58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі та зупинення провадження у справі
м. Чернівці
"24" травня 2021 р. Справа № 926/2021/21
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом виконувача обов'язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі:
1) Західного офісу Держаудитслужби;
2) Територіальної громади с. Юрківці Чернівецького району в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району
до товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут»
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю газу та стягнення коштів до бюджету - 298350,08 грн
Виконувач обов'язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Територіальної громади с. Юрківці Чернівецького району в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району до товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» заявив вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю від 11.05.2018 року № 41ЕВChrZ246-18, укладеного між Юрковецькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», № 1 від 21.05.2018 року, № 2 від 21.05.2018 року, № 3 від 21.05.2018 року, № 4 від 21.05.2018 року, № 5 від 25.05.2018 року, № 6 від 25.05.2018 року, № 7 від 16.11.2018 року, № 8 від 16.11.2018 року, № 9 від 16.11.2018 року, № 10 від 16.11.2018 року, № 11 від 16.11.2018 року, № 12 від 16.11.2018 року та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» в дохід сільського бюджету сплачені кошти в сумі 298350,08 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на положення статей 3, 13, 203, 215, 1212 Цивільного кодексу України, статті 3, частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», та зазначає, що внаслідок укладення зазначених додаткових угод збільшилась ціна природного газу для позивача-2; спірні додаткові угоди укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання та підвищення ціни природного газу, чим порушено положення частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі»; оскільки позивач-2 сплачував кошти за поставлений природний газ відповідно до цін, визначених у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеними цінами, а тому прокурор просить визнати вищезазначені додаткові угоди до договору про закупівлю від 11.05.2018 року № 41ЕВChrZ246-18 недійсними та стягнути надмірно сплачені позивачем-2 кошти у сумі 298350,08 грн із відповідача як безпідставно набуті ним.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2021 року справу призначено судді Швецю М.В.
Враховуючи наявність спору між сторонами, а також те, що позов не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині п'ятій статті 12 Господарського процесуального кодексу України; приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та значний обсяг доказів, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, під час вивчення позовних матеріалів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній господарській справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Так, даний позов обґрунтований наявністю правових підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними з посиланням на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України як таких, що укладені з порушенням частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», та правомірністю стягнення спірних коштів як таких, що набуті на підставі недійсних додаткових угод, згідно з положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України.
Водночас Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.02.2021 справу № 927/491/19 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2019 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Передаючи зазначену справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 12.02.2020 року у справі № 913/166/19, а також для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Зважаючи на положення статей 37, 43 Закону України «Про публічні закупівлі», статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Здійснивши системний аналіз положень статей 11, 1212 Цивільного кодексу України, суд також зауважує, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою виникнення у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, можливість застосовувати статтю 1212 Цивільного кодексу України виникає тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Визнаючи недійсними спірні додаткові угоди та вказуючи на безпідставність перерахування коштів, суд має досліджувати можливість при визнанні їх недійсними стягувати спірні кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, яка застосовується у випадку відсутності спеціальної норми.
Натомість у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 913/166/19 з урахуванням положень частин 1-3, 5 та 6 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України зазначено про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо задоволення вимог прокурора про визнання недійсними додаткових угод від 20.02.2019 № 1, від 22.02.2019 року № 2 до договору від 05.02.2019 року № 19-476, як таких що укладені всупереч вимогам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, у цій постанові зазначено, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 12987,15 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.03.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2019 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 року у справі № 927/491/19 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.03.2021 року.
Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 року розгляд справи відкладено на 16.04.2021 року, а у судовому засіданні 16.04.2021 року згідно з ухвалою від цієї ж дати оголошено перерву до 18.06.2021 року.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що висновок об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо поставленої у справі № 927/491/19 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, господарський суд вважає, що у даному випадку висновки за результатами розгляду справи № 927/491/19 матимуть значення при вирішенні даної справи та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд вважає за доцільне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 926/2021/21 до вирішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 927/491/19.
За приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 12, 176, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Запропонувати відповідачу у 20-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог з посиланням на законодавство. Звернути увагу відповідачів на вимоги ст. 165 ГПК України щодо відзиву. Роз'яснити відповідачу, що у разі не подання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вправі вирішити справу за наявними матеріалами. Надати суду докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу прокурора та позивачів.
4. Запропонувати прокурору та позивачам у 10-ти денний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. 166 ГПК України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК. Надати суду докази направлення відповіді на відзив з доданими до нього документами на адресу відповідача.
5. Зупинити провадження у справі № 926/2021/21 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 927/491/19 та оприлюднення повного тексту постанови в означеній справі.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 24.05.2021 року.
Ухвала суду може бути оскаржена в частині зупинення до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець