ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/1527/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Малюги Олександри Володимирівни
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком"
простягнення 41 928 грн 81 коп.
Представники сторін:не викликались
02.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Малюги Олександри Володимирівни з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" про стягнення 41 928 грн 81 коп. заборгованості за поставку дизельного палива, в тому числі: 16 728 грн 21 коп. 3% річних та 25 200 грн 60 коп. інфляційних втрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару в строк, у зв'язку з чим позивачем нараховано 16 728 грн 21 коп. 3% річних та 25 200 грн 60 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/1527/21, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 24.05.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 08.02.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 23.02.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 77237696.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
На підставі видаткових накладних від 03.11.2019 № 25 на суму 10 200 грн 00 коп., від 04.11.2019 № 19 на суму 45 360 грн 00 коп., від 08.11.2019 № 64 на суму 45 360 грн 00 коп., від 12.11.2019 № 99 на суму 45 360 грн 00 коп., від 15.11.2019 № 148 на суму 45 360 грн 00 коп., від 19.11.2019 № 188 на суму 45 360 грн 00 коп., від 22.11.2019 № 214 на суму 56 160 грн 00 коп., від 28.11.2019 № 289 на суму 45 360 грн 00 коп., від 25.11.2019 № 246 на суму 45 360 грн 00 коп., від 02.12.2019 № 7 на суму 45 360 грн 00 коп., від 03.12.2019 № 8 на суму 56 160 грн 00 коп., від 06.12.2019 № 37 на суму 56 160 грн 00 коп., від 10.12.2019 № 68 на суму 57 480 грн 00 коп., від 12.12.2019 № 81 на суму 45 360 грн 00 коп., від 16.12.2019 № 121 на суму 56 160 грн 00 коп., від 19.12.2019 № 159 на суму 45 360 грн 00 коп., від 17.01.2020 № 71 на суму 57 480 грн 00 коп., від 23.01.2020 № 104 на суму 57 480 грн 00 коп., від 03.02.2020 № 4 на суму 57 480 грн 00 коп., від 02.03.2020 № 6 на суму 40 030 грн 20 коп. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, а саме: дизельне паливо на загальну суму 958 390 грн 20 коп.
Таким чином, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 958 390 грн 20 коп., що підтверджується підписаними представниками сторін вищезазначеними видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Норми статті 181 Господарського кодексу України встановлюють загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.
Строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару пов'язана з моментом його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, через те що іншого строку оплати сторони не визначили.
Таким чином, видані позивачем видаткові накладні містять пропозицію (оферту) на укладення договору, а фактичне прийняття відповідачем товару свідчить про прийняття цієї пропозиції. Підписання накладних сторонами свідчить про погодження істотних умов договору, зокрема, предмету договору, суми та строку оплати за товар.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/6275/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, за позовом Фізичної особи-підприємця Малюги Олександри Володимирівни з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" про стягнення 522 110 грн 20 коп. заборгованості за поставку дизельного палива позов задоволено повністю; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" на користь Фізичної особи-підприємця Малюги Олександри Володимирівни стягнуто суму основного боргу у розмірі 522 110 грн 20 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 7 831 грн 65 коп.
Даним рішенням встановлено факт постачання позивачем товару (дизельного палива) відповідачу за вищенаведеними видатковими накладними. Також, рішенням встановлено, що відповідач оплатив вказаний товар лише частково в сумі 436 280 грн 00 коп., що підтверджується доданими копіями банківських виписок. Таким чином, на момент звернення позивача до суду із позовною заявою заборгованість відповідача за поставлений товар складала 522 110 грн 20 коп.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 41 928 грн 81 коп. заборгованості за поставку дизельного палива, в тому числі: 16 728 грн 21 коп. 3% річних та 25 200 грн 60 коп. інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 728 грн 21 коп. 3% річних та 25 200 грн 60 коп. інфляційних втрат. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 41 928 грн 81 коп.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 20.01.2021 в загальному розмірі 4 000 грн 00 коп.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2021 між Фізичною особою-підприємцем Малюга О.В. (далі - клієнт) та Адвокатським бюро Пузія Олексія Вікторовича (далі - адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого бюро бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надані послуги.
Відповідно до пункту 2.1.1. договору підготовка позовної заяви про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строку оплати поставленого товару - 4 000 грн 00 коп.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 (пункт 3.1. договору).
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 4 000 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 20.01.2021, ордер від 20.01.2021 № 1034824, копію рахунку на оплату від 23.01.2021 № 18, копію акта про прийняття наданих послуг з правової допомоги від 26.01.2021.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на ціну позову та заявлений позивачем розмір витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на такі послуги, а також відсутність доказів від відповідача на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі та не заявлення клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та ступенем складності справи, а тому визнається судом обґрунтованим на суму 4 000 грн.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21, приміщення 201, ідентифікаційний код 41360098) на користь Фізичної особи-підприємця Малюги Олександри Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 16 728 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 21 коп. 3% річних, 25 200 (двадцять п'ять тисяч двісті) грн 60 коп. інфляційних втрат, 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено 24.05.2021 у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. з 22.03.2021 по 23.04.2021 на лікарняному, а з 26.04.2021 по 21.05.2021 - у відпустці.
Суддя Н.Б.Плотницька