Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/743/21
21 травня 2021 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Скітневська О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заболоть, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 452308 від 03.03.2021 зазначено, що 03 березня 2021 року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_1 по вулиці Молодіжна, в с. Слобода, керував мопедом «Spark» б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 3 березня він був на роботі, транспортними засобами не керував. Потім пояснив, що одного дня, дати він не пам'ятає, за 100 м від дому його зупинили працівники поліції, він їхав мопедом разом з сусідом. Склали протокол, що був без маски і без документів. Огляд на стан сп'яніння проходити не пропонували. Алкогольних напоїв того дня не вживав.
Заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол, дослідивши матеріали, додані до протоколу, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч.1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, має грунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказане відповідає вимогам Конституції України та практиці ЄСПЛ.
Так, відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст.6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Принцип презумпції невинуватості поширюється і на осіб, які звинувачуються у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Матеріали справи не містять беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів з відміткою про те, що він відмовився від проходження огляду, та докази того, що ОСОБА_1 направлявся на огляд на стан сп'яніння до медичного закладу (направлення на огляд), відеозапис керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння в матеріалах справи відсутні. До суду неодноразово викликалися інспектор СРПП відділу поліції № 1 Креденець О.О., та два свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначені у протоколі, проте вказані особи до суду не з'явилися.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате - підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.
Суддя: О. М. Скітневська