Справа № 201/10201/20
Провадження № 4-с/201/28/2021
Іменем України
19 травня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Разумняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чернова Людмила Володимирівна, начальник Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Петренко Дмитро Олександрович, ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із указаною скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії начальника та державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в межах виконавчого провадження № 60196652, з виконання виконавчого листа № 2-9402/09, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 14 червня 2010 року.
В обґрунтування вимог скаржником зазначено, що бездіяльність державного виконавця полягає у тривалому невиконанні виконавчого листа № 2-9402/09, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 14 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 122142,30 грн. та залишення без розгляду та вирішенні її клопотань у відкритому виконавчому провадженні.
ОСОБА_1 у письмовій заяві просить розглядати справу у її відсутність, вимоги скарги підтримує повному обсязі.
Крім того скаржником до суду надані письмові пояснення, в якій остання підтримує доводи, викладені у скарзі та просить її задовольнити.
Головний державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чернова Л.В. надала до суду заяву про розгляд скарги без її участі та пояснення з копіями виконавчих проваджень, в яких просила суд відмовити у задоволенні скарги.
Дослідивши надані суду докази з увагою на їх належність, допустимість, достатність та взаємний зв'язок між ними, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пред'являла виконавчий лист № 2-9402/09, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 14 червня 2010 року до відділу декілька разів, на підставі якого було відкрито виконавчі провадження № 24888714, № 31563020, № 52934765, № 60196652.
Виконавче провадження № 24888714 було завершено 24.11.2011 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС) про що була винесена відповідна постанова.
Виконавче провадження № 31563020 було завершено 10.12.2013 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення), про що була винесена відповідна постанова. Виконавчий лист повернуто стягувачу.
Виконавче провадження № 52934765 було завершено 25.04.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення), про що була винесена відповідна постанова. Виконавчий лист повернуто стягувану.
Вищезазначені постанови ОСОБА_1 оскаржені не були.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-ХІУ ), ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII).
Згідно статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV ) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Відповідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (§404- УШ) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою ^скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Беручи до уваги той факт, що постанови стосовно відкриття та завершення виконавчих проваджень № 24888714, № 31563020, № 52934765 не були оскаржені стягувачем в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», та є чинними на теперішній час, слід дійти до висновку, що, ОСОБА_3 не скористалася своїм процесуальним правом на оскарження рішень та дій державних виконавців, а тому відсутні підстави стосовно вирішення питання про неправомірну бездіяльність державних виконавців в межах вказаних виконавчих проваджень.
Що стосується виконавчого провадження № 60196652, слід зазначити наступне.
Виконавче провадження № 60196652 було відкрито 11.10.2019 року.
Згідно інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження головним державним виконавцем Черновою Л.В. в ході примусового виконання виконавчого документа винесені в день відкриття виконавчого провадженім 11.10.2019 року постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Крім того, згідно інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження державним виконавцем неодноразово формувалися запити, передбачені в АСВП, а саме: до ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсії, про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно- правовими договорами, про останнє місце роботи ; до ДФС про джерела отримання доходів боржників -фізичних осіб, про наявні рахунки у боржників -юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців; до ДПС щодо перетину боржником державного кордону України; до МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
В матеріалах виконавчого провадження знаходяться складені державним виконавцем акти щодо перевірки в АСВП в розділі «Повідомлення банків про відкриття /закриття рахунків» інформації стосовно рахунків боржника. Дана інформація не відображається в інформаційній довідці, оскільки розділ знаходиться за межами виконавчого провадження.
В матеріалах виконавчого провадження знаходяться складені державним виконавцем акти щодо виходу державного виконавця за місцем реєстрації боржника в АДРЕСА_1 , щодо телефонних розмов з ОСОБА_2 за номером, який повідомила стягувач; щодо перевірки майнового стану боржника на веб-сайтах та довідки з сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Укрпатенту, стосовно майна боржника; Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області ; з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; Державного реєстру іпотек; Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; відповіді банківських установ стосовно відсутності відкритих рахунків боржника; вимоги боржнику направлені за місцем реєстрації боржника та за адресою, зазначеною стягувачем: АДРЕСА_2 ; довідки Департаменту адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради; довідка Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ; витяг з Реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ; довідка стосовно місця реєстрації боржника; довідка та документи про право власності на 1/3 частки квартири боржника від КП ДМБП за вих. від 21. 04.2020 року на запит від 11.10.2019; тощо.
Крім того, в рамках вищезазначених виконавчих проваджень державними виконавцями було винесено постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, які не були скасовані після завершення виконавчих проваджень.
Отже, з наданих державним виконавцем пояснень та копій виконавчих проваджень вбачається, що державні виконавці при розгляді вищевказаних виконавчих проваджень діяли у межах законодавства.
З огляду на те, що твердження ОСОБА_1 про те, що бездіяльність державних виконавців призвела до невиконання виконавчого листа № 2-9402/09, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 14 червня 2010 року не знайшли свого підтвердження при розгляді скарги, слід дійти до висновку про можливість відмови у її задоволенні.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження»; ст.ст. 77, 447, 451, 453 ЦПК України,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Чернова Людмила Володимирівна, начальник Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Петренко Дмитро Олександрович, ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С.С. Федоріщев