Справа № 22а-126 2007р. Головуючий у 1 інстанції Лихосенко М.О.
Судця-доповідач Савченко О.В.
8 лютого 2007р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справа апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Гончара О.С., Мануйлова Ю.С.
при секретарі: Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про перерахунок пенсії,
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що з травня 1998 року є пенсіонером за віком і йому була призначена пенсія згідно Закону «Про пенсійне забезпечення".
Після призначення пенсії за трудовою угодою № НОМЕР_1 від 7 червня 2004 року з 7 червня 2004 року по 7 липня 2004 року він працював у ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів".
Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України від 9.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 1.01.2004 року, у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
У зв'язку з цим 21 березня 2005 року він звернувся з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про перерахунок пенсії, однак в прийнятті зазначеної заяви йому відмовили та порадили звернутися з цим питанням через два роки.
Вдруге із заявою про перерахунок пенсії він звернувся 12 жовтня 2006 року, однак йому було відмовлено з тих підстав, що станом на 1 січня 2004 року він не працював і на момент звернення за перерахунком пенсії не має 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку. При цьому відповідач послався на викладені у листі Міністерства юстиції України № 21-46-915 від 26.07.2006 року роз'яснення, за
2
якими право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону від 9.07.2003 року буде мати тільки та особа, яка на момент призначення пенсії не працювала, а згодом працевлаштувалась і відпрацювала два роки. Щодо наданих Міністерством праці та соціальної політики України і Пенсійним фондом України в огляді № 9 запитань і відповідей з питань застосування Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.03.2006 року № 268/0/7-06 та № 3470/02-20 роз'яснень про проведення перерахунку пенсії за цим Законом з урахуванням страхового стажу менше двох років після попереднього розрахунку, набутого за період дії Закону, із заробітної плати, визначеної ст. 40 Закону, то вони використовувалися управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя для перерахунку пенсії пенсіонерам з урахуванням страхового стажу менше двох років тільки до 6.07.2006 року, оскільки спільним листом Мінпраці та Пенсійного фонду України від 5.07.2006 року № 4463/0/14-06/39 та № 8683/02-50 огляд № 9 було відкликано.
Посилаючись на те, що відмова в перерахунку пенсії є незаконною, враховуючи, що попередній перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" йому було зроблено з 1 січня 2004 року, ОСОБА_1 просив задовольнити його вимоги та зобов'язати суб'єкта оскарження провести перерахунок пенсії з 1 січня 2006 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
На Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя покладено обов'язок провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з часу виникнення права, а саме з 1.01.2006 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні лозову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачу неправомірно було відмовлено в перерахунку пенсії згідно з ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Відповідно до положень доповненої 23.12.2004 року ч.4 ст. 42 зазначеного Закону, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два
роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після
призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати(доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст.40 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з травня 1998 року, отже пенсія була призначена йому за Законом України «Про пенсійне забезпечення", тобто до набрання з 1.01.2004 року чинності Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування".
Враховуючи, що відповідно до останнього Закону раніше призначена ОСОБА_1 пенсія автоматично була перерахована з 1 січня 2004 року, то право на наступний перерахунок пенсії виникло у позивача з 1 січня 2006 року за умови праці його в цей період, з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
3
Згідно трудової угоди № НОМЕР_1 від 7.06.2004 року ОСОБА_1 в період з 7.06.2004 року до 7.07.2004 року працював у ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів"(а.с.4).
Частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування закріплює право працюючих пенсіонерів на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з набуттям застрахованою особою додаткового страхового стажу та у зв'язку з можливим підвищенням заробітної плати(доходу) після призначення пенсії.
Постановлюючи рішення, суд правильно виходив з того, що відповідно до абзацу 2 ч.4 вказаної статті, кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії , отже у цьому контексті «два роки" означають період тривалістю два календарних роки після перерахунку пенсії, а не два роки тривалості страхового стажу чи трудової діяльності, що минули після перерахунку пенсії.
Щодо посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України від 26.07.2006 року № 21-46-915, як на підставу відмови позивачу в перерахунку пенсії, то суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, зазначивши, що, виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, вказаний лист не може бути підставою для відмови у перерахунку, оскільки він суперечить змісту ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
Надана судом першої інстанції правова оцінка обставин по справі є переконливою. Оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи з приводу тлумачення та застосування ст. 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" правильність висновків суду не спростовують, підстав для скасування постановленого по справі судового рішення колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення, постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2006 року по даній справі - залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, а саме з 9 лютого 2007 року.