Справа № 180/885/21
2/180/467/21
17 травня 2021 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Янжули О.С.,
при секретарі - Котовій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Марганець, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Меланчук І.В., звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до
Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат». За час роботи на даному підприємстві, отримав травму на виробництві, а саме: відкритий перелом III-IV пальців, закритий перелом V пальця та вивих II пальця лівої кисті, що підтверджується Актам форми Н-1 та Н-5, копії яких додаються. В наслідок отриманої виробничої травми, при первинному огляді МСЕК, йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20%, без встановлення групи інвалідності Впродовж, при переоглядах розмір втрати професійної працездатності було зменшено до 15%,. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 120 000 гривень , яку просить стягнути з відповідача, без утримання податків, зборів та інших платежів.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
12 травня 2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Свій відзив обґрунтовує тим, що актом розслідування нещасного випадку №48/13 затвердженого 02.12.2011 року була встановлена також і вина позивача нещасному випадку що з ним стався, асаме: п.1.1.4 та п. 2.2.25 Інструкції з охорони праці для підземного горноробочого очисного забою БТІ-ОШ-01-10,що знайшло також своє відображення у Протоколі №2 засідання комісії ПАТ "МГЗК від 01.03.2012 року, яким позивачу зменшений розмір одноразової допомоги на 5% за порушення ним вимог законодавства про охорону праці, що й було причиною травмування. Тому твердження позивача стосовно ступеня вини потерпілого у розмірі 5% є хибними та не може вираховуватись у відсотках. В акті розслідування нещасного випадку зазначена вина позивача без застосування відсоткового еквіваленту. В Протоколі № 2 від 01.03.2012 року зменшена сума виплати, яка не як не може бути прив'язана у відсотках до факту травмування. АТ "МГЗК" також вважає що позивачем пропущено строки для звернення до суду у зв'язку з тим, що згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність у межах якої особа може звернутись до суду за вимогою про захист свого цивільного права або інтересу встановлюється отавністю у три роки. Згідно ст. 233 КЗпП України до вимог, які випливають із трудових правовідносин, застосовується трьох місячний строк, з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Ступінь втрати професійної працездатності позивачу вперше була встановлена в розмірі 20% без встановлення групи інвалідності, при повторному переогляді - зменшено до 15%.. У зв'язку з тим, що з моменту коли позивачу первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 20% у 2012 році до моменту пред'явлення позову до суду- 19.04.2021 року пройшло набагато більше часу ніж передбачено діючим законодавством і пропустив строк для звернення до суду для захисту своїх прав.. Згідно ст. 237-1КЗПп України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про охорону праці", роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати, відповідно до колективного чи трудового договору. Виплата робітникам комбінату моральної шкоди, колективним чи трудовим договором , не передбачена. Крім того при прийнятті ОСОБА_1 на роботу, з ним було проведено інструктаж та попереджено про наявність джерела підвищеної безпеки та шкідливих умов праці на підприємстві у зв'язку зі специфікою виробництва. Позивач самостійно прийняв рішення працювати в даних умовах виробництва. Також вважають, що для притягнення АТ "Марганецький ГЗК" до відповідальності за нанесені позивачу моральні страждання відсутні усі умови правопорушення а саме: наявність прямої дійсної шкоди; протиправність дії або бездіяльності відповідача, причинний зв'язок між протиправним порушенням свого обов'язку і шкодою, що наступила, вина сторони. Крім того розрахунок розміру компенсації моральних страждань не підтверджується жодними належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами.
Розмір відшкодованої моральної (немайнової) шкоди має відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості. Отже спричинення моральної шкоди у спірних правовідносинах згідно з вимогами законодавство України не є матеріально-правовою презумпцією, а тому, крім факту спричинення моральної шкоди, особливо має доводитись її розмір. Проте, розрахунок розміру компенсації моральних страждань не підтверджується жодними належними, допустимими, достовірними доказами. Стосовно вимог позивача щодо стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходів фізичних осіб, то відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди є доходом позивача, який є об'єктом оподаткування, відповідно до п.п.164.2.14, п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. Крім того, п.п.16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується копією трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заведеної 20 травня 1995 року на ОСОБА_1 .
За час роботи на даному підприємстві, а саме: 29.11.2011 року, позивач отримав травму на виробництві, яка обумовлена умовами в яких він працював, а саме:
відкритий перелом III-IV пальців, закритий перелом V пальця та вивих II пальця лівої кисті, що підтверджується Актам форми Н-1 та Н-5.
За даним нещасним випадком складені акти за формами Н-1 та Н-5 від 02 грудня 2011 року.
Висновком МСЕК від 25.07.2012 року ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом в розмірі 20%, групу інвалідності не встановлено. Впродовж, при повторному переогляді ступінь втрати професійної працездатності зменшено до 15%, групу інвалідності не встановлено.
Виходячи з медичних документів, акту № 48/13 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався 29 листопада 2011 року та акту розслідування нещасного випадку, який стався 29 листопада 2011 року в 21 год. 30 хв., суд прийшов до висновку про те, що у зв'язку з небезпечними умовами праці, низьким рівнем техніки безпеки, позивач отримав виробничу травму.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно за ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки виробнича травма отримана позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, а отже наявні у зв'язку з цим підстави, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок виробничої травми, спричиненої негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Доводи представника АТ «МГЗК» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу, суд до уваги не приймає, оскільки обов'язок створити безпечні умови праці законодавством покладено на роботодавця.
Крім того, доводи представника відповідача факту відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи: факт заподіяння такої шкоди, у зв'язку із виробничою травмою, встановлений медичними довідками та виписними епікризами, про тривалість лікування та перенесений фізичний біль. Внаслідок отриманої травми у позивача виникають болісні відчуття в травмованій області руки, особливо при її навантаженні, труднощі та незручності в обслуговуванні себе, у нього наявне обмеження рухомості та зниження сили в кисті лівої верхньої кінцівки та відчуття оніміння в ній. Крім того, останній позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, вимушений постійно приймати лікарські препарати, відчуває наслідки травми. Він обмежений в реалізації своїх намірів в професійній сфері, вирішенні своїх побутових потреб, все це вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров'я, що порушує нормальні життєві зв'язки ОСОБА_1 .
Таким чином, встановивши, що виробнича травма позивача, яка завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яким було допущено порушення трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок виробничої травми (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 211/2524/16-ц).
Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні тяжкі зміни його життєвих зав'язків, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, тривалість та характер моральних переживань, що пов'язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв'язку зі ушкодженням здоров'я, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 20 000 грн., без утримання податку та обов'язкових платежів, оскільки вказана сума не перевищує чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у сумі 908,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23,1167 ЦК України; ст.ст.2,3,4,6,9,10,12,13,19,76-81,141,247,258,259,263-265,268,273,274-277,279,352,354-355 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( паспорт НОМЕР_2 , ІПН - НОМЕР_3 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку та обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного Товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 00190911 згідно ЄДРПОУ, місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62) судовий збір на користь держави в розмірі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття
апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: О. С. Янжула