Справа № 274/3364/21 Провадження № 2-а/0274/46/21
24.05.2021 м.Бердичів
Суддя Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської області БольшаковаТ.Б. (далі - Суд), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Бердичівського РВП сержанта Прокопенко А.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить поновити строк на оскарження постанови; скасувати постанову серії БАА №827246 від 27.03.2021, якою на нього накладено стягнення - штраф в розмірі 425 грн за ч.1 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях позивача складу такого правопорушення.
Розглянувши матеріали даного адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160,161 КАС України.
Так, згідно пункту 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.п. 2, 11 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява у справі не відповідає зазначеним вимогам, відтак такі недоліки мають бути усунені позивачем шляхом зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача; свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.
При цьому, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві зазначено в якості відповідача поліцейського СРПП Бердичівського РВП сержанта Прокопенко А.В., що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, за змістом якої уповноважені відповідним органом влади чи місцевого самоврядування інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, тому слід звернути увагу позивача на його право визначити належного відповідача та/або зазначити другого відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України та його дані у відповідності до п.2 ч.5ст.160КАС України, зазначивши його повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору.
Натомість, міститься посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Слід звернути увагу позивача на те, що відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року в справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12.02.2020 зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн (за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача UA588999980313121206000006825; Кодкласифікації доходів бюджету22030101; Призначення платежу *;101;________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду відповідне підтвердження.
Окрім того, згідно з ч.2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1-4 ст.121 КАС України щодо поновлення та продовження процесуальних строків, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було винесено 27.03.2021; позивач звернувся до суду 10.05.2021, при цьому, порушуючи питання про поновлення строку звернення з даним адміністративним позовом, позивач вказує на те, що про існування постанови він дізнався лише після дзвінка працівника виконавчої служби, а саму постанову отримав в поліції 05.05.2021, що підтверджується повідомленням про направлення зазначеної постанови.
Разом з тим, з доданого до позовної заяви супровідного листа Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області вбачається, що останній датований 28.04.2021; будь-яких відміток про отримання постанови 05.05.2021 такий не містить.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду докази отримання оскаржуваної постанови саме 05.05.2021.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії письмових доказів мають бути засвідчені відповідно до вимог п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч даним вимогам до позовної заяви подано не засвідчені копії всіх додатків.
У відповідності до абз.1 ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищенаведених її недоліків.
Керуючись статтями ст.ст.121, 160, 161, 169, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Бердичівського РВП сержанта Прокопенко А.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі - десять днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку неусунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Т.Б.Большакова