Іменем України
13 травня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/25/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи № 927/25/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»,
вул. Прилуцька,2, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600;
до відповідача: Фермерське господарство «Флеш»,
вул. Гавриша, буд.57, с. Вікторівка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16670;
про стягнення 13 755 735,48 грн;
за участю представників:
позивача: Зубенко В.М. довіреність №32 від 08.02.2021,
відповідача: Аніщенко О.Г., посвідчення №569 від 09.09.2011 - адвокат;
Чирський Ю.В. посв. №5616/10 від 17.03.2016 адвокат дов. №32 від 08.02.2021.
Позивач - Приватне акціонерне товариство “Ніжинський жиркомбінат” звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фермерського господарства “ФЛЕШ” про стягнення штрафних санкцій, що передбачені Договором поставки 1-Ф від 28.04.2020 в загальній сумі 13 755 735,48 грн з яких: 10 000000,00 грн - штрафна санкція за прострочення поставки, 1 517 222,00 грн - штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару або його частини, 2 238 513,48 грн - штраф за несвоєчасне повернення попередньої оплати.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.02.2021 (з урахуванням ухвали від 19.01.2021), встановлено сторонам строки для надання відзиву на відзив, відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 09.02.2021 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 02.03.2021.
У підготовчому засіданні 02.03.2021 суд протокольно постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.04.2021.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції та розписками представників про дату судових засідань.
У судовому засіданні 13 травня 2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Позиції учасників справи.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договору поставки № 1-Ф від 28.04.2020.
01.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечує.
Так, відповідач зазначає наступне.
Для виконання умов договору поставки ФГ «Флеш» здійснило обробку сільськогосподарських земель на площі 885,84 га та посіяло насіння соняшнику на земельних ділянках, наближених до с.Лави і с.Вільшани Сосницького району Чернігівської області.
У червні-серпні 2020 року по Сосницькому району Чернігівської області склались несприятливі погодні умови для розвитку соняшнику, що підтверджується довідкою від 30.11.2020 № 25-03/916 про несприятливі умови для розвитку соняшнику у червні-серпні 2020 року по Сосницькому району, що складена Чернігівським обласним центром гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
07.09.2020 комісією ФГ «Флеш» було обстежено посівні площі соняшника - 885,84 га, які знаходяться на земельних ділянках наближених до с.Лави і с.Вільшани Сосницького району Чернігівської області, та знаходяться у користуванні ФГ «Флеш» відповідно до договорів оренди.
При обстеженні виявлено, що внаслідок переважної жаркої сухої погоди і відсутності вологи протягом червня-серпня 2020 року призвело до загибелі 50% посівних площ соняшнику та погіршення стану 20% соняшнику.
Вказані відомості зафіксовані в акті від 07.09.2020 обстеження загиблих посівів ФГ «Флеш».
Листом № 36 від 11.09.2020 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання поставки соняшнику врожаю 2020 року в обсязі та строки відповідно до умов договору поставки № 1-ф від 28.04.2020 у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, якими є несприятливі погодні умови - посуха на території Сосницького району Чернігівської області, що призвело до загибелі посівів соняшнику на площі 442,92 га (у відсотках-50%) і пошкодження посівів соняшнику на площі 177,16 га (у відсотках-20%) із загальної площі посівів соняшнику 885,84 га.
Відповідач не заперечує, що в період з 05.10.2020 по 05.11.2020 останній поставив позивачу 182,31 тон Товару, 817,69 тон поставлено не було.
Маючи значні збитки, ФГ «Флеш» 12.11.2020 здійснило повернення позивачу 2 593 464,51 грн передплати.
Крім того, відповідач посилається на те, що 02.12.2020 на позачерговому засіданні районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій було вирішено, що згідно вимог Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених Наказом МНС України від 06.08.2018 № 658 «Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій», подія з пошкодження посівів с/г культур, яка виникла на території Сосницького району в період з червня 2020 року по серпень 2020 року, є надзвичайною подією природного характеру місцевого рівня, що відображено у протоколі №30 від 02.12.2020.
25.01.2021 Торгово-промисловою палатою України видано Сертифікат № 3100-21-0097, відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови, зокрема: відсутність опадів, спекотна погода, суховійні явища, зниження вологості повітря, дефіцит грантової вологи в червні-серпні 2020 року на території Сосницького району Чернігівської області, Фермерському господарству «Флеш» щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити насіння соняшнику врожаю 2020 року в кількості 817,69 тон, у термін до 10.10.2020 за договором поставки № 1-Ф від 28.04.2020, укладеним з Приватним акціонерним товариством «Ніжинський жиркомбінат», які унеможливили його виконання у зазначений термін.
Отже, як зазначає відповідач, сільськогосподарська діяльність ФГ «Флеш» з вирощування врожаю насіння соняшнику у 2020 році зазнала впливу непереборної сили (форс-мажор), що унеможливило виконання договору поставки поза волею ФГ «Флеш».
З урахуванням того, що форс-мажорні обставини тривали більше трьох місяців, на виконання п. 7.3. договору поставки № 1-Ф від 28.04.2020, ФГ «Флеш» листом № 16 від 28.01.2021 повідомило позивача про розірвання договору.
Крім того, відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що ФГ «Флеш» не може бути звільнено від виконання зобов'язання за договором поставки на підставі форс-мажорних обставин.
Так, відповідач зазначає, що для виконання умов договору поставки, відповідач мав виростити у 2020 році насіння соняшника та поставити його позивачу на умовах договору поставки. На вказані умови здійснення сільськогосподарської діяльності поширюються умови ч.1 ст. 617 ЦК України, ч.2 ст. 218 та ст. 7 «Форс-мажор» договору поставки, а тому, надані до відзиву документи щодо настання форс-мажорних обставин, є правовою підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
Відповідач також посилається на те, що позов є передчасним, а справа підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України за відсутності предмета спору, оскільки позивачем проігноровано п. 8.1. договору поставки, за яким досудовий претензійний порядок врегулювання спорів є обов'язковим.
Крім того, відповідач зазначає, що в порушення п. 6.11. договору поставки позивач не направляв відповідачу жодного письмового повідомлення про сплату штрафних санкцій за договором поставки в загальній сумі 13 755 735,48 грн, а відразу звернувся з вимогою до суду.
Не звернення позивача до відповідача в порядку п. 6.11. договору поставки з вимогою про сплату відповідачем штрафних санкцій за договором поставки в загальній сумі 13755735,48 грн є свідченням того, що право позивача на вимогу до відповідача за п. 6.11. договору поставки не порушене, а це виключає наявність спору між позивачем і відповідачем за вимогами, викладеними в позовній заяві.
Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
08.02.2021 позивачем подана відповідь на відзив № 68 від 05.02.2021.
Щодо форс-мажорних обставин позивач зазначає те, що настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виконання зобов'язання за договором, а тільки відстрочує виконання зобов'язань на період обставин форс-мажору.
Крім того, позивач зазначає те, що відповідач повідомив про форс-мажорні обставини лише у січні 2021 року, коли зобов'язання мало бути виконане.
У період з 05.10.2020 по 05.11.2020 відповідач частково здійснював поставку Товару та жодним чином не повідомив позивача про форс-мажорні обставини.
Крім того, між Сторонами 30.09.2020 була укладена додаткова угода № 1, за якою сторони домовилися про зміну терміну поставки до 10.10.2020.
Отже, відповідач несвоєчасно повідомив щодо настання обставин непереборної сили.
Позивач також зазначає, що ФГ «Флеш» не може бути звільнено від виконання зобов'язань по договору на підставі форс-мажорних обставин, оскільки Постачальник міг купити соняшник на ринку України і поставити ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат».
Крім того, позивач зазначає, що Сертифікат № 3100-21-0097 Торгово-промислової палати України від 25.01.2021 несвоєчасно поданий позивачу; не передбачає права на невиконання договору відповідачем та навіть на відстрочку виконання зобов'язання; ніяким чином не визначає об'єму фактичного виробництва чи втрат сільськогосподарського виробництва відповідача; форс-мажорні обставини, вказані в ньому, ніяким чином не заважали постачальнику здійснити закупівлю на ринку та поставку необхідного об'єму соняшнику врожаю 2020 року, з метою виконання умов п. 1.1. договору поставки.
Сертифікат, виданий ТТП України, не є актом нормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує прав і обов'язків для сторін договору, а є лише результатом практичної діяльності ТПП з визначених питань.
Отже, як зазначає позивач, відповідач не надав належних доказів існування форс-мажорних обставин та прострочив виконання зобов'язання зі своєчасної поставки Товару.
Щодо порушення позивачем порядку вирішення спору, останній зазначає, що п. 8.1. договору поставки № 1-Ф від 28.04.2020 визначено: «Досудовий претензійний порядок врегулювання спору не є обов'язковим».
Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.
01.03.2021 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач зазначає, що між позивачем і відповідачем відсутні боргові зобов'язання щодо повернення відповідачем передплати у розмірі 50% вартості партії товару в сумі 4 060 000,00 грн.
Крім того, відповідач не погоджується з твердженням позивача, що відповідач несвоєчасно повідомив щодо настання обставин непереборної сили, оскільки за умовами договору поставки за відсутності підтвердження Торгово-промислової палати України наявності форс-мажорних обставин, відповідач не може належним чином посилатися перед позивачем на наявність таких форс-мажорних обставин, а тому не може обґрунтовано інформувати позивача про їх наявність.
Діючи у відповідності до умов договору поставки ФГ «Флеш» невідкладно, у межах строку, встановленого договором, повідомило позивача про підтвердження форс-мажорних обставин, як тільки відповідачем було отримано Сертифікат № 3100-21-0097 Торгово-промислової палати України. За відсутності підтвердження Торгово-промислової палати України наявності форс-мажорної обставини, яким є сертифікат № 3100-21-0097 від 25.01.2021. будь-які інші повідомлення ТПП України суперечать п. 7.2. договору поставки, а тому не підтверджує наявність форс-мажорної обставини.
Відповідач також зазначає, що твердження позивача проте, що відповідач має нести відповідальність за збитки внаслідок неотримання позивачем повідомлення про наявність форс-мажорних обставин виходить за межі предмету спору у цій справі, а тому не повинно братись судом до уваги.
ФГ «Флеш» заперечує проти твердження позивача стосовно того, що відповідач може купити та поставити товар на умовах, визначених договором поставки, оскільки п. 8.6. договору поставки закріплені наступні умови: постачальник (ФГ «Флеш») є сільськогосподарським підприємством - виробником товару у розумінні п. 14.1.235 Податкового кодексу України, який здійснює його перше постачання покупцю (позивачу); увесь обсяг товару, що визначений договором, було вироблено (вирощено) особисто постачальником як сільськогосподарським підприємством - виробником.
Відповідач також посилається на те, що наведені позивачем у позовній заяві розрахунки штрафних санкцій свідчать про те, що їх розрахунок є хибним, оскільки проведений позивачем в період, що продовжує більш як на три місці виконання відповідачем зобов'язання за договором поставки у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин.
Крім того, як зазначає відповідач, є хибним ототожнення позивачем досудового порядку вирішення спору та обов'язку позивача письмово направляти відповідачу вимогу щодо розрахунку штрафних санкції оскільки останнє є обов'язком позивача за умовами договору поставки, що кореспондується з правом позивача знати про наміри та розрахунки позивача.
Заперечення на відповідь на відзив прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
27.04.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення Відповідача у справі, відповідно до яких останній підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позов та зазначив наступне.
- відповідач вчиняв послідовні дії для отримання сертифікату ТПП України, як належного доказу наявності форс-мажорної обставини та її тривалості; станом на 10.06.2020 неможливо було спрогнозувати, що виняткові погодні умови з 01.06.2020 по 10.06.2020 та інші будуть тривати усе літо 2020 року та призведуть до неврожаю соняшника у 2020 році; форс-мажорні обставини та їх тривалість не могли бути виявлені та підтверджені станом на 10.06.2020; відповідач виконав свій обов'язок про належне підтвердження наявності та тривалості форс-мажорної обставини та у відповідності до умов п. 7.2 Договору надіслав позивачу Сертифікат № 3100-21-0097;
- належне повідомлення про настання форс-мажорних обставин можливе тільки після отримання сертифікату ТПП України.
Суд долучив пояснення до матеріалів справи.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для застосування до Відповідача наслідків порушення зобов'язань по суті спору.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:
- договору поставки, додаткової угоди,
- специфікації,
- видаткових накладних,
- товарно-транспортних накладних,
- банківських виписок, платіжних доручень,
- листа.
Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано копії:
- сертифікату про форс-мажорні обставини,
- довідки Чернігівського обласного центру з гідрометеорології,
- листів - повідомлень про настання форс-мажорних обставин,
- заяви про розірвання договору.
Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.
28.04.2020 між Фермерським господарством «Флеш» (далі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Ніжинський жиркомбінат» (далі - Покупець) укладено договір поставки № 1-Ф (далі - Договір).
За умовами Договору:
п.1.1. Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року, іменований надалі - Товар, на умовах цього Договору.
п.2.1.,2.2. Кількість Товару, що має бути поставлена Постачальником Покупцю за цим Договором обумовлюється Сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору та має бути укладена між Сторонами одночасно з укладенням цього Договору. Допускається постачання Товару рівновеликими партіями.
п.3.1. Сторони домовилися, що поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на умовах визначення ціни Товару безпосередньо при укладенні цього Договору. Ціна однієї тони Товару обумовлюється в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна вартість і кількість Товару обумовлюється Сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору та укладаються Сторонами протягом строку дії цього Договору.
п. 4.2. Термін поставки Товару обумовлюється Сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
п.6.2. У разі несвоєчасної поставки або непоставки Товару, або його частини Постачальник сплачує договірну штрафну санкцію в розмірі 10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) Товару за кожен день прострочення і, крім того, відшкодовує всі заподіяні цим збитки. В разі несвоєчасної поставки або непоставки Товару, або його частини, на строк, понад 3 (три) календарних дні Постачальник також додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) Товару, або його частини.
п.6.3. У разі прострочення поставки (не поставки) Товару, або його частини, на строк більш ніж 10 (десять) днів, Постачальник зобов'язаний негайно повернути Покупцю отриману від нього попередню оплату, на яку не було поставлено Товар та сплатити штраф відповідно до п. 6.2. цього Договору. Також Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю, в такому випадку, компенсацію, яка розраховується як різниця між доларовим еквівалентом вартості Товару (частини Товару), що була сплачена Покупцем (визначається за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день такої оплати). Компенсація сплачується Постачальником Покупцю у гривнях України за офіційним курсом НБУ гривні України до долару США на день оплати такої компенсації. У разі не повернення Покупцеві в цей строк попередньої оплати та вищевказаної компенсації, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю також штраф в розмірі 30% від вартості непоставленого в строк Товару.
п. 7.1. При настанні обставин непереборної сили, що перешкоджають повному або частковому виконанню будь-якою стороною зі Сторін зобов'язань за цим Договором, а саме: пожеж, повеней інших стихійних лих, що не залежать від волі Сторін, термін виконання зобов'язань стороною за цим Договором, що зазнала впливу таких обставин, відсувається відповідно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
п. 7.2. сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов'язана повідомити іншій стороні протягом 10 календарних днів з моменту виникнення таких обставин. Належним доказом наявності зазначених обставин та їх тривалості будуть служити підтвердження Торгово-промислової палати Україні. В іншому випадку форс-мажорні обставини вважаються непідтвердженими.
п. 7.3. У разі, якщо форс-мажорні обставини триватимуть більше 2-х місяців договір підлягає розірванню за письмовою заявою будь-якої із сторін, при цьому Сторони зобов'язані протягом 5-ти календарних днів провести повні взаємні розрахунки між собою, в тому числі здійснити повернення попередньої оплати на яку не був поставлений Товар.
п. 8.2. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.08.2021, але в будь-якому випадку до остаточного його виконання Сторонами.
п. 8.6. Постачальник шляхом підписання цього Договору підтверджує, зокрема, наступні обставини: увесь Товар, що визначений цим Договором, було вироблено (вирощено) особисто Постачальником як сільськогосподарським підприємством - виробником.
28.04.2020 між Сторонами підписана Специфікація № 1, відповідно до якої сторони узгодили наступне.
п.1 На виконання Договору поставки № 1-Ф від 28.04.2020, за цією Специфікацією Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року (далі - Товар), у кількості і за цінами: термін поставки - до 10.10.2020; кількість тон - 1 000,00; ціна 1 тони Товару в грн, в т.ч. ПДВ 20% - 8 120; вартість в грн. в т.ч. ПДВ 20% - 8 120 000,00 (термін поставки в редакції додаткової угоди №1 від 30.09.2020).
п.2 Оплата за Товар має здійснюватися наступним чином:
- попередня оплата у розмірі 50% вартості Товару в сумі 4 060 000,00 грн, в т.ч. ПДВ, вказаної у відповідній Специфікації до цього Договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладання Сторонами цієї Специфікації;
- остаточні розрахунки здійснюються протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки Постачальником партії Товару, у кількості, передбаченій у відповідній Специфікації до цього Договору, але не раніше отримання Покупцем Квитанції(ій) про реєстрацію податкової(их) накладної(их)/розрахунку(ів) коригування в ЄРПН, на всю партію поставленого Товару, відповідно до пп. 4.6. цього Договору та отримання всіх оригіналів первинних документів. Можлива оплата частинами.
Ця Специфікація № 1 набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Договору поставки № 1-Ф від 28.04.2020.
28.04.2020 Відповідачем виставлено рахунок № 2 на оплату 500 тон соняшнику на загальну суму 4 060 000 грн.
Позивач платіжними дорученнями № 13396 від 28.04.2020 на суму 200 000 грн, № 13408 від 29.04.2020 на суму 1 150 000 грн, № 13 422 від 29.04.2020 на суму 961 000 грн, № 13455 від 30.04.2020 на суму 189 000 грн, № 13483 від 05.05.2020 на суму 1 000 000 грн, № 13486 від 05.05.2020 на суму 560 000 грн здійснив передоплату за насіння соняшнику згідно договору поставки № 1-Ф від 28.04.2020, специф.№1 від 28.04.2020, рах.№2 від 28.04.2020 на загальну суму 4 060 000 грн.
Відповідно до видаткових накладних № 8 від 05.10.2020 на суму 273 644 грн, № 9 від 05.10.2020 на суму 254 028,30 грн, № 32 від 19.10.2020 на суму 124 398,40 грн, № 33 від 22.10.2020 на суму 111 597,36 грн, № 35 від 28.10.2020 на суму 131 625,20 грн, № 36 від 30.10.2020 на суму 130 732,00 грн, № 35 від 03.11.2020 на суму 131 625,20 грн, № 39 від 04.11.2020 на суму 129 026,87 грн, № 40 від 05.11.2020 на суму 178 883,69 грн, та товарно-транспортних накладних від 05.10.2020, серії ПЗО № 542652 від 19.10.2020, серії ПЗО № 542653 від 22.10.2020, серії ПЗО № 542654 від 28.10.2020, серії ПЗО № 542655 від 30.10.2020, серії ПЗО № 542656 від 03.11.2020, серії ПЗО № 542657 від 04.11.2020, серії ПЗО № 542658 від 05.11.2020, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято Товар в кількості 182,31тон на загальну суму 1 466 535,48 грн.
Таким чином, як зазначає позивач, відповідач за Специфікацією №1 допустив прострочку та недопоставив Товар у кількості 817,690 тон.
Як зазначає відповідач у відзиві на позов та не заперечується позивачем, 12.11.2020 відповідач повернув позивачу 2 593 464,51 грн передоплати.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору позивачем на підставі п. 6.2.,6.3. Договору нараховано та пред'явлено до стягнення 13 755 735,48 грн штрафних санкцій, а саме: 10 000 000 грн штрафна санкція по Специфікації № 1, 1 517 222 грн штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) Товару або його частини, 2 238 513,48 грн штрафу за несвоєчасне повернення попередньої оплати.
Матеріалами справи підтверджуються і не заперечуються сторонами наступні обставини:
ФГ «Флеш» здійснило обробку сільськогосподарських земель на площі 885,84 га та посіяло насіння соняшнику на земельних ділянках, наближених до с.Лави і с.Вільшани Сосницького району Чернігівської області.
У червні-серпні 2020 року по Сосницькому району Чернігівської області склались несприятливі погодні умови для розвитку соняшнику, що підтверджується довідкою від 30.11.2020 № 25-03/916 про несприятливі умови для розвитку соняшнику у червні-серпні 2020 року по Сосницькому району, що складена Чернігівським обласним центром гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
07.09.2020 комісією ФГ «Флеш» було обстежено посівні площі соняшника - 885,84 га, які знаходяться на земельних ділянках наближених до с.Лави і с.Вільшани Сосницького району Чернігівської області, та знаходяться у користуванні ФГ «Флеш» відповідно до договорів оренди.
За результатами вищевикладеного обстеження комісія прийшла до висновку:1. Визнати загиблими посіви соняшнику (442,92 га) повністю в обсязі 50% від посухи і відсутності вологи; 2. Визнати пошкодженими посіви соняшнику (177,168 га) частково в обсязі 20% від посухи і відсутності вологи; 3. Вважати виникнення форс-мажорних обставин не внаслідок порушення технології вирощування вказаних сільськогосподарських культур фахівцями ФГ «Флеш».
Вказані відомості зафіксовані в акті від 07.09.2020 обстеження загиблих посівів ФГ «Флеш».
Листом № 36 від 11.09.2020 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання поставки соняшнику врожаю 2020 року в обсязі та строки відповідно до умов договору поставки № 1-ф від 28.04.2020 у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, якими є несприятливі погодні умови - посуха на території Сосницького району Чернігівської області, що призвело до загибелі посівів соняшнику на площі 442,92 га (у відсотках-50%) і пошкодження посівів соняшнику на площі 177,16 га (у відсотках-20%) із загальної площі посівів соняшнику 885,84 га.
02.12.2020 на позачерговому засіданні районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій було вирішено, що згідно вимог Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених Наказом МНС України від 06.08.2018 № 658 «Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій», подія з пошкодження посівів с/г культур, яка виникла на території Сосницького району в період з червня 2020 року по серпень 2020 року, є надзвичайною подією природного характеру місцевого рівня, що відображено у протоколі №30 від 02.12.2020.
25.01.2021 Торгово-промисловою палатою України видано Сертифікат № 3100-21-0097, відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови, зокрема: відсутність опадів, спекотна погода, суховійні явища, зниження вологості повітря, дефіцит грантової вологи в червні-серпні 2020 року на території Сосницького району Чернігівської області, Фермерському господарству «Флеш» щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити насіння соняшнику врожаю 2020 року в кількості 817,69 тон, у термін до 10.10.2020 за договором поставки № 1-Ф від 28.04.2020, укладеним з Приватним акціонерним товариством «Ніжинський жиркомбінат», які унеможливили його виконання у зазначений термін.
Листом № 15 від 28.01.2021 ФГ «Флеш» повторно повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин та направив останньому копію сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-21-0097 від 25.01.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Листом № 16 від 28.01.2021 ФГ «Флеш» повідомило позивача про розірвання договору поставки № 1-Ф від 28.04.2020.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з порушенням умов договору відповідачем.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач частково виконав свої зобов'язання. Відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відповідачем поставлено 182,31 тон Товару, з них 116,56 тон з прострочкою поставки.
Відповідач порушив своє зобов'язання щодо поставки обумовленої договором кількості товару у встановлений договором строк - до 10.10.2020.
Крім того, Відповідач, у 10 денний строк, визначений пунктом 6.3 не повернув Позивачу попередню оплату, тобто до 20.10.2020.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Лише 12.11.2020 відповідач повернув попередню оплату позивачу в сумі 2 593 464,51 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За змістом ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відтак, суд зазначає, що обов'язковою передумовою для покладення на особу відповідальності за порушення зобов'язання є вчинення особою правопорушення у сфері господарювання та наявність вини особи, яка його порушила, а тому відхиляє покликання апелянта на те, що для застосування неустойки (штрафу, пені) достатньо лише встановити факт господарського правопорушення.
В господарському праві діє принцип вини зобов'язаної сторони, якщо не доведено протилежне. При цьому, за змістом ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідач, обґрунтовуючи відсутність підстав для стягнення з нього штрафних санкцій у даній справі, покликається на те, що наявні в матеріалах справи докази засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які поза волею ФГ «Флеш» та не з вини ФГ «Флеш» унеможливили виконання останнім умов Договору, що на підставі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», ст. 7 Договору поставки є правовою підставою для звільнення ФГ «Флеш» від відповідальності, заявленої позивачем у справі.
Як зазначалось вище, за умовами п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року, іменований надалі - Товар, на умовах даного Договору. Відповідно до п. 8.6. Договору сторони обумовили, що увесь обсяг Товару, що визначений цим Договором, вироблено (вирощено) особисто Постачальником як сільськогосподарським підприємством- виробником.
Тобто, сторони обумовили, що відповідач повинен поставити позивачу саме насіння соняшнику, вирощений особисто Постачальником і саме врожаю 2020 року.
Як зазначає відповідач, за результатами обстеження комісії ФГ «Флеш» 07.09.2020 складено акт та визнано загиблими посіви соняшнику (442,92 га) повністю в обсязі 50% від посухи і відсутності вологи та пошкодженими посіви соняшнику (177,168 га) частково в обсязі 20% від посухи і відсутності вологи.
Суд звертає увагу, що вказаний акт є одностороннім документом Відповідача.
Листом № 36 від 11.09.2020 відповідач звернувся до позивача з повідомленням про настання форс-мажорних обставин.
Відповідачем в доказ несприятливих умов для розвитку та дозрівання соняшнику надано Довідку № 25-03/916 від 30.11.2020 Чернігівського обласного центру з гідрометеорології.
25.01.2021 Торгово-промисловою палатою України видано Сертифікат № 3100-21-0097 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови, зокрема: відсутність опадів, спекотна погода, суховійні явища, зниження вологості повітря, дефіцит ґрунтової вологи в червні - серпні 2020 року на території Сосницького району Чернігівської області, які унеможливили виконання обов'язку за договором поставки № 1-Ф від 28.04.2020. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 01.06.2020 року; дата закінчення: 07.09.2020 року.
Листом № 15 від 28.01.2021 відповідач повторно звернувся до позивача з повідомленням про настання форс-мажорних обставин та направив позивачу копію сертифікату № 3100-21-0097 від 25.01.2021.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом наданого відповідачем Сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-21-0097 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчено форс-мажорні обставини та встановлені строки дії останніх: дата настання: 01 червня 2020 року, дата закінчення - 07.09.2020 року.
Суд приймає до уваги, що в Сертифікаті підтверджується період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на території Сосницького району Чернігівської області.
Відповідач зазначив, що під час дії форс-мажорних обставин 50% посівів соняшнику, що складає 442,92 га посівної площі, загинуло, а 20% посівів соняшнику, що складає 177,16 га посівної площі, пошкоджено.
Із вищенаведеного слідує, що 30% посівної площі, що складає 265,752 га були продуктивними, а 20%, що складає 177,168 га частково продуктивними.
У той же час, Відповідач не надав документального підтвердження, що на всіх посівних площах Відповідача, засіяного соняшником, через форс-мажорні обставини було зібрано всього 182,31тону соняшнику, що і було поставлено Позивачу, а відтак Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за Договором поставки і останній не зміг зібрати врожай соняшника більше, ніж було поставлено Позивачу (більше ніж 182,31 тону), а відтак в його діях відсутня як вина так і протиправна поведінка.
Отже, Відповідачем не доведено факт відсутності вини щодо прострочки поставки Товару, і як наслідок відсутність вини щодо прострочки повернення передоплати.
Відтак, у Позивача були наявні підстави для нарахування штрафних санкцій/ неустойки за прострочку поставки товару та прострочку повернення передоплати.
Разом з тим, судом відхиляються посилання позивача на те, що відповідач мав можливість закупити ту кількість соняшнику, якої бракувало для виконання зобов'язань по Договору, оскільки вказані дії Відповідача суперечать умовам Договору (пункт 8.6).
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
При аналізі інших доводів сторін суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).
Щодо розміру нарахованих та пред'явлених позивачем штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
На підставі п. 6.2.,6.3. Договору позивачем пред'явлено до стягнення:
10000000 грн штрафу за несвоєчасну поставку або непоставку Товару у розмірі 10% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) Товару за кожен день прострочення за період з 11.10.2020 по 21.12.2020 (з урахуванням здійснених відповідачем поставок).
1517222,00 грн штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) Товару за період прострочення з 14.10.2020.
2238513,48 грн штрафу у розмірі 30% за несвоєчасне повернення Покупцеві попередньої оплати за період прострочення з 21.10.2020.
Загальними засадами цивільного законодавства, згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, а й справедливість та розумність.
Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру стягуваного штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а тому за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе його зменшення.
Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічні положення викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19.
З огляду на часткове виконання відповідачем договірних зобов'язань по спірному Договору, враховуючи фактичні обставини справи, принцип збалансованості інтересів сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущених відповідачем порушень договірних зобов'язань у спірних правовідносинах, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд вбачає наявність підстав для реалізації права суду щодо зменшення розміру штрафу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення
до 100000грн неустойки за поставку 182,31 тони Товару з прострочкою.
до 100000грн штрафу за недопоставлені 817,690 тон Товару,
до 100000грн штрафу за несвоєчасне повернення Покупцеві попередньої оплати.
В решті заявлених позовних вимог в сумі 10 755 735,48грн позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, суд покладає судові витрати на Відповідача.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат», код 00373942 до Фермерського господарство «Флеш», код 37915768 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Флеш», вул. Гавриша, буд.57, с. Вікторівка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16670, код 37915768 на користь Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат», вул. Прилуцька,2, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600, код 00373942 штрафні санкції у сумі 3 000 000 грн, та судові витрати в сумі 206336,03грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог в сумі 10 755735,48 відмовити.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено і підписано 24.05.2021.
Суддя М.П. Ноувен