21.05.2021 Єдиний унікальний номер 205/4254/19
Провадження №1кп205\169\21
21 травня 2021 року Ленінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, одруженого, раніше неодноразово засудженого: 18.04.2018 року вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік; 13.12.2018 року вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська за ст.15 ч.3-185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки; 05.07.2019 року вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 03.12.2019 року вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська за ст.185 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185 КК України;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, раніше не засудженого; офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185 КК України;
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за ст.15 ч.3-185 ч.2 КК України та вчиняючи злочин повторно, у невстановлений досудовим слідством час, вступив у попередню змову на крадіжку чужого майна з обвинуваченим ОСОБА_5 та особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, 22 лютого 2019 року, близько 13 години 30 хвилин, на автомобілі «ВАЗ-21099» рн НОМЕР_1 , під керуванням останнього, прибули до буд. АДРЕСА_3 , де переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, згідно розподілених ролей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали чавунну кришку каналізаційного колодязя, вартістю 450 грн., яку поклали до багажника автомобіля «ВАЗ-21099», рн НОМЕР_1 , після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, завдавши КП «Дніпроводоканал» ДМР майнову шкоду на зазначену суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 25 червня 2019 року, близько 17 години 16 хвилин, перебував біля торгівельного павільйону закладу «Blackberry», розташованого за адресою: м.Дніпро, вул.Велика Діївська 111Р, де побачив потерпілу ОСОБА_6 , яка сиділа за столом біля закладу, на якому знаходився її гаманець, після чого у нього виник злочинний умисел на крадіжку чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , скориставшись тим, що потерпіла зайшла у приміщення закладу та за його діями не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, підійшов до столу та викрав майно потерпілої: жіночий гаманець темно-коричневого кольору, вартістю 400 грн., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, завдавши ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 19 серпня 2019 року, близько 15 години 40 хвилин, перебував у приміщенні магазину «Наш край», розташованого за адресою: м.Дніпро, пр.Івана Мазепи 34, де побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка мала при собі сумку, після чого у нього виник злочинний умисел на крадіжку чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , скориставшись тим, що потерпіла зайнята вибором товару та за його діями не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, підійшов до ОСОБА_7 та викрав із сумки її майно: жіночий гаманець чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 400 грн., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, завдавши ОСОБА_7 майнову шкоду на зазначену суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 20 серпня 2019 року, близько 15 години, перебував у приміщенні магазину «Продуктовий», розташованого за адресою: м.Дніпро, вул.Данила Галицького 2а, де побачив потерпілу ОСОБА_8 , яка мала при собі сумку, після чого у нього виник злочинний умисел на крадіжку чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_4 , скориставшись тим, що потерпіла зайнята вибором товару та за його діями не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, підійшов до ОСОБА_8 та викрав із сумки її майно: жіночий гаманець чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 300 грн., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, завдавши ОСОБА_8 майнову шкоду на зазначену суму.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними себе визнали повністю, щиро розкаялися за вчинене та підтвердили суду, що дійсно, при вказаних в обвинувальному акті обставинах, 22 лютого 2019 року, перебуваючи біля буд.24 по вул.Караваєва, вони, разом з незнайомою їм особою, яка керувала автомобілем «ВАЗ-21099», викрали чавунну кришку каналізаційного колодязя, яка належать КП «Дніпроводоканал», вартістю 450 грн., яку помістили у багажник зазначеного вище автомобіля та з місця злочину зникли. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 суду підтвердив, що 25 червня, 19 та 20 серпня 2019 року, при вказаних у обвинувальних актах обставинах, він вчинив крадіжки майна потерпілих, відповідно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме жіночих гаманців.
Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит потерпілих та свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинувачених.
Таким чином, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують їх особу, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії нетяжких злочинів, дані про особу кожного з обвинувачених:
- ОСОБА_4 - раніше засуджений, характеризується задовільно, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, має неповнолітню дитину;
- ОСОБА_5 - раніше не судимий, характеризується позитивно, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також попередження нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року був засуджений за ст.185 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі та до ухвалення вироку вчинив інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає необхідним призначити йому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України, поглинувши призначене покарання покаранням, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року.
Вирішуючи питання щодо міри покарання ОСОБА_5 , суд, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують його покарання, щирого каяття останнього, вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 150 грн.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання призначеного покарання покаранням у виді двох років та одного місяця позбавлення волі, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки та один місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 23 серпня 2019 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №1131 від 02 квітня 2019 року в розмірі 75 гривень.
Стягнути зі ОСОБА_5 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №1131 від 02 квітня 2019 року в розмірі 75 гривень.
Речові докази по справі:
- металевий предмет округлої форми діаметром 61 см., плоскогубці із червоно-чорними ручками, плоскогубці із обмотаними ручками чорною ізолентою, викрутку із ручкою жовто-чорного кольору, викрутку із ручкою червоного кольору, манікюрні щипці, сверло, металеву кувалду, лом металевий синього кольору, які зберігаються в камері схову ВП №3 ДРУП (Новокодацького ВП ДВП) ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;
- металевий предмет округлої форми діаметром 66 см. - залишити у представника потерпілого ОСОБА_9 ;
- гаманець жіночій темно-коричневого кольору, дві купюри номіналом по 200 гривень, три дисконтні картки магазинів - залишити у потерпілої ОСОБА_6 ;
- гаманець жіночій шкіряний чорного кольору - залишити у потерпілої ОСОБА_7 ;
- гаманець жіночій шкіряний чорного кольору з написом “Phoenix” - залишити у потерпілої ОСОБА_8 .
- лазерний носій з відеозаписом, 2 диски DVD-R 4.700 MB “Videx” помаранчевого кольору з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1