Справа № 22-13 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Дубина Л.А.
Суддя-доповідач: Подліянова Г. С
13 лютого 2007 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Судців: Осоцького І.І.
Подліянової Г.С.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ДТП, -
У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ДТП.
В позовній заяві зазначала, що 12.12.2005р. у м. Запоріжжі на греблі ДГЕС сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої був автомобіль ЗАЗ-1102 держномер НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачеві-2 ОСОБА_3 не обравши безпечну швидкість, не впорався з керуванням автомобілю та виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з легковим автомобілем "Мазда-3" д.н. НОМЕР_2, якій належить позивачеві на праві приватної власності.
Автомобілю ОСОБА_2 були спричинені технічні пошкодження та згідно протоколу НОМЕР_3 від 26.12.2005 року судового експерта авто-товарознавця Филя О.П.
2
ремонт автомобілю становить 62 247,87 грн. та також автомобіль втратив товарний вигляд на суму 5 955,21 грн., всього матеріальна шкода складає 68 203,08 грн. За складання зазначеного висновку позивачем було сплачено 400 грн.
Позивач ОСОБА_2. просила стягнути з відповідачів - ОСОБА_1, який
керував автомобілем під час ДТП та ОСОБА_3, як власника автомобіля ВАЗ-1102,
на відшкодування матеріальної шкоди суму 75 740, 31 грн., а також компенсувати їй спричинену моральну шкоду, розмір якої визначила у сумі 30 000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 68 203,08 грн., 450 грн. - за проведення автотоварознавчого дослідження, на відшкодування заподіяної моральної шкоди 2000 грн.-
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін. Якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ост. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального і процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Відповідно до ст.. 1187, 1188 ЦК України володілець джерела підвищеної небезпеки зобов'язаний відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки. При зіткнені джерел підвищеної небезпеки розмір відшкодування залежить від вини.
Суд розглядає цивільні справи відповідно до змісту ст..60 ЦПК України на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі.
Відповідно до ст.. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки матеріалами справи підтверджена вина в ДТП водія ОСОБА_1, який керував автомашиною на відповідній правовій основі, то суд першої інстанції ухвалив правомірне рішення про відшкодування матеріальної шкоди з відповідача.
При цьому він врахував наявність постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2006 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до якої зіткнення транспортних засобів трапилося з вини
3
ОСОБА_1, який порушив правила Дорожнього руху. Розмір завданої матеріальної шкоди позивачці підтверджується висновком спеціаліста авто товарознавця НОМЕР_3 від 26.12.2005 року, згідно якого він становить 68203.08 грн., рахунком - фактурою № НОМЕР_4 від 06.01.2006 року.
Відповідач вжив заходів до оскарження зазначеної постанови про свою вину, однак апеляційний суд Запорізької області не знайшов підстав для її скасування (а.с. 140), відповідач не надав інших доказів на спростування своєї вини, отже за таких обставин підстав для звільнення його від відповідальності немає.
Враховуючи принцип розумності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стягнувши з відповідача моральну шкоду в сумі 2000 грн.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає закону і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.