20 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 902/347/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
прокуратури - Баклан Н.Ю., прокурор відділу Офісу Генерального прокурора (посвідчення від 02.01.2020 № 054745),
позивача - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області -Кучабська В.В. (в порядку самопредставництва),
відповідачів - 1. фізичної особи - підприємця Лукашик Галини Михайлівни - не з'явився,
2. фізичної особи - підприємця Колісник Ірини Владиславівни - не з'явився,
3. відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури та Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області
на рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.2020 (суддя Маслій І.В.),
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 (головуючий суддя: Саврій В.А., судді: Коломис В.В., Дужич С.П.)
та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 (головуючий суддя: Саврій В.А., судді: Коломис В.В., Дужич С.П.)
у справі № 902/347/20
за позовом Могилів - Подільської місцевої прокуратури Вінницької області (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - Управління)
до фізичної особи - підприємця Лукашик Галини Михайлівни (далі - ФОП Лукашик Г.М.), фізичної особи - підприємця Колісник Ірини Владиславівни (далі - ФОП Колісник І.В.), відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти)
про визнання договорів закупівлі товарів за бюджетні кошти недійсними та зобов'язання щодо повернення майна.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Прокурор звернувся до господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Управління з позовом до відповідачів про:
- визнання недійсним договору від 14.09.2018 № 91, який укладений Відділом освіти та ФОП Лукашик Г.М. на суму 180 800,00 грн.;
- визнання недійсним договору від 14.09.2018 № 92, який укладений Відділом освіти та ФОП Колісник І.В. на суму 157 183,00 грн.;
- зобов'язання ФОП Лукашик Г.М. повернути Відділу освіти грошові кошти в сумі 180 800 грн., перераховані згідно з платіжним дорученням від 24.09.2018 № 2.
- зобов'язання Відділу освіти повернути ФОП Лукашик Г.М. парти одномісні, поставлені на виконання договору поставки від 14.09.2018 № 91 у кількості 220 штук;
- зобов'язання ФОП Колісник І.В. повернути Відділу освіти грошові кошти в сумі 157 183 грн., перераховані згідно з платіжними дорученнями від 24.09.2018 № 1 та № 779;
- зобов'язання Відділу освіти повернути ФОП Колісник І.В. стільці, поставлені на виконання договору поставки від 14.09.2018 № 92 у кількості 220 штук.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України договори № 91 та № 92 підлягають визнанню недійсними як такі, що не відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.09.2020 зі справи № 902/347/20, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані з посиланням на відповідність укладених правочинів вимогам, які ставляться щодо дійсності договорів та відсутність доказів, які свідчили б про порушення приписів Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України при укладенні договорів № 91 та № 92.
Згідно з додатковою постановою суду апеляційної інстанції від 04.02.2021 задоволені заяви ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. про стягнення витрат на правничу допомогу; стягнуто з Управління на користь останніх витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 679,00 грн. та 14 840,00 грн., відповідно.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій (які ухвалені по суті спору) та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Управління у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні з Управління на користь ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. витрат на професійну правничу допомогу.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
В обґрунтування доводів касаційної скарги перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів статті 3, частини сьомої статті 2, пункту 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Так, за доводами першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури судами попередніх інстанцій неправильно розтлумачено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, при визначеній законодавством забороні придбання товарів без проведення відповідних процедур та укладення договорів, Відділом освіти здійснено закупівлю меблів для навчальних кабінетів початкової школи (столів і стільців) із використанням різних кодів Єдиного закупівельного словника за двома договорами, без застосування переддоговірної процедури за наявності умов, визначених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначене є порушенням принципів здійснення закупівель за бюджетні кошти в частині забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
В обґрунтування доводів касаційної скарги (в частині оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції) Управління посилається необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 911/2686/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України), оскільки справа № 911/2686/18 стосується правовідносин, що не є подібними з правовідносинами у справі, яка розглядається. Так, у справі № 911/2686/18 сторона, в інтересах якої звернувся прокурор, була наділена повноваженнями щодо самостійного звернення до суду для відновлення порушеного права, на відміну від справи, яка розглядається. Управління також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування статей 1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статей 53, 126, 129 ГПК України та Порядку взаємодії між органами державної контрольно - ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно - ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53 (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
Доводи інших учасників справи
ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. у відзиві на касаційну скаргу (який надійшов через «Електронний суд») першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури просили залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на матеріалах та обставинах справи, відповідають нормам матеріального та процесуального права. До відзиву додано заяву про розгляд справи без участі сторони (ФОП Лукашик Г.М.) та заяву про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аналогічний за змістом відзив на касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури надійшов від представника названих відповідачів 18.05.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на його подання та заявою про розгляд справи без участі сторони (ФОП Лукашик Г.М.).
З огляду на те, що відзив ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. на касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури надійшов у межах, визначених процесуальним законодавством строків (з урахуванням приписів частини восьмої статті 165 ГПК України), а повторно поданий відзив на касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури за своїм змістом є ідентичним первісно поданому, Суд залишає клопотання представника ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. про поновлення строку на подання відзиву без розгляду.
Управління у відзиві на касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури зазначило, зокрема, про те, що Відділом освіти укладені договори з ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. з порушенням вимог частини сьомої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 4 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 237, що призвело до використання коштів субвенції з державного бюджету в сумі 337 983,00 грн.
ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. у відзиві на касаційну скаргу Управління (надійшов через «Електронний суд») просили залишити додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на безпідставність та необґрунтованість її доводів. До відзиву додані: заява про поновлення строку для подання відзиву, заява в порядку частини восьмої статі 129 ГПК України та заява про розгляд справи без участі сторони (ФОП Лукашик Г.М.).
Аналогічний за змістом відзив на касаційну скаргу Управління надійшов від представника названих відповідачів 18.05.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на його подання, заявою про розгляд справи без участі сторони (ФОП Лукашик Г.М.) та заявою в порядку частини восьмої статі 129 ГПК України.
З огляду на те, що відзив ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. на касаційну скаргу Управління надійшов у межах, визначених процесуальним законодавством строків (з урахуванням приписів частини восьмої статті 165 ГПК України), а повторно поданий відзив за своїм змістом є ідентичним первісно поданому, Суд залишає клопотання представника ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В. про поновлення строку на подання відзиву без розгляду.
За заявою ФОП Лукашик Г.М. розгляд касаційних скарг 20.05.2021 здійснювався без участі представника останнього.
Від Відділу освіти відзиви на касаційні скарги не надходили.
Представник Управління брав участь у судовому засіданні 20.05.2021 в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 29.04.2021.
18.05.2021 від Управління на електронну адресу Суду надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для вчинення процесуальних дій; визнання неспівмірними витрат на професійну правничу допомогу, заявлених ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В., витрат, пов'язаних з направленням поштової кореспонденції; про відмову у відшкодуванні названих сум на користь ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В.
Вказане клопотання не містить кваліфікованого електронного підпису представника Управління, у зв'язку з чим у судовому засіданні 20.05.2021 залишено Судом без розгляду. Водночас представнику Управління у судовому засіданні 20.05.2021 надано можливість усно озвучити доводи відповідного клопотання, а його (клопотання) розгляд вирішено здійснити у нарадчій кімнаті разом з розглядом касаційних скарг по суті.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Міністерством освіти і науки України органам управління освітою надано рекомендації щодо забезпечення комплектування загальноосвітніх навчальних закладів обладнанням для діяльнісного навчання, у тому числі, на закупівлю комплектів згідно коду закупівлі - ДК 021:2015 код 39160000-1 Шкільні меблі для початкового класу Нової української школи. У вказаних рекомендаціях містяться найменші цінові пропозиції із зображенням стільців та столів учнівських одномісних, що відповідають вимогам законодавства та стандартам Нової української школи. Цінова пропозиція стільця учнівського, регульованого встановлена в сумі 300 грн., цінова пропозиція стола учнівського одномісного, регульованого встановлена в сумі 600 грн.
Кошти на забезпечення комплектування початкових класів передбачались згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 237 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Відповідно до вимог пункту 4 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» субвенція спрямовується на закупівлю дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп'ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів згідно з переліком, затвердженим МОН.
Розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 10.05.2018 № 376 проведений розподіл «Субвенції з місцевого бюджету на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету, згідно з яким Мурованокуриловецькому району виділено 768,2 тис. грн.
Розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації від 14.05.2018 № 183 «Про внесення змін до районного бюджету на 2018 рік» внесено зміни до доходів та видатків загального та спеціального фондів фінансування районного бюджету на 2018 рік за головними розпорядниками коштів, згідно з яким Відділу освіти виділені кошти в розмірі 768 200 грн. на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.
Рішенням 22 сесії 7 скликання Мурованокуриловецької районної ради від 15.06.2018 № 311 збільшено видатки бюджету розвитку спеціального фонду районного бюджету головним розпорядникам коштів, а саме Відділу освіти - в сумі 76,820 тис. грн., як співфінансування з місцевого бюджету на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету.
Відділом освіти прийнято рішення провести процедуру відкритих торгів на предмет закупівлі ДК 021:2015 код 39160000-1 Шкільні меблі для початкового класу Нової української школи.
Відповідно до пункту 1 протоколу засідання тендерного комітету при Відділі освіти від 02.07.2018 № 101 тендерним комітетом Відділу освіти прийнято рішення провести процедуру відкритих торгів на предмет закупівлі по ДК 021:2015 код 39160000-1 «Шкільні меблі (комплект меблів для початкових класів)» на суму 338 000,00 грн.
Пунктом 2 протоколу засідання тендерного комітету при Відділі освіти від 02.07.2018 № 101, тендерним комітетом Відділу освіти вирішено затвердити документацію відкритих торгів на предмет закупівлі по ДК 021:2015 код 39160000-1 «Шкільні меблі (комплект меблів для початкових класів)» на суму 338 000,00 грн.
Пунктом 3 протоколу засідання тендерного комітету при Відділі освіти від 02.07.2018 № 101, тендерним комітетом Відділу освіти вирішено розмістити оголошення про закупівлю 02.07.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу та на сайті Відділу світи.
В системі електронних торгів Prozorro розміщено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2018-07-02-000480-b щодо закупівлі шкільних меблів (комплект меблів для початкових класів) «ДК 021:2015 код 39160000-1 - Шкільні меблі» в кількості 243 шт., з терміном постачання до 20.08.2018, з очікуваною вартістю предмета закупівлі - 338 000,00 грн.
Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 20.07.2018 № UA-2018-07-02-000480-b, Відділом освіти зазначені торги відмінені з причини подання менше двох пропозицій (відсутні пропозиції).
Згідно з пунктом 1 протоколу засідання тендерного комітету при Відділі освіти від 23.07.2018 № 108, тендерним комітетом Відділу освіти прийнято рішення провести повторну процедуру відкритих торгів на предмет закупівлі по ДК 021:2015 код 39160000-1 «Шкільні меблі (комплект меблів для початкових класів)» на суму 338 000,00 грн.
Пунктом 2 протоколу засідання тендерного комітету при Відділі освіти від 23.07.2018 № 108, тендерним комітетом Відділу освіти вирішено затвердити документацію відкритих торгів на предмет закупівлі по ДК 021:2015 код 39160000-1 «Шкільні меблі (комплект меблів для початкових класів)» на суму 338 000,00 грн.
Пунктом 3 протоколу засідання тендерного комітету при Відділі освіти від 23.07.2018 № 108, тендерним комітетом Відділу освіти вирішено розмістити оголошення про закупівлю 23.07.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу та на сайті Відділу освіти.
23.07.2018 рішенням тендерного комітету затверджено тендерну документацію на закупівлю товару - основний словник національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 39160000-1 - Шкільні меблі (комплект меблів для початкових класів) за процедурою закупівлі - відкриті торги.
Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2018-07-23-000245-b, яке розміщено в системі електронних торгів Prozorro, Відділом освіти розміщено інформацію про закупівлю шкільних меблів (комплект меблів для початкових класів) «ДК 021:2015 код 39160000-1 - Шкільні меблі» в кількості 243 шт., з терміном постачання до 31.08.2018, з очікуваною вартістю предмета закупівлі - 338 000,00 грн.
Згідно зі Звітом про результати проведення процедури закупівлі від 07.08.2018 № UA-2018-07-23-000245-b Відділом освіти зазначені торги відмінені з причини подання менше двох пропозицій (відсутні пропозиції).
Відділом освіти 14.09.2018 укладений договір № 91 з ФОП Лукашик Г.М. на постачання шкільних меблів (парти одномісні) в кількості 226 шт. на загальну суму 180 800,00 грн. та договір № 92 з ФОП Колісник І.В. на постачання сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (стільці) в кількості 226 шт. на загальну суму 157 183,00 грн.
Згідно з договором від 14.09.2018 № 91 ФОП Лукашик Г.М., зобов'язалася поставити Відділу освіти шкільні меблі (парти одномісні) по ДК 021:2015 код 39160000-1, що визначений у специфікації (додаток 1) до договору (пункт 1.2).
Специфікацією на закупівлю товару за державні кошти, що є додатком № 1 до договору від 14.09.2018 № 91 визначено, що ФОП Лукашик Г.М. зобов'язалася забезпечити постачання Відділу освіти шкільних меблів (парти одномісні) в кількості 226 шт. по ціні 800,00 грн./шт., на загальну суму 180 800,00 грн.
Відповідно до накладної від 24.09.2018 № 2 Відділом освіти отримано від ФОП Лукашик Г.М. шкільні меблі (парти одномісні) в кількості 220 шт. на загальну суму 180 800,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням від 24.09.2018 № 2 Відділом освіти перераховано на користь ФОП Лукашик Г.М. грошові кошти на загальну суму 180 800,00 грн. (призначення платежу « 0611020;2210; За шкільні меблі (парти одномісні); 3г.накл. № 2 від 24.09.2018р. та дог. № 91 від 14.09.2018р.; Без ПДВ)».
Відповідно до договору від 14.09.2018 № 92 ФОП Колісник І.В. зобов'язалася поставити Відділу освіти сидіння, стільці та супутні і частини до них (стільці) по ДК 021:2015 код 39110000-6, що визначений у специфікації (додаток 1) до договору (пункт 1.2).
Специфікацією на закупівлю товару за державні кошти, що є додатком № 1 до договору від 14.09.2018 № 92 визначено, що ФОП Колісник І.В. зобов'язалася забезпечити постачання Відділу освіти сидіння, стільці та супутні і частини до них (стільці) в кількості 226 шт. по ціні 695,5 грн./шт., на загальну суму 157 183,00 грн.
Відповідно до накладної від 24.09.2018 № 1 Відділом освіти отримано від ФОП Колісник І.В. сидіння, стільці та супутні і частини до них (стільці) в кількості 220 шт. на загальну суму 157 183,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням від 24.09.2018 № 779 Відділом освіти перераховано на користь ФОП Колісник І.В. грошові кошти в сумі 76 820,00 грн. (призначення платежу « 0611020;2210; За шкільні меблі (стільці); 3г.накл. № 1 від 24.09.18р. та дог. № 92 від 14.09.18р.; Без ПДВ»).
Відповідно до платіжного доручення від 24.09.2018 № 1 Відділом освіти перераховано на користь ФОП Колісник І.В. грошові кошти в сумі 80 363,00 грн., (призначення платежу « 0611020;2210; шкільні меблі (стільці); 3г.накл. № 1 від 24.09.2018р. та дог. № 92 від 14.09.2018р.; Без ПДВ»).
Згідно зі Звітом про укладені договори № UA-2018-09-14-000647-b, Відділом освіти укладений договір з ФОП Лукашик Г.М. від 14.09.2018 № 91 на постачання шкільних меблів (парти одномісні) в кількості 226 шт. на загальну суму 180 800,00 грн.
Відповідно до Звіту про укладені договори № UA-2018-09-14-000668-b, Відділом освіти укладений договір з ФОП Колісник І.В. від 14.09.2018 № 92 на постачання сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (стільці) в кількості 226 шт. на загальну суму 157 183,00 грн.
Згідно з позовною заявою, проведеним співставленням кількості та вартості парт одномісних та стільців відповідно до договорів від 14.09.2018 № 91 та № 92 з вартістю, яка вказана у накладних від 24.09.2018 № 1 та № 2 встановлено, що згідно із зазначеними накладними вартість парт одномісних перевищує на 21,82 грн./за шт., при цьому кількість парт менше на 6 одиниць; вартість стільців перевищує на 18,97 грн./за шт., при цьому кількість стільців менше на 6 одиниць. Крім того, проведеним обрахунком загальної вартості парт та стільців згідно накладних від 24.09.2018 № 1 та № 2 встановлено їх невідповідність загальній вартості, яка визначена шляхом множення кількості парт та стільців (220 шт.) на ціну за одиницю; невідповідність парт та стільців становить по 0,40 грн. по кожному договору.
Згідно з висновком товарознавчої експертизи № 3256-31257/19-21 від 18.10.2019 загальна ринкова вартість 226 штук столів станом на 19.08.2018 могла складати 177 410,00 грн. Загальна вартість 226 штук стільців станом на 19.08.2018 могла складати 101 474,00 грн. Таким чином, загальна суми переплати за придбані столи та стільці складає 59 099,00 грн.
Крім того, за висновком експерта закуплені Відділом освіти згідно з вказаними договорами та надані на дослідження стіл і стілець не відповідають вимогам наказу Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи», Інформаційного повідомлення Міністерства освіти і науки України від 21.08.2018 «Вимоги до шкільних меблів Нової Української школи», затвердженим вимогам та стандартам ДСТУ ГОСТ 22046:2004, ДСТУ EN1729-2:2004, ГОСТ 11015-93, ГОСТ 11016-93 за лінійними розмірами, які регулюються номерними показниками щодо шкільних меблів для початкових класів.
За доводами Прокурора, внаслідок недотримання процедури закупівлі Відділом освіти укладено договори про закупілю столів та стільців із ФОП Лукашик Г.М. та Колісник І.В., які суперечать інтересам держави, суспільства, порушують права дітей. Через допущені порушення в дійсності не забезпечено виконання вимог щодо якісної та сучасної загальної середньої освіти «Нова українська школа», спричинено збитки державі. При цьому переговорна процедура закупівлі товарів проведена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки предмет закупівлі не відповідає вимогам, визначеним у тендерній документації Відділу освіти.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними договорів № 91 та № 92 з підстав їх невідповідності положенням Закону України «Про публічні закупівлі»; застосування правових наслідків недійсності правочинів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з встановлених обставин відповідності укладених правочинів вимогам, які ставляться щодо дійсності договорів та відсутності доказів, які свідчили б про порушення приписів Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України при укладенні договорів № 91 та № 92.
В обґрунтування доводів касаційної скарги перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів статті 3, частини сьомої статті 2, пункту 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
Так, відповідно до приписів частини сьомої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Згідно з приписами статті 3 названого Закону (у відповідній редакції) закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (у наведеній редакції) унормовано, що переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Пунктом 4 частини другої статті 35 наведеного Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з приписами частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як унормовано приписами статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартості того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Судами попередніх інстанцій у вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права - наведені приписи Закону України «Про публічні закупівлі» та не враховано ними ж встановлені обставини про те, що Відділ освіти здійснив поділ предмета закупівлі на частини, а саме, комплекту шкільних меблів на частини (предмет закупівлі за ДК 021:2015 код 391600001 - Шкільні меблі поділено окремо на закупівлю стільців ДК 021:2015 код 391100006 та столів ДК 021:2015 код 39160000-1), у зв'язку з чим предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики відрізняються від вимог, що були визначені Відділом освіти у тендерній документації. Вказане суперечить приписам пункту 7 статті 2 наведеного Закону.
Наведене було самостійною та достатньою підставою для задоволення позову про визнання укладених договорів № 91 та № 92 недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів безвідносно до інших обставин, на які посилалася у позовній заяві Прокуратура.
Неправильне застосування судами норм матеріального права - приписів Закону України «Про публічні закупівлі» призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову.
З огляду на викладене, знайшли своє підтвердження доводи першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, викладені у касаційній скарзі, відповідно до яких при визначеній законодавством забороні придбання товарів без проведення відповідних процедур та укладення договорів, Відділом освіти здійснено закупівлю меблів для навчальних кабінетів початкової школи (столів і стільців) із використанням різних кодів Єдиного закупівельного словника за двома договорами, без застосування переддоговірної процедури за наявності умов, визначених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначене є порушенням принципів здійснення закупівель за бюджетні кошти в частині забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
Оскільки обставини, які входять до предмета доказування у межах вирішення цього спору, встановлені судами попередніх інстанцій, проте неправильне застосовування судами норм матеріального права вплинуло на правильність вирішення цього спору по суті, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
Що ж стосується доводів Управління, які викладені у касаційній скарзі останнього в обґрунтування підстав для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції у справі, то Верховний Суд зазначає таке.
Так, Управління зазначало, зокрема, про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 911/2686/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України), оскільки справа № 911/2686/18 стосується правовідносин, що не є подібними з правовідносинами у справі, яка розглядається. Так, у справі № 911/2686/18 сторона, в інтересах якої звернувся прокурор, була наділена повноваженнями щодо самостійного звернення до суду для відновлення порушеного права, на відміну від справи, яка розглядається. Управління також зазначало про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування статей 1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статей 53, 126, 129 ГПК України та Порядку взаємодії між органами державної контрольно - ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно - ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53 (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
За доводами Управління, судом апеляційної інстанції при ухваленні додаткової постанови не враховано те, що Управління у цій справі не приймало рішення про усунення порушень, а, відтак, було позбавлене можливості та законних підстав для звернення з позовом до суду за результатами проведеної перевірки. Управління за результатами вирішення спору у справі не набуло статусу позивача. Неврахування наведених обставин призвело до помилкового рішення щодо визнання Управління належним позивачем і, як наслідок, стягнення з Управління витрат відповідачів 1, 2 на професійну правничу допомогу.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає про те, що Управлінням не оскаржувалися судові рішення попередніх інстанцій по суті спору в частині їх мотивів (мотивувальної частини), зокрема, у частині встановлення обставин належності визначеного Прокуратурою органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (частина п'ята статті 53 ГПК України).
При ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат судом не вирішується питання щодо належності (неналежності) позивача (відповідача) у справі, а здійснюється розподіл судових витрат згідно з приписами статті 129 ГПК України.
З огляду на наведене, при оскарженні додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі безпідставними є доводи Управління, які пов'язані з оскарженням ним свого статусу позивача у справі.
Покладення на позивача (у випадку відмови у задоволенні позові) судових витрат, понесених відповідачем у справі, не ставиться у залежність від того, чи була сторона, в інтересах якої звернувся до суду з позовом прокурор, наділена повноваженнями щодо самостійного звернення до суду для відновлення порушеного права, а пов'язане безпосередньо зі статусом такої особи, як позивача у справі.
Водночас у вирішенні спору суди попередніх інстанцій з належною повнотою дослідили обставини належності визначеного прокурором органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Управління.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції зазначає, що Управлінням не наведено достатньо мотивованих аргументів, у розумінні приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України, для передачі справи у відповідності до ГПК України для вирішення питання стосовно відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 911/2686/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (при здійсненні розподілу судових витрат та покладенні таких витрат у відповідності до приписів статті 129 ГПК України на позивача у справі, у зв'язку з відмовою в позові).
Також відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування статей 1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статей 53, 126, 129 ГПК України та Порядку взаємодії між органами державної контрольно - ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно - ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, оскільки у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат зі справи не вирішується питання стосовно належності позивача у справі.
Отже, доводи касаційної скарги Управління визнаються Судом необґрунтованими.
Водночас, у зв'язку зі скасуванням судових рішень попередніх інстанцій по суті спору, з ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягає також скасуванню і додаткова постанова суду апеляційної інстанції (як така, що безпосередньо пов'язана з розглядом справи по суті) про задоволення заяв відповідачів 1, 2 про стягнення з Управління витрат відповідачів 1, 2 на професійну правничу допомогу, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяв зазначених учасників справи.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції про задоволення заяв відповідачів 1, 2 про стягнення з Управління витрат останніх на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяв відповідачів 1, 2.
Судові витрати
У зв'язку з тим, що суд касаційної інстанції задовольняє касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, судові витрати Прокуратури з касаційної скарги покладаються у рівних частинах на відповідачів у справі.
З касаційної скарги Управління судовий збір не сплачувався, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат у цій частині.
Судові витрати ФОП Лукашик Г.М. та ФОП Колісник І.В., пов'язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, слід покласти на названих осіб.
Оскільки суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення у справі, підлягає також зміні розподіл судових витрат.
Так, судові витрати Прокуратури, пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції покладаються на відповідачів.
Судові витрати Прокуратури, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, також покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області задовольнити частково з мотивів, наведених у цій постанові.
2. Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити.
3. Рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.2020, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 зі справи № 902/347/20 скасувати.
4. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Визнати недійсним договір від 14.09.2018 № 91, який укладений відділом освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації та фізичною особою - підприємцем Лукашик Галиною Михайлівною.
6. Визнати недійсним договір від 14.09.2018 № 92, який укладений відділом освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації та фізичною особою - підприємцем Колісник Іриною Владиславівною.
7. Зобов'язати фізичну особу - підприємця Лукашик Галину Михайлівну повернути відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 180 800 грн., перераховані згідно з платіжним дорученням від 24.09.2018 № 2.
8. Зобов'язати відділ освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації повернути фізичній особі - підприємцю Лукашик Галині Михайлівні парти одномісні, поставлені на виконання умов договору від 14.09.2018 № 91 у кількості 220 штук.
9. Зобов'язати фізичну особу - підприємця Колісник Ірину Владиславівну повернути відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 157 183 грн., перераховані згідно з платіжними дорученнями від 24.09.2018 № 1 та № 779.
10.Зобов'язати відділ освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації повернути фізичній особі - підприємцю Колісник Ірині Владиславівні стільці, поставлені на виконання умов договору від 14.09.2018 № 92 у кількості 220 штук.
11. Стягнути з фізичної особи - підприємця Лукашик Галини Михайлівни на користь Прокуратури Вінницької області 4 781,20 грн. судового збору з позовної заяви.
12. Стягнути з фізичної особи - підприємця Колісник Ірини Владиславівни на користь Прокуратури Вінницької області 4 781,20 грн. судового збору з позовної заяви.
13.Стягнути з відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації на користь Прокуратури Вінницької області 4 781,20 грн. судового збору з позовної заяви.
14. Стягнути з фізичної особи - підприємця Лукашик Галини Михайлівни на користь Вінницької обласної прокуратури 7 171,80 грн. судового збору з апеляційної скарги.
15. Стягнути з фізичної особи - підприємця Колісник Ірини Владиславівни на користь Вінницької обласної прокуратури 7 171,80 грн. судового збору з апеляційної скарги.
16.Стягнути з відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації на користь Вінницької обласної прокуратури 7 171,80 грн. судового збору з апеляційної скарги.
17. Стягнути з фізичної особи - підприємця Лукашик Галини Михайлівни на користь Рівненської обласної прокуратури 9 562,40 грн. судового збору з касаційної скарги.
18. Стягнути з фізичної особи - підприємця Колісник Ірини Владиславівни на користь Рівненської обласної прокуратури 9 562,40 грн. судового збору з касаційної скарги.
19.Стягнути з відділу освіти Мурованокуриловецької районної державної адміністрації на користь Рівненської обласної прокуратури 9 562,40 грн. судового збору з касаційної скарги.
20. У задоволенні заяв фізичної особи - підприємця Лукашик Галини Михайлівни та фізичної особи - підприємця Колісник Ірини Владиславівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (з якими останні зверталися до суду апеляційної інстанції) - відмовити.
21. Доручити господарському суду Вінницької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова