ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.05.2021Справа № 910/18727/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Одеські традиції"
простягнення 257 092 грн 13 коп.
Представники сторін:не викликались
27.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеські традиції" про стягнення 257 092 грн 13 коп. заборгованості за договором поставки продукції від 20.12.2019 № 18963/1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки продукції від 20.12.2019 № 18963/1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 257 092 грн 13 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
16.12.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/18727/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
24.02.2021 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 01054 77208556, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вулиця Жмеринська, будинок 11, місто Київ, 03148), було направлено ухвалу від 11.01.2021, із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 вручена відповідачу 20.02.2021.
Станом на 24.05.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 11.01.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеські традиції" (покупець за договором) укладено договір поставки продукції № 18963/1 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти на умовах даного договору хлібобулочні (хліб, булочні та здобні вироби) (далі - товар) у відповідності з поданими покупцем і погодженими постачальником замовленнями, а покупець зобов'язаний приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість постачальнику.
Відповідно до пункту 1.3. договору сторони узгоджують умови, на яких буде поставлятися товар, що передбачені в пункті 1.2. договору шляхом підписання відповідного додатку до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 1.4. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту: на умовах EXW - складання між сторонами (або учасниками перевезення) належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, яка також має силу і значення товарної (видаткової) накладної, яка засвідчує перехід права власності на товар, що знаходиться на складі постачальника; на умовах СРТ - складання між сторонами (або учасниками перевезення) належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, яка засвідчує доставку товару та перехід права власності на товар.
Пунктом 2.1.1. договору визначено, що асортимент та кількість товару визначається у замовленні покупця та відображається у документах, що засвідчують перехід права власності на товар.
За умовами пункту 3.4. договору розрахунки за товар проводяться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах: 7 календарних днів з моменту поставки.
У пункті 4.2. договору вказано, що підставою для поставки кожної партії товару є замовлення покупця, узгоджене з постачальником, в якому сторони зазначають найменування товару, його кількість та умови поставки товару покупцеві.
Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1. договору).
В подальшому між сторонам укладалися додаткові угоди до договору, а саме від 01.01.2020 та від 01.03.2020.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникли заборгованість у розмірі 257 092 грн 13 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (товарно-транспортними накладними) та не спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 257 092 грн 13 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого товару на загальну суму 257 092 грн 13 коп., вимоги позивача про стягнення 257 092 грн 13 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеські традиції" (вулиця Жмеринська, будинок 11, місто Київ, 03148, ідентифікаційний код 43195553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київхліб" (вулиця Костянтинівська, будинок 64, місто Київ, 04080, ідентифікаційний код 41202432) грошові кошти у розмірі 257 092 (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'яносто дві) грн 13 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 856 (три тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн 38 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено 24.05.2021 у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. з 22.03.2021 по 23.04.2021 на лікарняному, а з 26.04.2021 по 21.05.2021 - у відпустці.
Суддя Н.Б.Плотницька