номер провадження справи 12/43/21
11.05.2021 Справа № 908/466/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/466/21
за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-В)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34)
про стягнення 330 000,00 грн.
Без виклику представників сторін
Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №82/юр від 22.02.2021 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію в сумі 330 000,00 грн. за договором на відпуск теплової енергії № 1159-к від 01.10.2002.
Разом з тим, в пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Також в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 94,80 грн.
24.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/466/21, присвоєно справі номер провадження 12/43/21, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався, про розгляд справи № 908/466/21 повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення останньому копії ухвали від 01.03.2021.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. у відпустці рішення прийнято без його проголошення - 11.05.2021.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 01.10.2002 між Концерном "Міські теплові мережі", далі Постачальник, та Житлово-будівельним кооперативом «Комунаровець 15» був укладений договір на відпуск теплової енергії № 1159-к, далі Договір.
До вказаного Договору були укладені та підписані наступні додаткові угоди: додаткова угода № 3 від 06.08.2008, додаткова угода № 3 від 07.10.2009, додаткова угода № 4, додаткова угода № 5 від 28.10.2014, додаткова угода № 6 від 13.08.2018.
В матеріалах справи містяться лист № 0719-2 від 19.07.2018 та лист № 0809 від 09.08.2018 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії", в якому останнє повідомляє, що відповідно до рішення загальних зборів б/н від 19.04.2018 ЖБК «Комунаровець-15» реорганізовано шляхом перетворення у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії". У вказаних листах у зв'язку з викладеним Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" просить позивача внести зазначені зміни у договір № 1159к від 01.10.2002.
Додатковою угодою № 6 від 13.08.2018 на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.07.2018 сторони дійшли згоди викласти преамбулу Договору в наступній редакції: «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" (надалі - Споживач), в особі голови правління Луніна Віталія Івановича, що діє на підставі статуту, та Концерн "Міські теплові мережі" (надалі - Теплопостачальна організація) в особі в.о. директора філії Концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району Карамана Юрія Григоровича , що діє на підставі положення про філію та № 311/20-19 від 23.07.2018 року, уклали цей договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, (далі - договір)». В пункті 2 вказаної додаткової угоди зазначено по всьому тексту договору та всіх додатках змінити назву Житлово-будівельний кооператив «Комунаровець-15» на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії".
Відповідно до п. 1 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 07.10.2009) Постачальник зобов'язується відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності до встановленого плану теплоспоживання з 1 жовтня 2009 року з максимумом теплового навантаження 0,552293 Гкал/г, у тому числі на опалення 0,464773 Гкал/г, на гаряче постачання в опалювальний період 0,087520 Гкал/г, на гаряче постачання в неопалюваний період 0,070016 Гкал/г.
Згідно із п. 17 Договору облік відпущеної теплової енергії здійснюється за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача. Кількість теплової енергії, відпущеної Споживачу враховується на межі розподілу теплових мереж теплопостачальної організації та Споживача. Межа розподілу визначається за балансовою належністю теплових мереж. Усі витрати та втрати теплової енергії після межі розподілу мереж відносяться на рахунок Споживача згідно «Правил користування тепловою енергією». Покази приладу реєструються в журналі обліку Споживачем. Періодичність реєстрації: кожні три дні. Контроль за експлуатацією приладів здійснює:
- зі сторони Постачальника - персонал експлуатаційної служби;
- зі сторони Споживача - відповідальна особа, зазначена в п. 6 даного договору.
Пунктом 19 Договору передбачено, що за відсутності приладів обліку кількість відпущеної теплової енергії визначається розрахунковим способом відповідно до «Правил користування тепловою енергією» згідно розрахунків теплових навантажень, здійснених за фактично встановленими опалювальними приладами або через огороджувальні поверхні.
Умовами п. 21, 22 Договору сторони визначили, що Споживач зобов'язаний забезпечувати збір абонентської плати за опалення та гаряче водопостачання з усіх квартиронаймачів та орендарів, які знаходяться в будівлях та спорудах Споживача. Постачальник оплачує житловим організаціям комісійну винагороду за збір абонентської плати в розмірі, встановленому діючим розпорядженням облдержадміністрації від нарахованої суми послуг. Тариф на теплову енергію є регульованим та змінюється з об'єктивних причин, які не залежать від господарської діяльності Постачальника: зміна цін на паливно-енергетичні ресурси, матеріали та інші фактори, які впливають на зміну витрат з виробництва теплової енергії. Перегляд тарифів здійснюється в порядку та у строки, передбачені органом, здійснюючим регулювання. Усі розрахунки за даним договором здійснюються на підставі рахунків, які виписуються Постачальником Споживачу. Строк оплати - протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунка. Споживач також оплачує витрати Постачальника, пов'язані з додатковим підключенням та відключенням теплоносія за проханням Споживача, видачу технічних умов для встановлення приладів обліку, оплачує витрати Постачальника на відключення та підключення теплоносія у випадках, вказаних в п. 9 даного Договору.
Згідно із п. 26 Договору даний договір укладається на 1 рік та діє з 01.10.2002 по 30.09.2003. Договір вважається продовженим на наступний строк, якщо за місяць до закінчення строку договору не буде подана заява від однієї із сторін про відмову від даного договору або про його перегляд.
Заяви сторін про відмову від Договору або перегляд його умов у справі відсутні, відтак умови Договору є дійсними на момент розгляду судом даної справи.
Позивач в позові вказує, що теплова енергія відпускалась до житлового будинку по вул. Чумаченка 34 у м. Запоріжжі, а саме в період з листопада 2018 року по квітень 2020 року Концерн «Міські теплові мережі» відпустив споживачу теплову енергію на загальну суму 1570611,97 грн. При цьому зазначає, що відповідач частково оплатив нарахування в сумі 1240611,97 грн., таким чином заборгованість відповідача складає 330000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2018 по квітень 2020 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 1570611,97 грн. про що свідчать складені позивачем акти приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води, зокрема:
акт від 30.11.2018 за листопад 2018 - на суму з ПДВ 116562,67 грн.;
акт від 31.12.2018 за грудень 2018 - на суму з ПДВ 171580,33 грн.;
акт від 31.01.2019 на січень 2019 - на суму з ПДВ 203402,64 грн.;
акт від 28.02.2019 за лютий 2019 - на суму з ПДВ 153952,42 грн.;
акт від 31.03.2019 за березень 2019 - на суму з ПДВ 152578,33 грн.;
акт від 30.04.2019 за квітень 2019 - на суму з ПДВ 40839,74 грн.;
акт від 31.05.2019 за травень 2019 - на суму з ПДВ 5304,65 грн.;
акт від 30.06.2019 за червень 2019 - на суму з ПДВ 5123,33 грн.;
акт від 31.07.2019 за липень 2019 - на суму з ПДВ 1279,90 грн.;
акт від 31.08.2019 за серпень 2019 - на суму з ПДВ 1623,19 грн.;
акт від 30.09.2019 за вересень 2019 - на суму з ПДВ 3714,41 грн.;
акт від 31.10.2019 за жовтень 2019 - на суму з ПДВ 3008,35 грн.;
акт від 30.11.2019 за листопад 2019 - на суму з ПДВ 57670,85 грн.;
акт від 31.12.2019 за грудень 2019 - на суму з ПДВ 141784,48 грн.;
акт від 31.01.2020 за січень 2020 - на суму з ПДВ 159156,97 грн.;
акт від 29.02.2020 за лютий 2020 - на суму з ПДВ 180825,64 грн.;
акт від 31.03.2020 за березень 2020 - на суму з ПДВ 106498,39 грн.;
акт від 30.04.2020 за квітень 2020 - на суму з ПДВ 65705,68 грн.
Втім, вищевказані акти приймання передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води відповідачем не підписувалися та жодних заперечень до них відповідач не надав.
Матеріали справи свідчать, що позивачем на оплату спожитої теплової енергії були виписані відповідачу рахунки за період з листопада 2018 по квітень 2020 на загальну суму 1570611,97 грн.
Позивач разом із позовною заявою надав копії документів про вручення відповідачу рахунків та актів за спірний період.
Позивач в позовній заяві самостійно зазначає, що відповідач частково оплатив нарахування в сумі 1240611,97 грн. Часткові оплати відповідача зазначені в розрахунку основного боргу, доданому до позову.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Так, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів. Статтями 12, 13, 14, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 року передбачені умови укладення договорів на теплопостачання.
Умовами п. 22 Договору визначено, що усі розрахунки за даним договором здійснюються на підставі рахунків, які виписуються Постачальником Споживачу. Строк оплати - протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунка.
В матеріалах справи містяться рахунки за спожиту теплову енергію, виписані позивачем відповідачу за період з листопада 2018 по квітень 2020 на загальну суму 1570611,97 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивачем були оформлені акти приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води за період з листопада 2018 по квітень 2020 на загальну суму 1570611,97 грн.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач вручив відповідачу за спірний період рахунки за спожиту теплову енергію та акти приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води.
Акти приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води за період з листопада 2018 по квітень 2020 оформлені за підписами позивача та не містять підписів з боку відповідача.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження заперечень відповідача до актів приймання-передачі теплової енергії, надання послуг з централізованого постачання гарячої води, в тому числі заперечень щодо факту відпущення йому теплової енергії.
Позивач в позовній заяві самостійно зазначає, що відповідач частково оплатив нарахування в сумі 1240611,97 грн., проте докази на підтвердження вказаних обставин суду не надав.
Оскільки позивач самостійно визнає факт здійснення відповідачем часткових оплат на суму 1240611,97 грн., а відповідач будь-яких заперечень з цього приводу не надав, відтак суд враховує вказані обставини при визначенні суми заборгованості за поставлену теплову енергію.
Таким чином, з врахуванням вказаної часткової оплати розмір заборгованості складає 330000,00 грн.
Враховуючи наявні у справі докази вручення відповідачу рахунків за спожиту теплову енергію за спірний період строк оплати спожитої теплової енергії для відповідача настав.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо нездійснення в повному обсязі оплати за спожиту теплову енергію, а наявність заборгованості в сумі 330000,00 грн. підтверджено виставленими до оплати рахунками за період з листопада 2018 по квітень 2020, складеними актами приймання-передачі теплової енергії, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі з урахуванням зазначених позивачем часткових оплат боргу. Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію за договором в повному обсязі станом на час розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За такими обставинами, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію в сумі 330000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 4950,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив за подання до господарського суду позовної заяви в даній справі судовий збір в загальній сумі 5044,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6367 від 16.07.2020, № 6368 від 16.07.2020, № 6577 від 21.07.2020, № 6583 від 21.07.2020, № 6573 від 21.07.2020, № 6569 від 21.07.2020.
Проте за розгляд заявлених в даній справі позовних вимог позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 4950,00 грн.
Таким чином, позивачем переплачений судовий збір на суму 94,80 грн.
Як вказано вище в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 94,80 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 94,80 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 6367 від 16.07.2020, про що винести відповідну ухвалу.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" задовольнити.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, ідентифікаційний код 20515545) на користь:
- Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-В, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України», код МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 330000 (триста тридцять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моєї мрії" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, ідентифікаційний код 20515545) на користь:
- Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-В, р/р № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ідентифікаційний код 32121458) витрати зі сплати судового збору в сумі 4950 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., видавши наказ.
4. Повернути Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-В, на поточний рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ідентифікаційний код 32121458) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 94 (дев'яносто чотири) грн. 80 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 6367 від 16.07.2020, про що винести відповідну ухвалу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 21.05.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.