ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2021Справа № 910/3117/21
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 28 187,83 грн.,
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» (надалі - ПАТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - АТ «Укрзалізниця») про стягнення 28 187,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з перевезення вантажу, а саме незабезпечення залізницею збереження вантажу в процесі перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки у розмірі вартості втраченого вантажу на суму 28 187,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
22.03.2021 через канцелярію суду від АТ «Укрзалізниця» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на відсутність вини перевізника у втраті вантажу, з огляду на відсутність доказів його вартості та оплати.
05.04.2021 через канцелярію суду від ПАТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач навів свої доводи щодо суті заперечень відповідача, викладених у відзиві, підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
В листопаді-грудні 2020 року ПАТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» здійснено відправку вугілля кам'яного на адресу ДТЕК Добротвірська ТЕС та ДТЕК Бурштинська ТЕС залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними №51977601, №51952158, №51991388, №52017027, №52017001, №52092152 та №38080859.
На станціях Добротвір, Бурштин та Клепарів Львівської залізниці проведено комісійну перевірку маси вантажу та за результатами зважування виявлено, що частину вантажу у вагонах №№56316243, 52539103, 61605770, 53542015, 63783542, 67716209, 56259955, 61014650, 63379515 та 53527503 було втрачено, про що складено комерційні акти №371009/51 від 05.12.2020, №388103/556 від 04.12.2020, №388103/562 від 05.12.2020, №388103/569 від 07.12.2020, №388103/570 від 07.12.2020, №388103/571 від 07.12.2020, №388103/579 від 07.12.2020, №388103/618 від 13.12.2020 та №370400/24/622 від 15.12.2020.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого заподіяно збитки на загальну суму 28 187,83 грн.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Частиною 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За приписами ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.
Матеріалами справи (залізничні накладні №51977601, №51952158, №51991388, №52017027, №52017001, №52092152 та №38080859) підтверджується прийняття вантажу до перевезення АТ «Українська залізниця» (перевізник) від ПАТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення до станцій призначення.
Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
У відповідності до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Як встановлено судом, за результатами зважування вантажу, який перевозився згідно залізничних накладних №51977601, №51952158, №51991388, №52017027, №52017001, №52092152 та №38080859 виявлено його часткову втрату у вагонах №№56316243, 52539103, 61605770, 53542015, 63783542, 67716209, 56259955, 61014650, 63379515 та 53527503, на підтвердження чого перевізником складено відповідні комерційні акти.
Зокрема, зі змісту комерційного акту №371009/51 від 05.12.2020, складеного на станції Добротвір Львівської залізниці, встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №56316243, яка значиться у документах, становить 68 400 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 66 800 кг., а маса вантажу у вагоні №52539103, яка значиться у документах, становить 69 400 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 67 800 кг. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т). Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Покровськ Донецької залізниці була проведена перевірка маси вантажу у ваганах №56316243 та №52539103. Вагон №56316243 за документом значиться вантаж: «вугілля кам'яне марки г-газовий, вантаж в твердому вигляді, насипом, вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми», брутто відсутнє, тара 22 100 кг, нетто 68 400 кг. При переважуванні виявилось, що фактична маса брутто склала 88 900 кг, тара 22 100 кг, нетто 66 800 кг, що менше документа на 1 600 кг. У місцях виїмок маркування відсутнє, над 1 люком виїмка 130см х 130см х 20см-30см, над 4-7 люками 600см х 150см-200см х 10см-40см. Вагон №52539103 за документом значиться вантаж: «вугілля кам'яне марки г-газовий, вантаж в твердому вигляді, насипом, вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми», брутто відсутнє, тара 21 500 кг, нетто 69 400 кг. При переважуванні виявилось, що фактична маса брутто склала 89 300 кг, тара 21 500 кг, нетто 67 800 кг, що менше документа на 1 600 кг. Порушено маркування. Над 4-7 люком вантаж потоптано в наявності виїмки 500см х 280см х 10см-40см. Слідів просипання вантажу на станційних коліях не виявлено.
Зі змісту комерційного акту №388103/556 від 04.12.2020, складеного на станції Бурштин Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №61605770, яка значиться у документах, становить 69 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 66 400 кг. Вказаний комерційний акт містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: було проведено контрольне переважування вагону, за документами значиться: «вугілля кам'яне марки г-газовий, насипом, вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми», брутто відсутнє, тара 21 300 кг, нетто 69 000 кг. При переважуванні виявилось, що фактична маса брутто склала 87 700 кг, тара 21 300 кг, нетто 66 400 кг, що менше документа на 2 600 кг. Навантаження вище бортів на 20 см. вкатано, маркування відповідачє електронному документу. На поверхні вантажу над 4-7 люками є виїмка 600 см х 280 см х 30см-50см, що відповідає акту загальної форми ст. Покровськ 67080 від 30.11.2020. Маркування в місцях виїмок відсутнє, видно сліди ходіння. При видачі вантажу просипання не було. Вагон бездверний, люка закриті. Вагон технічно справний, складено акт ГУ-106 259 від 04.12.2020.
Зі змісту комерційного акту №388103/562 від 05.12.2020, складеного на станції Бурштин Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №53542015, яка значиться у документах, становить 65 600 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 63 450 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: при переважуванні вагона виявлено: вантаж вугілля кам'яне марки г-газове, насипом, закатковане, маркування в формі поперечних полос трикутної форми, по документу брутто не вказано, тара 21 800 кг, нетто 65 600 кг, фактично брутто 85 250 кг, тара 21 800 кг, нетто 63 450 кг, що менше документа на 2 150 кг. Навантаження на рівні бортів, закатовано, маркування не проглядається, видно сліди ходіння. Над 3-7 люками справа виїмка 800см х 200-280 см х 20 см. Виявлені виїмки відповідають акту загальної форми ст. Покровськ 67351 від 02.12.2020 складеному в електронному виді. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Вагон в технічному та комерційному відношенні справний, прощо складено акт ГУ-106 265 від 05.12.2020. Просипання вантажу при видачі не було. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась.
Згідно комерційного акту №388103/569 від 07.12.2020, складеного на станції Бурштин Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №63783542, яка значиться у документах, становить 66 100 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 64 100 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: в документі вказано: вантаж вугілля кам'яне марки г-газове, насипом, вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми. По документу брутто відсутнє, тара 23 200 кг, нетто 66 100 кг. Фактично при переважуванні вагону виявлено: брутто 87 300 кг, тара вагона 23 200 кг, нетто 64 100 кг, що менше документа на 2 000 кг. Навантаження нижче бортів 10-20 см, маркування не проглядається. На поверхні вантажу над 2-7 люками є виїмка 1000см х 250см х 20см-30см, що відповідає акту загальної форми ст. Покровськ 67524 від 04.12.2020. При видачі вантажу просипання не було. Вагон бездверний, люка закриті. Вагон технічно справний, складений акт ГУ-106 272 від 07.12.2020.
Згідно комерційного акту №388103/570 від 07.12.2020, складеного на станції Бурштин Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №67716209, яка значиться у документах, становить 68 600 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 65 950 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: в документі вказано: вантаж вугілля кам'яне марки г-газове, насипом, вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми. По документу брутто відсутнє, тара 23 550 кг, нетто 68 600 кг. Фактично при переважуванні вагону виявлено: брутто 89 500 кг, тара вагона 23 550 кг, нетто 65 950 кг, що менше документа на 2 650 кг. Навантаження нижче бортів 20 см, маркування не проглядається. На поверхні вантажу над 1-7 люками є виїмка 1100см х 250см-280см х 20см-30см, що відповідає акту загальної форми ст. Покровськ 67523 від 04.12.2020. При видачі вантажу просипання не було. Вагон бездверний, люка закриті. Вагон технічно справний, складений акт ГУ-106 273 від 07.12.2020.
Згідно комерційного акту №388103/571 від 07.12.2020, складеного на станції Бурштин Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №56259955, яка значиться у документах, становить 65 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 62 700 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: в документі вказано: вантаж вугілля кам'яне марки г-газове, насипом, вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми. По документу брутто відсутнє, тара 22 100 кг, нетто 65 000 кг. Фактично при переважуванні вагону виявлено: брутто 84 800 кг, тара вагона 22 100 кг, нетто 62 700 кг, що менше документа на 2 300 кг. Навантаження нижче бортів 10 см, маркування не проглядається. На поверхні вантажу над 1-6 люками є виїмка 1000см х 250см-280см х 20см-30см, над 7 люком скоса до торця 150см х 280см х 80 см, що відповідає акту загальної форми ст. Покровськ 67522 від 04.12.2020. При видачі вантажу просипання не було. Вагон бездверний, люка закриті. Вагон технічно справний, складений акт ГУ-106 274 від 07.12.2020.
Згідно комерційного акту №388103/579 від 07.12.2020, складеного на станції Бурштин Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №61014650, яка значиться у документах, становить 68 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 64 850 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: в документі вказано: вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми. По документу брутто відсутнє, тара 21 950 кг, нетто 68 000 кг., фактично при переважуванні вагону виявлено: брутто 86 800 кг, тара вагона 21 950 кг, нетто 64 850 кг, що менше документа на 3 150 кг. При комерційному огляді даного вагона виявлено навантаження від вище бортів 10 см до нижче бортів 30 см, не марковано, потоптано, що невід оповідає перевізному документу. На поверхні вантажу виїмка з 1 по 7 люка 1050см х 280 см х 20см-40см. Дані виїмки відповідають акту загальної форми 40442 ст. Покровськ від 04.12.2020. Вагон у технічному відношенні справний, про що складений акт ГУ-106 275 від 07.12.2020, бездверний, люка закриті. При видачі вантажу просипання не було.
Згідно комерційного акту №388103/618 від 13.12.2020, складеного на станції Бурштин Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №63379515, яка значиться у документах, становить 68 300 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 66 250 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: в документі вказано: вантаж вугілля кам'яне марки г-газове, насипом, вантаж вкатано катком, марковано поперечними лініями трикутної форми. По документу брутто відсутнє, тара 22 800 кг, нетто 68 300 кг. Фактично при переважуванні вагону виявлено: брутто 89 050 кг, тара вагона 22 800 кг, нетто 66 250 кг, що менше документа на 2 050 кг. Навантаження нижче бортів 20 см, вкатано, маркування відповідає електронному документу. На поверхні вантажу над 1-6 люками є виїмка 900см х 280см х 30см-40см, видно сліди ходіння. Виявлена виїмка відповідає акту загальної форми ст. Покровськ 68045 від 10.12.2020 в місцях виїмки маркування відсутнє. При видачі вантажу просипання не було, вагон бездверний, люка закриті. Вагон в технічному та комерційному відношенні справний, складено акт ГУ-106 305 від 13.12.2020.
Згідно комерційного акту №370400/24/622 від 15.12.2020, складеного на станції Клепарів Львівської залізниці встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні №53527503, яка значиться у документах, становить 68 700 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 65 550 кг. Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: в документі вказано: на основі акту загальної форми 3217 від 12.12.2020 станції Здолбунів та акту 10072 від 13.12.2020 станції Клепарів Львівської залізниці, проведено комісійне зважування на 150-ти тонній тензометричній вагонній вазі, яка пройшла держпровірку 29.10.2020, вагона 53527503 з вантажем вугілля кам'яне, по накладній вказаній на звороті даного акту (у групі з восьми вагонів), відчеплений від основної відправки та слідє по досильній накладній 38080859. У перевізному документів вантажовідправника на вагон: брутто не вказано, тара 21 550 кг, нетто 68 700 кг. Фактично встановлено: брутто 87 100 кг, тара 21 550 кг (з документу), нетто 65 550 кг, що менше проти документу на 3 150 кг, нестача у вагоні поміститись могла. Нещільне прилягання, над 1 та 2 люками по ходу поїзда. На хребтовій балці вантаж не виявлено. Вагон прибув технічно справний про що було складено акт 25 від 13.12.2020.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнаються судом належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №№56316243, 52539103, 61605770, 53542015, 63783542, 67716209, 56259955, 61014650, 63379515 та 53527503.
При цьому будь-які зауваження щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які їх підписали, а також факти їх опротестування з боку сторін в матеріалах справи відсутні.
Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами, які є належними і допустимими доказами у відповідності до вимог ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
В той час як АТ «Українська залізниця», всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, враховуючи обставини, які встановлені самим відповідачем у комерційних актах, не спростувала подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків у зв'язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Як і не надала жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею без зауважень до перевезення вантажу виникла з незалежних від неї причин.
Отже, за висновками суду АТ «Українська залізниця» повинно відшкодувати позивачу збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.
Статтями 130, 133 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач вантажу має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Так п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: «Право на пред'явлення претензії та позову передано (найменування організації)». Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
Згідно положень ст. 133 Статуту залізниць України вантажоодержувач передав право пред'явлення позову за недостачу вантажу, відправленого за залізничними накладними №51977601, №51952158, №51991388, №52017027, №52017001, №52092152 та №38080859 вантажовідправнику - ПАТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ», що підтверджується належним чином оформленими та засвідченими переуступними підписами вантажоодержувача на відповідних залізничних накладних, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно із ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Згідно з ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано довідки №1/7061 від 21.12.2020, №1/6915 від 14.12.2020, №1/7215 від 30.12.2020, №1/7216 від 30.12.2020, №1/7055 від 21.12.2020 та №1/156 від 12.01.2021 про вартість вугільної продукції, які складені та підписані директором філії «ВТП «Павлоградвантажтранс» і головним бухгалтером ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», скріплені печаткою підприємств, що узгоджується зі ст. 115 Статуту залізниць України.
У п. 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Таким чином суд приймає надані позивачем довідки як докази понесених збитків, адже положення ст. 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу, а відтак такі обставини мають бути встановлені судом за допомогою належних та допустимих доказів, зокрема, на підставі довідок про вартість вугільної продукції, які складені відправником вантажу згідно договору №608-ПУ-ПТП від 28.12.2017 на підтвердження вартості відправленого вантажу.
Крім того, як зазначає позивач, згідно з договором №607-ПУ-ПТП від 28.12.2017, укладеним між ПАТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» як виконавцем та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» як замовником, вантажовідправник (виконавець) не зобов'язаний оплачувати прийняте ним вугілля (концентрат), оскільки предметом договору є надання виконавцем (позивачем) замовнику послуг зі збагачення вугілля, а не його купівля-продаж.
Отже, позивач в цій справі не є власником втраченого майна, а виступає виконавцем за договором збагачення вугілля та вантажовідправником, права на подання позову йому були передані отримувачем вугілля, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вартість вантажу, яка є базою для вирахування суми збитків, які підлягають відшкодуванню перевізником, доведена позивачем належними та допустимими доказами у справі, внаслідок чого заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.08.2018 в справі №910/22324/16 та від 16.10.2019 в справі №910/16904/18.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Пунктом 28 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Положеннями ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України передбачено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з п. «г» ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.
Судом встановлено, що вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України №584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 «Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу», затвердженого наказом Держстандарту України №163 від 19.03.2002 є мінеральним паливом.
Згідно з ДСТУ 4083:2012 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях» для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше 16,0%, а як вбачається з представлених до матеріалів справи залізничних накладних, кам'яне вугілля перевозилось у твердому стані, з вологістю не більше 16%, тобто з характеристиками в межах встановлених норм.
Отже, з урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, враховуючи те, що втраченим вантажем за спірними залізничними накладними було вугілля кам'яне, а за даними, які зазначені в графі 20 цих накладних, у вугіллі кам'яному показник вологи не перевищує гранично допустиму норму, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу при розрахунку збитків.
Таким чином, судом встановлено, що такий розрахунок є вірним, а сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 28 187,83 грн. за розрахунком позивача, який перевірено судом.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» до АТ «Українська залізниця» про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні на суму 28 187,83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Жовтнева ЦЗФ» (85043, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, будинок 1А; ідентифікаційний код 00176549) суму збитків, які виникли у зв'язку з незабезпеченням схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні, в розмірі 28 187 (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий