказує, що у відповідності до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
ОСОБА_1 , виходячи з вказаної ним ціни позову, сплачено судовий збір у розмірі 2 000 грн та додано до позовної заяви відповідну квитанцію (а.с. 4).
Однак позивачем не підтверджено дійсну вартість майна, яке підлягає поділу, а також між подружжям не досягнуто згоди щодо вартості такого на час пред'явлення позову до суду, тому суд не має можливості встановити, чи правильно ОСОБА_1 визначено ціну позову та сплачено судовий збір.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин подану ОСОБА_1 позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - подачі до суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням ціни позову, яка відповідатиме дійсній вартості майна, до якої додати докази на підтвердження такої вартості спірних земельної ділянки та домоволодіння, в разі необхідності, враховуючи підтверджену та зазначену ціну позову, - доплати судового збору - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись, ст. 175 - 177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у зазначений строк заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Рибка