Справа № 346/2282/21
Провадження № 2-з/346/18/21
24 травня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Атаманюком Володимиром Михайловичем, про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
21.05.2021 року позивач звернувся до Коломийського міськрайонного суду з названим позовом та заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2519 від 20.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та заборони здійснення будь-яких дій відносно виконання даного виконавчого напису до вирішення справи по суті та набрання відповідним судовим рішенням законної сили.
В цій заяві позивач зазначає, що предметом даного позову є вчинений вищевказаний виконавчий напис, який в подальшому призвів до відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження ( ВП № 64515099, постанова від 07.04.2021 року), відповідно до якого ОСОБА_1 є боржником перед ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд». Вказує, що в позовній заяві ним достатньо обґрунтовано незаконність спірного виконавчого напису, за яким проводяться виконавчі дії і стягуються грошові кошти із заробітної плати позивача (так, приблизно у 2010 році ОСОБА_1 дійсно укладено кредитний договір з ПАТ «Дельта Банк», кредит погашено, однак, він не отримав від банківської установи відповідної довідки про відсутність заборгованості. З часу коли кредит отримано, а також з часу його погашення минув трирічний строк давності, а отже заборгованість не підлягає стягненню з ОСОБА_1 ). Тому, посилаючись на норми ч. 2 ст.149 ЦПК України, вважає за необхідне визначити забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що обгрутовується необхідністю захисту його майнових прав, оскільки невжиття заходів може значно ускладнити або зробити неможливим подальший захист його прав, якщо судовий процес буде тривати довго, що дуже ймовірно, враховуючи навантаження суду справами, та доки справа закінчиться, з позивача може бути стягнено всю суму згідно з виконавчим написом (14 069,83 грн.).
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З урахуванням приписів ч. 1 ст.153 та ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з положеннями ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, такого: наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені вказаної заяви, оскільки до останньої не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність підстав для зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, а саме не долучено оспорюваного виконавчого напису, що позбавляє суд можливості пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому заявник не наводить яку суму щомісячно утримує виконавець з його заробітної плати, чи здійснюються відповідні відрахування та якими доказами це підтверджується, чи звертався він до приватного виконавця із заявою про зупинення виконавчих дій та чи відмовив йому виконавець у задоволенні таких вимог.
Одночасно суд роз'яснює, що дана відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153, 247, 353 ЦПК України, суд,-
в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом Атаманюком Володимиром Михайловичем, про забезпечення позову в цивільній справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Яремин М. П.