Справа № 210/7069/20
Провадження № 2/210/686/21
іменем України
"24" травня 2021 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Головуючого судді Літвіненко Н.А., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому стало відомо, що з його заробітної плати проводять стягнення в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 664, який виданий 29.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» не сплаченої в строк заборгованості за Кредитним договором від 25.11.2013 року укладеного між АТ «СБЕРБАНК» та ОСОБА_1 . Позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено незаконно, за відсутності документів, що підтверджують безспірність та з порушенням процедури його вчинення, проти виконавчого напису заперечує та просить суд визнати останній таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач не згодний ні з сумами боргу ні з самим фактом своєї заборгованості, у тому числі, саме перед відповідачем.
Ухвалою від 03.02.2021 р. відкрито провадження у цивільній справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше..
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідач ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи, не скористалися процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Крім того, судом ухвалою про відкриття провадження у справі було також витребувано письмові докази від відповідача та третьої особи, які були надіслані на адресу суду.
У відповідності до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; кількість сторін та інших учасників справи (ч. 2 ст. 274 ЦПК України).
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №664 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором № 189#00017805048 від 25.11.2013 р., укладеним з АТ "СБЕРБАНК", право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу 475/БД06-2/19 від 19.12.2019 року до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕС'Г УКРАЇНА», заборгованості за Кредитним договором № 189#00017805048 від 25.11.2013р.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 19.12.2019р. по 22.06.2020р.
Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 26 650,54 грн.
Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 44 405,61 грн.
Крім того, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувана, в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувана.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувана становить 71 556,15 грн .
В подальшому ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, Табінського О.В. із заявою по примусове виконання рішення.
З метою примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, Табінським О.В., 16.10.2020року винесено постанову та відкрито виконавче провадження № 63317497 про стягнення з позивача (боржника) - ОСОБА_1 , на користь відповідача (стягувача) - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості у розмірі 71556,15 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця у розмірі 7 155,61 грн. (а.с.8-9).
Надалі, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, Табінським О.В. винесено постанову 20.10.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.10-12).
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 1.1. ч. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ч. 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п. 2.1. ч. 2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1., 3.3., 3.4. ч. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
За змістом п. 2.3 глави 16 розділу ІІ «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
При цьому суд звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна представила для суду документі на основі яких нею було вчинено виконавчий напис однак не надала докази відповідно з яких нею було встановлено безспірність вимоги стягувача.
З аналізу документів наданих лише самим позивачем до суду, документів, наданих на підставі ухвали суду приватним нотаріусом, а саме копії виконавчого напису, виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , заяви про вчинення виконавчого напису, копії договору факторингу №475/БД06-2/19 встановлено, що останні лише містять відомості про укладення позивачем та АТ «СБЕРБАНК» кредитного договору про надання споживчого кредиту від 25.11.2013р. на суму 30 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 24.11.2018 року. Жодних доказів того, чи здійснювались позивачем грошові перекази на погашення грошового зобов'язання або будь які відомості про наявність у позивача заборгованості перед банком, заборгованості по рахунку, тощо, суду не надано відповідачем, проте представником позивача надано суду копії квитанцій щодо погашення суми заборгованості, які датовані 2017 роком.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про порушення кредитних зобов'язань.
Крім того, матеріали справи як і документи, які були надані приватним нотаріусом на ухвалу суду не містять даних про те, що позивача ОСОБА_1 було повідомлено про існування договору факторингу. Так, дійсно, нотаріусом надано суду копію повідомлення про вчинення виконавчого напису, яке адресоване на ім'я ОСОБА_1 . Проте жодних доказів того, що останній отримав дане повідомлення суду не надано, як і не надано доказів того, що ОСОБА_1 було відомо щодо договору факторингу та наявність у нього заборгованості.
Крім того, позивач надав письмові пояснення у своєму позову, що він дізнався про заборгованість за вказаний період лише після відкриття виконавчого провадження,оскільки у нього почались стягуватись грошові кошти з заробітної плати.
Вказаний факт відповідачем не спростовано.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не надано належних доказів безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, доказів, що заявлена сума в межах строку позовної давності, чим порушено норми ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
В матеріалах справи відсутні докази вручення повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором, що є порушенням п. 2.3 глави 16 розділу ІІ «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов'язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дійсно, як встановлено із матеріалів справи, між позивачем та АТ «СБЕРБАНК» укладено договір про надання кредиту, відповідно якого клієнту надається кредит в розмірі 30 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 24.11.2018 року.(а.с.35-38)
Проте суду не надано суми розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед банком.
Отже, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Крім того, як вже зазначалось, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Перевірка безспірності боргу є обов'язком нотаріуса. Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Як вбачається з матеріалів справи, між - ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «СБЕРБАНК" правонаступником якого є ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», 25.11.2013 року укладено Кредитний договір, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів за встановленим графіком - 24.11.2018 року.
Спірний виконавчий напис вчинено за період з 19.12.2019 року по 22.06.2020 року, тобто поза межами строку дії кредитного договору.
Крім того, матеріали справи не містять підтвердження направлення Позивачу письмової вимоги про необхідність сплатити заборгованість як і самого розрахунку заборгованості з доказами того, що він отримав їх та ухиляється від сплати.
Відповідач не скористався правом надати докази продовження строку дії договору, а так само й безспірності заявлених нотаріусу вимог.
Таким чином суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено за відсутності доказів безспірності вимог банку.
Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.09.2020 року вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., який зареєстровано в реєстрі під № 664 про стягнення з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, ідентифікаційний код юридичної особи 37616221), не сплаченої в строк заборгованості у розмірі 71 556,15 грн., за Кредитним договором від 25.11.2013 року укладеного між АТ «СБЕРБАНК» та ОСОБА_1 .
Стягнути з Відповідача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, ідентифікаційний код юридичної особи 37616221) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), грошові кошти в сумі -2792,31 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто дві гривні тридцять одна копійка)як такі, що незаконно стягнуті.
Стягнути із Відповідача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, ідентифікаційний код юридичної особи 37616221) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), понесені останньою судові витрати:
- по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
- по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 420,40 грн.(чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко