24 травня 2021 року справа № 927/506/21
Суддя Господарського суду Чернігівської області Демидова М.О., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» (16000, Чернігівська обдасть, м. Новгород- Сіверський, вул. Губернська, 15-А) про забезпечення позову, поданої до подачі позовної заяви
за позовом Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» (16000, Чернігівська обдасть, м. Новгород- Сіверський, вул. Губернська, 15-А)
e-mail glx@cg.ukrtel.net
zoriana2325@gmail.com
до відповідач-1: Новгород -Сіверської міської ради Чернігівської області, вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
e-mail ns gorsovet@ukr.net
відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, проспект Миру, 21, м. Чернігів, 14000
e-mail chernihiv@land.gov.ua
без виклику представників сторін
встановив:
20.05.2021 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно якої заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом :
1. Накладення арешту на земельні ділянки загального площею 404,4 га, що розташовані на території Новгород-Сіверської територіальної громади Чернігівської області (Новгород-Сівсрської міської ради Новгород-Сівекрського району Чернігівської області та на території Шептаківської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області), у тому числі, на земельні ділянки площею 19,2462 з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002, площею 3,7831 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0001, площею 104,7242га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004, площею 11,4478 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0031, площею 14,0856 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0027, площею 48,5589 га з кадастровим номером 7423685000:06:000:0695, площею 15,3782 га з кадастровим номером 5925383700:03:002:0006, площею 78,3964 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0680, площею 5,6036 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0894, та знаходяться на території Кіровського лісництва Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування в кварталах 79, 80, 81, 82. 83.
2. Заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, у тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області, Новгород-Сівсрській міській раді Чернігівської області, їх посадовим особам, будь-яким державним реєстраторам, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у користування, оренду, власність, а також змінювати цільове призначення земельних ділянок загальною площею 404,4 га, що розташовані на території Новгород-Сіверської територіальної громади Чернігівської області (Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та на території Шептаківської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області), у тому числі, на земельні ділянки площею 19,2462 з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002, площею 3,7831 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0001, площею 104,7242 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004, площею 11,4478 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0031, площею 14,0856 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0027, площею 48,5589 га з кадастровим номером 7423685000:06:000:0695, площею 15,3782 га з кадастровим номером 5925383700:03:002:0006. площею 78,3964 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0680, площею 5,6036 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0894, та знаходяться на території Кіровського лісництва Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування в кварталах 79, 80,81.82. 83.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що позивачем підготовлена позовна заява з вимогами про:
- визнання права постійного користування за Державним підприємством «Новгород- Сіверське лісове господарство» на земельні ділянки державної форми власності для лісогосподарського призначення площею 320,4 га, що розташовані на території Новгород-Сівсрської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та площею 84,0 га та на території Шептаківської сільської ради Новгород- Сіверського району Чернігівської області, у тому числі, на земельні ділянки площею 19,2462 з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002, площею 3,7831 газ кадастровим номером 7423610100:05:000:0001, площею 104,7242 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004, площею 11,4478 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0031, площею 14,0856 га з кадастровим номером 742^610100:02:000:0027, площею 48,5589 га з кадастровим номером 7423685000:06:000:0695, площею 15,3782 га з кадастровим номером 5925383700:03:002:0006, площею 78,3964 газ кадастровим номером 7423689800:05:000:0680, площею 5,6036 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0894.
- визнання незаконними та скасування: наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.06.2019 №25-4134/14-19-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»; рішення Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області п'ятдесят п'ятої сесії VІІ скликання від 24.12.2019 №1033 «Про визначення переліку земельних ділянок, право яких виставлено на земельні торги та надання дозволу на розробку проекту землеустрою»; наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 06.01.2021. № 25-64/14-21-сг «Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою».
Крім того, заявником зазначено про те, що у постійному користуванні державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» знаходяться земельні ділянки лісогосподарського призначення (полісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями) загальною площею 404,4 га, які розташовані на території Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та на території Шептаківської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, які були надані державному підприємству для потреб лісового господарства. З метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 404,4 га, державне підприємство звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з клопотанням надати дозвіл на розроблення відповідної технічної документації із землеустрою. Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області наказом від 06.01.2021 № 25-64/14-21-сг відмовило державному підприємству у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок загальною площею 404,4 га, мотивуючи свою відмову передачею частини земельних ділянок Новгород-Сіверській міській раді у комунальну власність, а інша частина земельних ділянок перебуває в постійному користуванні Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції, та зазначено, що у поданих на розгляд матеріалах відсутні документи, які підтверджують перехід права від Придеснянської дослідної станції по боротьбі з ерозією грунтів до Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» на земельні ділянки загальною площею 404,0 га, які включені до державного акту на право постійного користування землею серії 11- ЧН №001682. За доводами заявника, передача Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області земельних ділянок із державної в комунальну власність, що знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» вчинено з порушенням вимог земельного законодавства та в порушення прав постійного користувача, а саме державного підприємства «Новгород- Сівсрське лісове господарство».
Як зазначив заявник, Головним управлінням у комунальну власність були передані, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 7423610100:05:000:0002, 7423610100:05:000:0001, 7423610100:05:000:0004, 7423610100:02:000:0031, 7423610100:02:000:0027, 7423685000:06:000:0695, 5925383700:03:002:0006, 7423689800:05:000:0680, 7423689800:05:000:0894, які на момент проведення інвентаризації земель та передачі їх із державної в комунальну власність, як землі сільськогосподарського призначення, знаходилися в постійному користуванні державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство», як землі лісогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності за Новгород-Сіверською міською радою на земельні ділянки з кадастровими номерами 7423610100:06:000:0002, 7423610100:05:000:0001, 7423610100:05:000:0004, 7423610100:02:000:0031, 7423610100:02:000:0027.
Заявником зазначено, що планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а також державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН №001684 виданого 15.09.1999 та серії ІІ-ЧН №001682 виданого 15.09.1999 посвідчено право постійного користування державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» на вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 7423610100:05:000:0002,7423610100:05:000:0001, 7423610100:05:000:0004,7423610100:02:000:0031,7423610100:02:000:0027, 7423685000:06:000:0695, 5925383700:03:002:0006, 7423689800:05:000:0680, 7423689800:05:000:0894. Державні акти не скасовані, право постійного користування не припинено, згоди на вилучення з постійного користування вказаних земельних ділянок, державне підприємство не надавало.
Крім того, заявником вказано, що факти права постійного користування державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» на земельні ділянки загальною площею 320,4 га., а саме на земельних ділянках з кадастровими номерами 7423610100:05:000:0004, 7423610100:05:000:0001, 7423610100:05:000:0002 встановлено Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі №620/4081/20, яке є чинним.
Заявником вказано також про те, що останній за користування земельними ділянками площею 404,4 га систематично сплачує земельний податок як за землі лісогосподарського призначення; органами державної влади, які загрожують незаконному припиненню прав постійного користування земельними ділянками ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» вчиняються дії щодо розпорядження належними на праві постійного користування заявникові замельними ділянками, а тому, за доводами заявника, з метою належного та ефективного захисту законних прав та інтересів позивача, необхідно, до вирішення спору та набрання законної сили рішенням суду у даній справі, вжити заходів забезпечення позову.
Державне підприємство «Новгород-Сіверське лісове господарство» звертає увагу на те, що у випадку відмови у позові застосування судом забезпечення позову, про яке просить позивач, не спричиняє відповідачам збитків, а тому позивач не вбачає підстав для реалізації права суду щодо застосування заходів зустрічного забезпечення.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача, або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За загальним правилом обов?язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Заявником повідомлено про підготовку позову до суду з вимогами немайнового характеру про: - визнання права постійного користування за Державним підприємством «Новгород- Сіверське лісове господарство» на земельні ділянки державної форми власності для лісогосподарського призначення площею 320,4 га, що розташовані на території Новгород-Сівсрської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та площею 84,0 га та на території Шептаківської сільської ради Новгород- Сіверського району Чернігівської області, у тому числі, на земельні ділянки площею 19,2462 з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002, площею 3,7831 газ кадастровим номером 7423610100:05:000:0001, площею 104,7242 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004, площею 11,4478 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0031, площею 14,0856 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0027, площею 48,5589 га з кадастровим номером 7423685000:06:000:0695, площею 15,3782 га з кадастровим номером 5925383700:03:002:0006, площею 78,3964 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0680, площею 5,6036 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0894.
- визнання незаконними та скасування: наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.06.2019 №25-4134/14-19-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»; рішення Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області п'ятдесят п'ятої сесії VІІ скликання від 24.12.2019 №1033 «Про визначення переліку земельних ділянок, право яких виставлено на земельні торги та надання дозволу на розробку проекту землеустрою»; наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 06.01.2021. № 25-64/14-21-сг «Про відмову у наданні згоди на розроблення документації із землеустрою».
У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.01.2020 у справі №923/826/19, від 10.03.2020 у справі №910/11648/19, від 20.08.2020 у справі №915/2505/19, від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).
В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідачами вчинено дії, спрямовані на незаконну передачу земельних ділянок з державної у комунальну власність, що, у свою чергу, порушує право постійного користування спірними земельними ділянками ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» та свідчить про ризик унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення відповідних позовних вимог.
Як встановлено судом, у своїй заяві позивачі просять суд, зокрема, вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №915/1185/20 під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому він може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Як зазначалося вище, позивачем підготовлено позов до суду з вимогами немайнового характеру, а саме про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих відповідачами, проте позивачем як заявником логічно не поєднано немайнові вимоги позову та вимогу щодо накладення арешту на земельні ділянки, не конкрентизовано, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову спричинить неможивість або утруднення виконання рішення у справі. Отже, застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту у даній справі не є адекватним позовним вимогам, а відтак заява позивача у цій частині задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що надання заявником акти про право постійного користування земельними ділянками не містять кадастрових номерів спірних земельних ділянок, а також земельних ділянок, яких стосуєтьсся вимога щодо накладання арешту.
Заявником не надано жодного документа у підтвердження того, що відбулося «накладення» належних йому на праві постійного користування земельних ділянок та земельних ділянок площею 19,2462 з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002, площею 3,7831 газ кадастровим номером 7423610100:05:000:0001, площею 104,7242 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004, площею 11,4478 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0031, площею 14,0856 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0027, площею 48,5589 га з кадастровим номером 7423685000:06:000:0695, площею 15,3782 га з кадастровим номером 5925383700:03:002:0006, площею 78,3964 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0680, площею 5,6036 га з кадастровим номером 7423689^00:05:000:0894, щодо яких заявлено вимогу про забезпечення позову.
Відсутність вказаних доказів є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимоги заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні дліянки.
У заяві про забезпечення позову заявник просить суд, зокрема, вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, у тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області, Новгород-Сіверській міській раді Чернігівської області, їх посадовим особам, будь-яким державним реєстраторам, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у користування, оренду, власність, а також змінювати цільове призначення земельних ділянок.
Проаналізувавши правову природу зазначеного заходу забезпечення та ураховуючи встановлені обставини, а саме той факт, що обставини належності сторонам права користування одними і тими самими земельними ділянками підлягає доведенню або спростуванню в ході судового процесу за поданим позивачем позовом, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявний зв'язок між обраними заявником заходом та предметом позовних вимог, а тому є адекватним та дозволить уникнути ускладнень виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» в частині заборони заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, у тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області, Новгород-Сівсрській міській раді Чернігівської області, їх посадовим особам, будь-яким державним реєстраторам, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у користування, оренду, власність, а також змінювати цільове призначення земельних ділянок.
Керуючись ст. 136 - 140, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Заяву Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2.Заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам, у тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області, Новгород-Сівсрській міській раді Чернігівської області, їх посадовим особам, будь-яким державним реєстраторам, державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у користування, оренду, власність, а також змінювати цільове призначення земельних ділянок загальною площею 404,4 га, що розташовані на території Новгород-Сіверської територіальної громади Чернігівської області (Новгород-Сіверської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та на території Шептаківської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області), у тому числі, на земельні ділянки площею 19,2462 з кадастровим номером 7423610100:05:000:0002, площею 3,7831 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0001, площею 104,7242 га з кадастровим номером 7423610100:05:000:0004, площею 11,4478 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0031, площею 14,0856 га з кадастровим номером 7423610100:02:000:0027, площею 48,5589 га з кадастровим номером 7423685000:06:000:0695, площею 15,3782 га з кадастровим номером 5925383700:03:002:0006, площею 78,3964 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0680, площею 5,6036 га з кадастровим номером 7423689800:05:000:0894, та знаходяться на території Кіровського лісництва Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування в кварталах 79, 80,81, 82, 83.
3. В іншій частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є виконавчим документом.
Копію ухвали направити сторонам. Позивачу направити ухвали, завірену підписом судді та гербовою печаткою суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.05.2021.
Суддя М.О. Демидова