Справа № 22а - 144/ 2007р. Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
"07" лютого 2007 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Стрелець Л.Г.
суддів: Спас О.В.
Давискиби Н.Ф.
при секретарі Вертелецькій І.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Підмогильного О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від "24" жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
03 травня 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області (далі - КРУ в Запорізькій області) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позовній заяві ОСОБА_2 зазначала, що з 20.02.2006 року по 27.03.2006 року відповідач проводив ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства "Запоріжелектротранс", де вона працює ІНФОРМАЦІЯ_1. За результатами перевірки було складено акт №НОМЕР_1 від 27.03.2006 року підписаний посадовими особами КП "Запоріжелектротранс" з запереченнями.
20.04.2006 року КРУ в Запорізькій області, на підставі результатів перевірки, було винесено постанову №НОМЕР_2 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасне відображення по бухгалтерському обліку господарських операцій за ст. 164-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
2
Зазначену постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивач вважає незаконною, оскільки матеріали перевірки, на підставі яких КРУ наклала на неї адміністративне стягнення, були направлені на розгляд в прокуратуру Запорізької області ще до винесення оскаржуваної постанови. Тобто, постанова про адміністративне правопорушення винесена вже після передачі матеріалів до прокуратури, що суперечить вимогам ст. 284 КУпАП України.
До того ж, позивач зазначала, що КРУ в Запорізькій області були порушені вимоги ст.285 КУпАП України, оскільки вона навіть не була ознайомлена з цією постановою. їй не було ані вручено, ані надіслано копію постанови.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просила суд скасувати постанову №НОМЕР_2 від 20.04.2006 року про адміністративне правопорушення та притягнення її до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від "24" жовтня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано постанову №НОМЕР_2 від 20 квітня 2006 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 ч.1 КУпАП України.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 ч.1 КУпАП України закрито.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову суду КРУ в Запорізькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанцій має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно ст. 200 КАС України підставами для цього є визнання судом
апеляційної інстанції того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини
справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що з 20.02.2006 року по 27.03.2006 року КРУ в Запорізькій області проводило ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства «Запоріжелектротранс". За результатами вказаної перевірки було складено акт про ревізію № НОМЕР_1 від 27.03.2006 року.
20.04.2006 року КРУ в Запорізькій області, на підставі результатів перевірки, було винесено постанову №НОМЕР_2 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 ч.1 КУпАП України за несвоєчасне відображення по бухгалтерському обліку господарських операцій та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 136 грн. (а.с.4)
Проте, ще до 18.04.2006 року КРУ в Запорізькій, області матеріали вищезазначеної ревізії було передано прокурору Запорізької області для розслідування, вирішення питань у відповідності з чинним законодавством (ст.97 Кримінально-процесуального Кодексу України).
3
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що при передачіі матеріалів ревізії до прокуратури в Запорізькій області КРУ в Запорізькій області повинно було закрити провадження по справі про адміністративне порушення у відповідності до вимог ст. 284 ч.2 КУпАП України, яка передбачає, що постанова про закриття справи виноситься при передачі матеріалів прокурору, органу досудового слідства чи дізнання. Такий висновок суду є правильним та обґрунтованим і відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом ухвалено постанову з порушеннями вимог матеріального та процесуального закону є помилковими і не підтверджується матеріалами справи.
Ті доводи апеляційної скарги, що перевіркою КРУ на підприємстві виявлено порушення, яких припустилися посадови особи, не стосується суті спірних правовідношень та є такими, що не містить юридичного обґрунтування і не спроможні спростувати висновки суду першої інстанції.
Інші доводи полягають в оспорюванні компетенції суду щодо спірних правовідносин, але вони не відповідають процесуальному праву, що видно з аналізу наступних норм КАС України..
Так, п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачає, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно - правові справи про накладення адміністративних стягнень.
Проте, з матеріалів справи видно, що суд не розглядав справу про накладення адміністративного стягнення, оскільки таке стягнення накладене відповідачем на позивача вищевказаною постановою від 20.04.2006 року.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не порушив вказану норму процесуального права, оскільки діяв згідно п. 2 ст. 18 КАС України, яка визначає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з проводу рішень (в даному випадку рішення суб'єкта владних повноважень викладене у формі постанови) у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що і має місце в даній справі.
Право звернення до суду з питань оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення надає і ст. 288 КУпАП, а порядок такого оскарження на даний час встановлений діючим з 01 вересня 2005 року КАС України.
Наступний довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд першої інстанції мав залишити позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено 10-денний строк її оскарження.
З цим погодитися не можна через наступні обставини.
Строк оскарження є процесуальним, а тому суд першої інстанції правильно керувався ч. 1 ст. 99 КАС України, яка визначає, що адміністративний позов може бути пред'явлений в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. В свою чергу, ст. 289 КУпАП передбачає 10-денний строк оскарження з дня винесення постанови.
При цьому ч. 6 ст. 103 КАС України вказує, що, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після цього робочий день.
Зі справи видно, що оскаржувана постанова винесена 20.04.2006 року. Дні 29 та 30 квітня 2006 року є вихідними, а дні 1 та 2 травня 2006 року - святковими. Тому пред'явлення позову до суду 03.005.2006 року - в перший робочий день є таким, що відповідає вимогам процесуального закону
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають передбачених законом підстав для його скасування та для постановляння нового рішення по справі.
4
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів,
апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від "24" жовтня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили ухвалою суду апеляційної інстанції, а саме, з "12" лютого 2007 року - дня складення ухвали в повному обсязі.