ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/1329/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анеда"
доДочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод"
простягнення 23 218 грн 69 коп.
Представники сторін:не викликались
29.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Анеда" з вимогами до Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" про стягнення 23 218 грн 69 коп. заборгованості за договором поставки товару від 11.07.2017 № 11/07/17, в тому числі: 21 000 грн 00 коп. основної заборгованості, 1 406 грн 89 коп. пені, 464 грн 10 коп. інфляційних втрат та 347 грн 70 коп. 3 % річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки товару від 11.07.2017 № 11/07/17 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 21 000 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань позивачем нараховано 1 406 грн 89 коп. пені, 464 грн 10 коп. інфляційних втрат та 347 грн 70 коп. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/1329/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 24.05.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 01.02.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 09.02.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 77210585.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анеда" (постачальник за договором) та Дочірнім підприємством "Аромат" в особі філії "Сумський молочний завод" (покупець за договором) укладено договір поставки товару № 11/07/17 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті (далі - товар).
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування, асортимент, ціна за одиницю товару визначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з пунктом 1.3. договору товар постачається партіями відповідно до письмової заяви покупця, в якій зазначається найменування, асортимент, кількість товару, та відображається постачальником у рахунку та товарній накладній, які є невід'ємними частинами даного договору. Заявка на поставку товару направляється покупцем постачальнику за допомогою факсимільного зв'язку та/або електронною поштою.
У пункті 1.4. договору вказано, що виставлення рахунку-фактури до оплати є підтвердженням зі сторонами постачальника на приймання заявки покупця до виконання.
Пунктами 2.1. - 2.4. договору визначено, що постачання товару по договору здійснюється відповідно до заявки покупця та обмовляється у специфікації.
Умови постачання товару зазначаються у специфікації.
Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцю.
Разом з товару постачальник передає покупцю наступні супровідні документи: рахунок-фактуру; товару накладну; податкову накладну; документи, які підтверджують якість та безпеку товару; товарно-транспортні накладні.
За умовами пунктів 4.1. - 4.4. договору ціна за одиницю товару зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Сума договору складається з загальної суми всього товару, поставленого за весь період договору.
Покупець оплачує поставлений товару на підставі рахунку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Порядок оплати може бути змінено за згодою сторін, про що повинно бути зазначено у специфікації.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У випадку, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не заявить про розірвання договору, то договорі автоматично пролонгується на строк один рік (пункт 9.3. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 11.07.2017).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до специфікації від 28.08.2017 № 2 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 61 650 грн 00 коп. з відстроченням платежу на 30 календарних днів від дати, вказаної в накладній.
Відповідно до специфікації від 05.09.2017 № 3 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 50 000 грн 00 коп. з відстроченням платежу на 30 календарних днів від дати, вказаної в накладній.
Відповідно до специфікації від 21.09.2017 № 4 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 51 800 грн 00 коп. з відстроченням платежу на 30 календарних днів від дати, вказаної в накладній.
Відповідно до специфікації від 24.04.2018 № 5 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. з відстроченням платежу на 30 календарних днів від дати, вказаної в накладній.
Відповідно до специфікації від 02.05.2018 № 6 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 302 грн 40 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 02.05.2018 № СФ-0000142.
Відповідно до специфікації від 14.05.2018 № 7 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 14.05.2018 № СФ-0000156.
Відповідно до специфікації від 29.05.2018 № 8 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 29.05.2018 № СФ-0000173.
Відповідно до специфікації від 05.06.2018 № 9 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 05.06.2018 № СФ-0000177.
Відповідно до специфікації від 11.06.2018 № 10 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 11.06.2018 № СФ-0000192.
Відповідно до специфікації від 19.06.2018 № 11 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 19.06.2018 № СФ-0000211.
Відповідно до специфікації від 02.07.2018 № 12 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 302 грн 40 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 02.07.2018 № СФ-0000219.
Відповідно до специфікації від 13.07.2018 № 13 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 13.07.2018 № СФ-0000245.
Відповідно до специфікації від 23.07.2018 № 14 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 302 грн 40 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 23.07.2018 № СФ-0000260.
Відповідно до специфікації від 27.07.2018 № 15 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 302 грн 40 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 27.07.2018 № СФ-0000267.
Відповідно до специфікації від 06.08.2018 № 16 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 06.08.2018 № СФ-0000280.
Відповідно до специфікації від 03.09.2018 № 17 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 127 грн 20 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 03.09.2018 № СФ-0000318.
Відповідно до специфікації від 18.09.2018 № 18/1 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 17 502 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 18.09.2018 № СФ-0000341.
Відповідно до специфікації від 05.11.2018 № 19 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 750 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 05.11.2018 № СФ-0000438.
Відповідно до специфікації від 12.11.2018 № 20 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 000 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 12.11.2018 № СФ-0000455.
відповідно до специфікації від 03.12.2018 № 21 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 000 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 03.12.2018 № СФ-0000482;
Відповідно до специфікації від 17.12.2018 № 22 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 19 993 грн 20 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 17.12.2018 № СФ-0000502.
Відповідно до специфікації від 22.01.2019 № 23 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 18 000 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 22.01.2019 № СФ-0000027.
Відповідно до специфікації від 04.02.2019 № 25 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 20 220 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 04.02.2019 № СФ-0000039.
Відповідно до специфікації від 04.02.2019 № 24 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 20 202 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 04.02.2019 № СФ-0000040.
Відповідно до специфікації від 27.02.2019 № 25/1 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 22 356 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 27.02.2019 № СФ-0000081.
Відповідно до специфікації від 12.03.2019 № 26 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 20 352 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 12.03.2019 № СФ-0000106.
Відповідно до специфікації від 08.04.2019 № 27 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 20 352 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 08.04.2019 № СФ-0000160.
Відповідно до специфікації від 15.04.2019 № 28 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 21 354 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 15.04.2019 № СФ-0000177.
Відповідно до специфікації від 19.04.2019 № 29 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 20 154 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 19.04.2019 № СФ-0000191.
Відповідно до специфікації від 06.05.2019 № 30 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 21 954 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 06.05.2019 № СФ-0000215.
Відповідно до специфікації від 06.06.2019 № 31 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 14 580 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 06.06.2019 № СФ-0000297.
Відповідно до специфікації від 01.07.2019 № 32 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 14 580 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 01.07.2019 № СФ-0000335.
Відповідно до специфікації від 08.07.2019 № 33 позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар на суму 13 500 грн 00 коп. на умовах 100 % передоплати відповідно до рахунку від 08.07.2019 № СФ-0000350.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки товару від 11.07.2017 № 11/07/17 позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами належним чином засвідчених копій видаткових накладних: від 28.08.2017 № РН-0000411 на суму 61 650 грн 00 коп.; від 05.09.2017 № РН-0000428 на суму 50 000 грн 00 коп.; від 22.09.2017 № РН-0000467 на суму 51 800 грн 00 коп.; від 26.04.2018 № РН-0000150 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 07.05.2018 № РН-0000163 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 22.05.2018 № РН-0000185 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 01.06.2018 № РН-0000202 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 08.06.2018 № РН-0000216 на суму 7 000 грн 80 коп.; від 12.06.2018 № РН-0000222 на суму 10 501 грн 20 коп.; від 19.06.2018 № РН-0000237 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 27.06.2018 № РН-0000253 на суму 7 000 грн 80 коп.; від 04.07.2018 № РН-0000254 на суму 10 501 грн 20 коп.; від 11.07.2018 № РН-0000264 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 24.07.2018 № РН-0000294 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 02.08.2018 № РН-0000311 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 15.08.2018 № РН-0000341 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 28.08.2018 № РН-0000359 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 10.09.2018 № РН-0000379 на суму 18 127 грн 20 коп.; від 02.10.2018 № РН-0000412 на суму 7 000 грн 80 коп.; від 05.10.2018 № РН-0000424 на суму 10 501 грн 20 коп.; від 08.11.2018 № РН-0000489 на суму 18 750 грн 00 коп.; від 22.11.2018 № РН-0000507 на суму 18 000 грн 00 коп.; від 07.12.2018 № РН-0000538 на суму 18 000 грн 00 коп.; від 27.12.2018 № РН-0000568 на суму 19 993 грн 20 коп.; від 29.01.2019 № РН-0000029 на суму 18 000 грн 00 коп.; від 07.02.2019 № РН-0000051 на суму 20 220 грн 00 коп.; від 07.02.2019 № РН-0000052 на суму 20 202 грн 00 коп.; від 28.02.2019 № РН-0000087 на суму 6 021 грн 00 коп.; від 05.03.2019 № РН-0000099 на суму 16 335 грн 00 коп.; від 26.03.2019 № РН-0000135 на суму 16 722 грн 00 коп.; від 09.04.2019 № РН-0000168 на суму 20 352 грн 00 коп.; від 18.04.2019 № РН-0000194 на суму 21 354 грн 00 коп.; від 25.04.2019 № РН-0000211 на суму 20 154 грн 00 коп.; від 08.05.2019 № РН-0000235 на суму 21 954 грн 00 коп.; від 11.06.2019 № РН-0000320 на суму 14 580 грн 00 коп.; від 04.07.2019 № РН-0000356 на суму 14 580 грн 00 коп.; від 11.07.2019 № РН-0000378 на суму 13 500 грн 00 коп.
Всього на загальну суму 711 022 грн 00 коп.
Позивач вказує, що відповідач оплатив поставлений товар частково на суму 690 022 грн 00 коп.
Крім того, постачання товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довіреностей: від 28.08.2017 № 383, від 05.09.2017 № 397, від 20.09.2017 № 424, від 25.04.2018 № 145, від 07.05.2018 № 171, від 21.05.2018 № 196, від 30.05.2018 № 216, від 06.06.2018 № 232, від 17.06.2018 № 252, від 26.06.2018 № 275, від 09.07.2018 № 296, від 19.07.2018 № 310, від 01.08.2018 № 334, від 13.08.2018 № 350, від 22.08.2018 № 379, від 10.09.2018 № 402, від 28.09.2018 № 432, від 08.11.2018 № 485, від 19.11.2018 № 496, від 06.12.2018 № 514, від 27.12.2018 № 538, від 28.01.2019 № 32, від 06.02.2019 № 38, від 06.02.2019 № 38, від 28.02.2019, від 19.03.2019 № 66, від 09.04.2019, від 18.04.2019 № 86, від 25.04.2019, від 07.05.2019 № 100, від 11.06.2019 № 129, від 10.07.2019 № 147.
Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: від 28.08.2017 № СФ-0000474 на суму 61 650 грн 00 коп.; від 05.09.2017 № СФ-0000495 на суму 50 000 грн 00 коп.; від 20.09.2017 № СФ-0000534 на суму 51 800 грн 00 коп.; від 24.04.2018 № СФ-0000136 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 02.05.2018 № СФ-0000142 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 14.05.2018 № СФ-0000156 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 29.05.2018 № СФ-0000173 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 05.06.2018 № СФ-0000177 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 11.06.2018 № СФ-0000192 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 19.06.2018 № СФ-0000211 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 02.07.2018 № СФ-0000219 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 13.07.2018 № СФ-0000245 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 23.07.2018 № СФ-0000260 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 27.07.2018 № СФ-0000267 на суму 18 302 грн 40 коп.; від 06.08.2018 № СФ-0000280 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 03.09.2018 № СФ-0000318 на суму 18 127 грн 20 коп.; від 18.09.2018 № СФ-0000341 на суму 17 502 грн 00 коп.; від 05.11.2018 № СФ-0000438 на суму 18 750 грн 00 коп.; від 12.11.2018 № СФ-0000455 на суму 18 000 грн 00 коп.; від 03.12.2018 № СФ-0000482 на суму 18 000 грн 00 коп.; від 17.12.2018 № СФ-0000502 на суму 19 993 грн 20 коп.; від 22.01.2019 № СФ-0000027 на суму 18 000 грн 00 коп.; від 04.02.2019 № СФ-0000039 на суму 20 220 грн 00 коп.; від 04.02.2019 № СФ-0000040 на суму 20 202 грн 00 коп.; від 27.02.2019 № СФ-0000081 на суму 22 356 грн 00 коп.; від 12.03.2019 № СФ-0000106 на суму 16 722 грн 00 коп.; від 08.04.2019 № СФ-0000160 на суму 20 352 грн 00 коп.; від 15.04.2019 № СФ-0000177 на суму 21 354 грн 00 коп.; від 19.04.2019 № СФ-0000191 на суму 20 154 грн 00 коп.; від 06.05.2019 № СФ-0000215 на суму 21 954 грн 00 коп.; від 06.06.2019 № СФ-0000297 на суму 14 580 грн 00 коп.; від 01.07.2019 № СФ-0000335 на суму 14 580 грн 00 коп.; від 08.07.2019 № СФ-0000350 на суму 13 500 грн 00 коп.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки товару від 11.07.2017 № 11/07/17 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару згідно вищенаведених накладних, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 21 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 21 000 грн 00 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки товару від 11.07.2017 № 11/07/17, та факту наявності заборгованості у розмірі 21 000 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 406 грн 89 коп. пені, 464 грн 10 коп. інфляційних втрат та 347 грн 70 коп. 3 % річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що за прострочення оплати покупець сплачує пеню за кожен день прострочення, яка обчислюється від суми боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 8.2. договору.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору.
З огляду на вищенаведене та встановлення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором поставки товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 406 грн 89 коп. пені, 464 грн 10 коп. інфляційних втрат та 347 грн 70 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Аромат" (вул. Івана Мазепи, 10, м. Київ, 01010) в особі філії "Сумський молочний завод" (вул. Білопольський шлях, 15, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 30737268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анеда" (проспект Радянський, 54-Б, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400, ідентифікаційний код 36221736) заборгованість у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн 00 коп. основної заборгованості, 1 406 (одна тисяча чотириста шість) грн 89 коп. пені, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн 10 коп. інфляційних втрат та 347 (триста сорок сім) грн 70 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено 24.05.2021 у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. з 22.03.2021 по 23.04.2021 на лікарняному, а з 26.04.2021 по 21.05.2021 - у відпустці.
Суддя Н.Б.Плотницька