ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/1323/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомКомунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар"
простягнення 66 355 грн 63 коп. та розірвання договору
Представники:не викликались
29.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар" про стягнення 66 355 грн 63 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.08.2018, в тому числі 58 609 грн 45 коп. основного боргу, 5 926 грн 39 коп. пені, 1 656 грн 50 коп. 3 % річних та 163 грн 29 коп. інфляційних втрат. Також, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна від 01.08.2018, укладений з відповідачем.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна від 01.08.2018 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 58 609 грн 45 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 5 926 грн 39 коп. пені, 1 656 грн 50 коп. 3 % річних та 163 грн 29 коп. інфляційних втрат
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
22.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/1323/21, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 24.05.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 04.03.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 17.03.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 77239540.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.08.2018 між Комунальним підприємством Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар" (орендар за договором) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області № 0412/18, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно частина приміщення (далі - майно), що знаходиться на балансі Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії", загальною площею 37,8 кв. м, розміщене за адресою: м. Херсон, Аеропорт ЦА 73000 згідно з актом приймання-передачі майна.
Відповідно до пункту 1.2. договору майно передається в оренду під розміщення офісних приміщень.
Згідно з пунктом 2.1. договору договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення сторонами домовленості з усіх його істотних умов і підписання ними тексту договору. Початок перебігу терміну дії договору та настання обов'язку сплати орендарем орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна.
У пунктах 2.3., 2.4. договору визначено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем Комунальному підприємству Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії". Орендар повертає майно за актом приймання-передачі, що підписується орендарем та орендодавцем. Майно вважається поверненим з моменту підписання акта приймання-передачі.
Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на орендодавця орендованого майна.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору визначено, що розмір орендної плати за об'єктом оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення цього договору методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням обласної ради (або за результатами конкурсу) і складає 3 000 грн 00 коп. без ПДВ за базовий місяць оренди.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.
30 % орендної плати спрямовується орендодавцем до загального фонду обласного бюджету та використовується згідно з чинним законодавством, 70 % орендної плати залишається орендодавцям для належного утримання та здійснення заходів щодо збереження майна, яке знаходиться в їх оперативному управлінні чи господарському віданні. Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати і сплачується щомісяця за окремим договором.
Відповідно до пункту 3.5. договору розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, у порядку, визначеному чинним законодавством. Одностороння зміна розміру орендної плати однією із сторін не допускається. Не вважається односторонньою зміною розміру орендної плати її коригування на індекс інфляції відповідно до Методики.
За змістом пункту 3.9. договору встановлену оренду плату за користування об'єктом оренди в поточному місяці орендар зобов'язується перерахувати не пізніше 15 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії".
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє від 01.08.2018 до 01.07.2021 включно (пункт 8.1. договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з актом приймання-передачі орендованого майна до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії", загальною площею 37,8 кв. м, розміщене за адресою: м. Херсон, Аеропорт ЦА 73000.
Позивач стверджує, що у відповідача за період з липня 2019 року по листопад 2020 року утворилась заборгованість по орендним платежам у розмірі 58 609 грн 45 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату від 31.07.2019 № 492 на суму 3 600 грн 00 коп., від 31.08.2019 № 493 на суму 3 600 грн 00 коп., від 30.09.2019 № 558 на суму 3 600 грн 00 коп., від 31.10.2019 № 613 на суму 3 625 грн 62 коп., від 30.11.2019 № 668 на суму 3 651 грн 02 коп., від 31.12.2019 № 746 на суму 3 644 грн 68 коп., від 31.01.2020 № 52 на суму 3 651 грн 94 коп., від 29.02.2020 № 112 на суму 3 641 грн 05 коп., від 31.03.2020 № 161 на суму 3 670 грн 08 коп., від 30.04.2020 № 188 на суму 3 699 грн 56 коп., від 31.05.2020 № 215 на суму 3 710 грн 45 коп., від 30.06.2020 № 253 на суму 3 717 грн 71 коп., від 31.07.2020 № 296 на суму 3 695 грн 48 коп., від 31.08.2020 № 349 на суму 3 688 грн 22 коп., від 30.09.2020 № 386 на суму 3 706 грн 82 коп., від 31.10.2020 № 420 на суму 3 706 грн 82 коп., від 30.11.2020 № 457 на суму 3 754 грн 90 коп.
Також, в матеріалах справи наявні акти надання послуг від 31.07.2019 № 770 на суму 3 600 грн 00 коп., від 31.08.2019 № 484 на суму 3 600 грн 00 коп., від 30.09.2019 № 556 на суму 3 600 грн 00 коп., від 31.10.2019 № 612 на суму 3 625 грн 62 коп., від 30.11.2019 № 665 на суму 3 651 грн 02 коп., від 31.12.2019 № 750 на суму 3 644 грн 68 коп., від 31.01.2020 № 50 на суму 3 651 грн 94 коп., від 29.02.2020 № 117 на суму 3 641 грн 05 коп., від 31.03.2020 № 168 на суму 3 670 грн 08 коп., від 30.04.2020 № 211 на суму 3 699 грн 56 коп., від 31.05.2020 № 247 на суму 3 710 грн 45 коп., від 30.06.2020 № 286 на суму 3 717 грн 71 коп., від 31.07.2020 № 329 на суму 3 695 грн 48 коп., від 31.08.2020 № 381 на суму 3 688 грн 22 коп., від 30.09.2020 № 423 на суму 3 706 грн 82 коп., від 31.10.2020 № 458 на суму 3 706 грн 82 коп., від 30.11.2020 № 497 на суму 3 754 грн 90 коп.
Зазначені вище акти та рахунки на оплату були направлені на адресу відповідача та отримані останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.11.2020 № 7502401012509, накладною від 25.11.2020 № 7502401012509 та описом вкладення у цінний лист.
08.12.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією від 08.12.2020 № 05/727/05 про сплату заборгованості, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.12.2020 № 7502401010590, накладною від 08.12.2020 № 7502401010590 та описом вкладення у цінний лист, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 01.08.2018 № 0412/18 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів, що є порушенням з боку відповідача умов договору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 01.08.2018 № 0412/18 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 58 609 грн 45 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 926 грн 39 коп. пені, 1 656 грн 50 коп. 3 % річних та 163 грн 29 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За порушення грошових зобов'язань щодо пені застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 3.6. договору унормовано, що за несвоєчасну сплату орендної плати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 3.6. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено день початку прострочення заборгованості.
За перерахунком суду, сума пені за прострочення оплати орендних платежів, не виходячи за межі заявленого позивачем терміну нарахування (кінцевої дати), окремо по кожному рахунку (акту) становить 4 602 грн 76 коп.
Судом перевірено розрахунки позивача в частині стягнення інфляційних втрат та встановлено їх правильність та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок 3 % річних є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено день початку прострочення заборгованості.
За перерахунком суду сума 3 % річних за прострочення оплати орендних платежів, не виходячи за межі заявленого позивачем терміну нарахування (кінцевої дати), окремо по кожному рахунку (акту) становить 1 570 грн 65 коп.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 01.08.2018 № 0412/18, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду на суму 4 602 грн 76 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду на суму 1 570 грн 65 коп.
Також, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору.
Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За змістом пункту 8.4. договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 3.6. договору унормовано, що несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців підряд є підставою для розірвання договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Орендна плата є однією з істотних умов договору оренди (стаття 284 Господарського кодексу України), і зобов'язання відповідача щодо її сплати встановлено безпосередньо в договорі.
Отже, порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди як внесення орендної плати є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.
Враховуючи, що сплата орендної плати є основним обов'язком орендаря, внаслідок невиконання якого орендодавець значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а також враховуючи, що можливість дострокового розірвання договору у випадку несплати орендних платежів сторони прямо передбачили в договорі, вимоги позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 01.08.2018 № 0412/18, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 01.08.2018 № 0412/18, укладений між Комунальним підприємством Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (Аеропорт ЦА, м. Херсон, 75024, ідентифікаційний код 38386582) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар" (проспект Повітрофлотський, 94А, м. Київ, 03036, ідентифікаційний код 37441579).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна заправна компанія "Австар" (проспект Повітрофлотський, 94А, м. Київ, 03036, ідентифікаційний код 37441579) на користь Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (Аеропорт ЦА, м. Херсон, 75024, ідентифікаційний код 38386582) заборгованість 58 609 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот дев'ять) грн 45 коп., пеню у розмірі 4 602 (чотири тисячі шістсот дві) грн 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн 29 коп., 3 % річних у розмірі 1 570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 2 221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн 78 коп.
4. В іншій частині заявлених позовних вимог про стягнення 1 323 грн 63 коп. пені та 85 грн 85 коп. 3 % річних відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
У зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. з 26.04.2021 - 21.05.2021 у відпустці, повний текст рішення складено 24.05.2021.
Суддя Н.Б.Плотницька