Справа №: 297/501/21
21 травня 2021 року м. Берегово
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гецко Ю. Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
Щодо ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яким ОСОБА_1 вмінено у вину, що він 08.03.2021 року о 21:00 годині по вул. Богдана Хмельницького в м. Берегове керував автомобілем Шкода, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння та розширені зіниці очей, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. ОСОБА_1 вмінено у вину порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Свою винність у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що 08.03.2021 року він заїхав на АЗК «Укрнафта», що по вул. Б. Хмельницького в м. Берегово. Після оплати пального він повертався до власного автомобіля, коли заїхали працівники поліції та одразу попросили у нього предявити документи, оскільки у них є підозра, що він пьяний. ОСОБА_1 передав працівникам поліції всі необхідні документи як того вимагають правила. Після перевірки документів, йому було запропоновано пройти медичне освідчення в лікарні, на що він погодився та спитав, чи сідати йому в патрульний автомобіль. На що працівники поліції повідомили, що документи залишаються у них, а він нехай їду до лікарні а вони зараз підїдуть та оформлять все документально. Після чого ОСОБА_1 сів у власне авто та поїхав до ЦРЛ, прочекавши біля приймайльного відділення біля 30-40 хв, він так і не дочекавшись працівників поліції повернувся на заправку, однак їх там вже було. Зявившись до Берегівського РВП йому було повідомлено, що на нього складено протокол, а всі документи йому повернуть після рішення суду.
Під час розгляду справи було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 088435, письмові додатки до нього, а також було допитано свідків, які були присутні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 . В судовому засіданні пояснив, що він працює оператором на АЗС «Укрнафта». Пояснив, що 08.03.2021 року до них заїхав ОСОБА_1 замовив пального, розрахувався, вів себе нормально і жодних ознак спяніння на ньому помітно не було. Пілся розрахунку за пальне і коли ОСОБА_1 повертався до автомобіля до нього підійшли працівники поліції і про щось з ним розмовляли, після чого ОСОБА_1 передав їм документи. Через деякий час працівник поліції, щось ОСОБА_1 сказав, той сів автомобіль і поїхав. Працівники поліції, ще деякий час щоб робили з автомобілем після чого поїхали. Приблизно через 40 хв. ОСОБА_1 повернувся та шукав патрульну машину. Бриблизно ще за дві-три години приїхали поліцейські і просили підписати протокол, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд. На його заперечення щодо цього йому було повідомлено, про відповідальність як свідка перед законом.
Свідок ОСОБА_3 дав суду покази аналогічні показав свідка ОСОБА_2 . Та ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду справи вважаю, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07 листопада 2015 року, з огляду на наступне:
Завданням кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 2 цього Прядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 цього Порядку, огляд проводиться:
1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
2) лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 088435 від 08 березня 2021 року слідує, що ОСОБА_1 керував ТЗ з ознаками алкогольного сп'яніння, але відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Однак, як слідує із заслуханих в суді пояснень самого ОСОБА_1 так і допитаних свідків, 08.03.2021 року він не керував автомобілем Шкода, а перебував за межами транспортного засобу на території АЗС.
Як зазначалосявище та передбачено п.6 розділу Х Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Поліцейський, який склав протокол щодо ОСОБА_1 не вказав, які дії вчинив той, ухиляючись від медичного огляду на стан сп'яніння.
Крім того, у справі відсутні докази, що ОСОБА_1 було доставлено у медичний заклад для проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю ( ст. 252 КУпАП).
Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки правопорушення, діяльність особи має бути такою, що може розцінюватись як правопорушення, передбачене тією чи іншою статтею.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Встановлені під час розгляду справи обставини не підтверджують достовірність викладених у протоколі даних про обставини правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Враховуючи принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, приходжу до висновку, що поданими до суду матеріалами не доведено подію саме керування ОСОБА_1 транспортного засобу, а тому в його діях по відмові пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння взагалі не може бути складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 1, 9, 23, 34, 221, 249, 251, 252, 276, 277, 279, 280, 284 КпАП України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), суддя
Справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Суддя Гецко Ю. Ю.