Справа № 936/456/21
Провадження № 1-кс/936/132/2021
20.05.2021 р. смт. Воловець
Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого слідчого відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в.о. начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з виконуючим обов'язків начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021071090000039 від 19.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
19.05.2021 до слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло вищезазначене клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання мотивовано тим, що 18.05.2021 року близько 22:45 години працівниками міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області на дорозі в селі Тишів, Мукачівського району, Закарпатської області недалеко від 712 кілометра автодороги М06 сполученням «Київ-Чоп», було зупинено автомобіль марки «RENAULT TRAFIC» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який в салоні даного автомобіля перевозив 4 (чотирьох) громадян Індії без відповідних документів.
19 травня 2021 відомості за даним фактом слідчим відділенням відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
В ході огляду місця події - ділянки дороги села Тишів неподалік 712 кілометра автодороги М06 сполученням «Київ-Чоп» виявлено транспортний засіб - загальний легковий пасажирський-В автомобіль марки «RENAULT TRAFIC» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1 , який надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - загального легкового пасажирського-В автомобіля марки «RENAULT TRAFIC» д.н.з. НОМЕР_1 , що має серію НОМЕР_2 видане ТСЦ 4644, власником якого є ОСОБА_5 , даний транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в ході огляду місця події вилучено.
Крім цього, в ході огляду місця події - ділянки дороги села Тишів неподалік 712 кілометра автодороги М06 сполученням «Київ-Чоп» було вилучено мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , мешканецю АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «iPhone» білого кольору, який належить громадянину Індії PANKAJ, мобільний телефон марки «MEIZU» чорного кольору, який належить громадянину Індії INKIT.
Беручи до уваги, що тимчасово вилучені в ході огляду місця події- транспортний засіб - загальний легковий пасажирський- В автомобіль марки «RENAULT TRAFIC» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що має серію НОМЕР_2 видане ТСЦ 4644, мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцю АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «iPhone» білого кольору, який належить громадянину Індії на імя PANKAJ, мобільний телефон марки «MEIZU» чорного кольору, який належить громадянину Індії на імя INKIT, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема встановлення всіх обставин організації незаконного переправлення громадян Індії через територію Мукачівського району, Закарпатської області та в подальшому через державний кордон України, на теперішній час проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії та експертні дослідження по встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення та оцінки дій водія ОСОБА_5 , як учасника події, після проведення яких буде прийнято рішення щодо процесуального статусу вказаних осіб у кримінальному провадженні, з метою забезпечення можливої конфіскації майна та можливого цивільного позову зі сторони потерпілих внаслідок кримінального правопорушення осіб, відшкодування спричинених матеріальних збитків, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно (документи).
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з підстав, зазначених у такому.
Власник майна ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання.
Захисник власника майна ОСОБА_6 проти задоволення клопотання також заперечив, зазначивши, що таке не містить підстав і мети відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Заслухавши позицію прокурора, слідчого, захисника, власника майна, дослідивши подане клопотання та матеріали, додані до нього, приходжу наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання про накладення арешту на майно не відповідає вищезазначеним вимогам закону.
Так, слідчим не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна: не наведено підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КПК України, підлягає спеціальній конфіскації, тощо, зважаючи, що підозра у вказаному кримінальному провадженні не вручена жодній особі.
Фактично обгрунтування необхідності накладення арешту майна на тимчасово вилучене майно в клопотанні слідчим зводиться до формального твердження про те, що таке має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема встановлення всіх обставин організації незаконного переправлення громадян Індії через територію Мукачівського району, Закарпатської області та в подальшому через державний кордон України, на теперішній час проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії та експертні дослідження по встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення та оцінки дій водія ОСОБА_5 , як учасника події, з метою забезпечення можливої конфіскації майна та можливого цивільного позову зі сторони потерпілих внаслідок кримінального правопорушення осіб, відшкодування спричинених матеріальних збитків, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно (документи).
Проте, ні в клопотанні, ні в матеріалах кримінального провадження доказів наявності потерпілих, які б могли заявити цивільний позов в подальшому, наявність спричинених матеріальних збитків, відшкодуванню яких сприятиме накладення арешту на майно, призначення будь- яких експертних досліджень, тощо, немає.
Також у порушення п.3 ч.2 ст.171 КПК України слідчим до клопотання не додано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати- мобільного телефона марки «iPhone» білого кольору, мобільного телефона марки «MEIZU» чорного кольору, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження будь- якими особами таким майном.
У клопотанні слідчим зазначено, що вказані телефони належать громадянам Індії, однак ні доказів такої належності, ні пояснень від таких осіб не відібрано.
Із вищенаведеного випливає, що слідчий у клопотанні лише констатував приналежність тимчасово вилученого майна громадянам Індії на імя PANKAJ, та на імя INKIT, без посилання на будь-які конкретні документи, факти або докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ними таким майном, що не може вважатись належним виконанням вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України.
Також слідчий суддя зауважує, що до клопотання додано протокол огляду місця події від 18.05.2021 року, з описової частини якого вбачається, що такий проводився за участю власника транспортного засобу ОСОБА_5 , проте підпису його в протколі слідчої дії немає, а відмова від підпису (у разі наявності такої) не застережена підписами слідчого, понятих.
У судовому засіданні слідчим долучено постанову від 19.05.2021 про приєднання та визнання речовим доказом по кримінальному провадженню тимчасово вилученого майна. Неохідність накладення арешту на ці речові докази він обгрунтовував метою їх збереження.
Однак, у зв'язку з якими ознаками майно віднесено до речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України (чи це матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення), слідчим не обгрунтовано.
Вищезазначені недоліки є суттєвими, викликають сумнів у належному документуванні кримінального провадження та об'єктивно позбавляють слідчого суддю можливості надання судження доцільності накладення арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про невідповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, клопотання слід повернути прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 170-172, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з виконуючим обов'язків начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майнау кримінальному провадженні №12021071090000039 від 19.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, повернути прокурору - в.о. начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 із встановленням строку сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено о 16-20 годині 20.05.2021 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1