Справа № 307/524/21
Провадження № 2/307/164/21
24 травня 2021 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вивчивши вказану позовну заяву приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Судом, 18 лютого 2021 року, в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України, було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому закону порядку місце проживання відповідача.
Відповідно до письмової відповіді наданої виконавчим ГУ ДМС України в Закарпатській області від 19 травня 2021 року за № б/н, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, вважаю, що дана справа територіально не підсудна Тячівському районному суду Закарпатської області, оскільки підстави для пред'явлення даного позову саме до Тячівського районного суду Закарпатської області по територіальній підсудності, відсутні.
За змістом ч. 9 ст. 187 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, в разі встановлення, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи викладене та вимоги ч. 1 ст. 27 ЦПК України, оскільки підстав для застосування альтернативної підсудності не вбачається, зважаючи, що місцезнаходження відповідача та позивача не відноситься до території Тячівського районного суду Закарпатської області, з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, дану справу необхідно передати за підсудністю на розгляд до Рахівського районного суду Закарпатської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить зазначений позов.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).
У відповідності до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 260, 261, 352-354 ЦПК України,
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю на розгляд до Рахівського районного суду Закарпатської області.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя М.М. Бряник