Справа № 344/8957/15-ц
Провадження № 2/344/320/21
18 травня 2021 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретарів: Максимів Н.С., Устинської Н.С., Стефанець Г.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -
23.06.2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, вимогами якого просила: провести реальний розподіл спільно придбаного майна подружжя: квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 71,7 кв.м., загальною площею 122,6 кв.м., підсобним приміщенням на мезоніні площею 50,9 кв.м., а у випадку неможливості реального розподілу стягнути з відповідача в її користь грошову компенсацію вартості належної їй частки, припинивши право власності на неї та визнавши право власності в цій частині за відповідачем, передати їй у власність земельну ділянку площею 0,2300 га урочище «Синичино» Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, а також антикварний набір меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво Німеччина, 2006 року); відповідачу ОСОБА_3 виділити у власність: автомобіль Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ; металевий гараж АДРЕСА_3 (т.1 а.с.2-4).
Заявою від 15.02.2016 року позивач зменшила та уточнила позовні вимоги, відповідно до яких просила: провести реальний розподіл спільно придбаного майна подружжя: передати їй у власність земельну ділянку площею 0,2300 га урочище «Синичино» Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області для ведення садівництва та металевий гараж АДРЕСА_3; відповідачу ОСОБА_3 виділити у власність: автомобіль Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та антикварний набір меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво Німеччина, 2006 року) (т.1 а.с. 85).
Заявою від 20.11.2018 року позивач ОСОБА_1 змінила та уточнила позовні вимоги, якими просила: визнати право власності на частину майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, яке належить позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, а саме: 1/2 частини автомобіля Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 ; 1/2 частини металевого гаражу АДРЕСА_3; 1/2 земельної ділянки пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільскої ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НЛ № 439728; 1/2 частини антикварного набору меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво Німеччина, 2006 року). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що з 12 серпня 1979 року по 16 грудня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 16 грудня 2014 року рішенням Івано-Франківського міського суду шлюб розірвано. За час спільного подружнього життя, подружжям було набуте у власність наступне майно: автомобіль Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 , металевий гараж АДРЕСА_3, земельну ділянку пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НЛ № 439728, антикварний набір меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу, виробництво 2006 р. країна - Німеччина. Тому просила виділити їй 1/2 частину вищезазначеного спільного сумісного майна.
12.04.2019 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про скасування заходів забезпечення позову. Одночасно у даній заяві зазначила про те, що сторонами досягнуто погодження майна з приводу реалізації розподілу майна в частині чотирьохкімнатної квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2 , житловою площею 71,7 кв.м., загальною площею 122,6 кв.м., підсобним приміщенням на мезоніні площею 50,9 кв.м. (т.1 а.с.233-234).
13.05.2019 року позивач направила до суду відзив (т.3 а.с.4-8), в якому просила в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що за період подружнього життя між нею та відповідачем у шлюбі було нажито майно, яке є спільним сумісним майном подружжя, а тому з врахуванням уточнень позовних вимог просить провести реальний розподіл спільного сумісного майна подружжя, яким передати їй у власність земельну ділянку площею 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва та металевий гараж АДРЕСА_3. Вважає, що відповідачу ОСОБА_3 слід виділити у власність автомобіль Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та антикварний набір меблів.
ОСОБА_3 у письмових запереченнях на позов вказав, що він працював начальником відділу СБУ в Івано-Франківській області та звільнився з військової служби у відставку 31 грудня 2008 року. Впродовж грудня 2008 року та січня 2009 року йому була виплачена вихідна грошова допомога у сумі 84 812 гривень. Під час проходження служби в органах СБУ він був застрахований в страховій компанії «Оранта» і за нього сплачувалися страхові внески центральним підрозділом Служби безпеки України. Перебуваючи на військовій службі, у нього виникли захворювання, які призвели до того, що він був визнаний інвалідом третьої групи згідно акту-огляду МСЕК від 21 січня 2009 року № 201594. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року № 488 йому в січні-лютому 2009 року головним управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області нараховано та виплачено страхову допомогу в розмірі 87 444 гривень, як компенсацію за втрачене здоров'я. Таким чином, у лютому 2009 року йому на праві особистої приватної власності належали кошти в сумі 172 256 гривень. Саме за рахунок даних коштів він придбав 10 лютого 2009 року, за ціною 80 000 гривень, автомашину Тойота Камрі, 2005 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 та 30 квітня 2009 року, за ціною 8 262 гривні гараж АДРЕСА_3 (т.1 а.с.67-70).
16.03.2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, вимогами якого просив: стягнути з ОСОБА_1 на його користь 45 500 (сорок п'ять тисяч п'ятсот) гривень, що є 1/2 від суми, отриманої ОСОБА_1 на підставі Угоди про відступлення права вимоги майнових прав № К-11 від 23 червня 2014 року (т.1 а.с.94-96, т.2 а.с.3-5).
24.01.2020 року відповідач ОСОБА_3 подав заяву у якій просив частково задовольнити позовні вимоги позивача, а саме визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 земельної ділянки, площею 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради, Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва. В решті позовних вимог позивача просить відмовити. Також в даній заяві ОСОБА_3 відмовився від свого позову про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 45 500 грн. (т.3 а.с.45-47).
31.07.2020 року відповідач ОСОБА_3 подав заяву у якій просив частково задовольнити позовні вимоги позивача, а саме визнати за позивачем ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, а врешті позовних вимог просив відмовити (т.3 а.с.64-65).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.06.2015 року (с.Бородовський С.О.) за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відкрито провадження в справі (т.1 а.с.20).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.07.2015 року (т.1 а.с.29-30) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно, а саме: автомобіль Тойота Камрі, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 ; металевий гараж АДРЕСА_3; земельну ділянку площею 0,2300 га урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області для ведення садівництва, на яку видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НЛ №439728; чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_2 житловою площею 71,7 кв.м., загальною площею 122,6 кв.м., підсобним приміщенням на мезоніні площею 50,9 кв.м.; антикварний набір меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво 2006 року країна Німеччина).
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2016 року (с.Бородовський С.О.) за клопотанням позивача ОСОБА_1 позов в частині прохання позивача про реальний розподіл квартири АДРЕСА_1 - залишено без розгляду (т.1 а.с.88).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2016 року (с. Бородовський С.О. ) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя 344/8957/15-ц об'єднано зі справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів 344/3216/16-ц, визначивши за об'єднаними справами номер 344/8957/15-ц (т.1 а.с.151).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Оліяра В.І. № 6 від 26.01.2017 року проведено повторний автоматичний розподіл даної цивільної справи, у зв'язку із закінченням 23.01.2017 року п'ятирічного строку призначення судді Бородовського С.О. вперше (т.1 а.с.172).
Системою автоматичного розподілу дану цивільну справу розподілено судді Домбровській Г.В. (т.1 а.с.173).
Розпорядженням керівника апарату Івано-Франківського міського суду Оліяра В.І. № 56 від 04.05.2017 року проведено повторний автоматичний розподіл даної цивільної справи, у зв'язку із закінченням 24.04.2017 року п'ятирічного строку призначення судді Домбровської Г.В. вперше (т.1 а.с.176).
Системою автоматичного розподілу дану цивільну справу розподілено судді Антоняку Т.М. (т.1 а.с.177).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2017 року (с. Антоняк Т.М.) справу прийнято до провадження (т.1 а.с.178).
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2019 року скасовано заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року, в частині накладення арешту земельну ділянку площею 0,2300 га урочище «Синичино» Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НЛ №439728 та на чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_2 , житловою площею 71,7 кв.м., загальною площею 122,6 кв.м., підсобним приміщенням на мезоніні площею 50,9 кв.м. (т.1 а.с.249).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2019 року скасовано заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року, в частині накладення арешту на автомобіль Тойота Камрі, 2005 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 (т.3 а.с. 27).
Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2019 року скасовано заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року, в частині накладення арешту на металевий гараж АДРЕСА_3 (т.3 а.с. 37).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2021 року закрито провадження у об'єднаній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
В судовому зсіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, в подальшому не прибув в судове засідання. Позивачка та її представник подали до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі та підтримання позовних вимог, які просять задовольнити повністю (т.3 а.с. 22, 54).
Відповідач та його представник в судовому засіданні частково визнали позов, в подальшому в судове засідання не з'явилися. Відповідно до заяви, поданої ОСОБА_3 24.01.2020 року, відповідач просить розгляд справи проводити без його участі та ухвалити рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , визнавши за нею право власності на 1/2 земельної ділянки, площею 0,2300 га, урочище "Синичино", Павлівської сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області, для ведення садівництва. В решті позовних вимог просить відмовити (т.3 а.с.45-47).
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 24.10.2019 року суду пояснив, що позичив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2000 доларів США. Через деякий час ОСОБА_3 в рахунок повернення вказаних грошових коштів в сумі 2000 доларів США заборгованості передав йому антикварний набір меблів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Як встановлено у судовому рішенні, у шлюбі сторони перебували з 12 серпня 1979 року (т.1 а.с.5).
З довідки Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Івано-Франківська, Тисменицького та Тлумацького районів при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області від 16.04.2015 року № 239 вбачається, що згідно бази даних автоматизованого обліку зареєстрованих автомототранспортних засобів Державтоінспекції в Івано-Франківській області АІПС «Автомобіль», станом на 15.04.2015 року за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано: Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 (т.1 а.с.6).
Як слідує з довідки ГБК № 10 від 22.04.2015 року № 47, ОСОБА_3 є членом 10-го гаражно-будівельного кооперативу та є власником металевого гаража АДРЕСА_3 (т.1 а.с.7).
Згідно копії Державного Акту на право власності на земельну ділянку, на підставі розпорядження Тисменицької райдержадміністрації від 04.07.2011 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2300 га, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована в ур. "Синичино" Павлівської сілької ради Тисменицького району Івано-Франківської області (т.1 а.с.8).
Свідоцтвом про право власності від 06.10.2006 р. встановлено, що квартира, яка знаходиться по АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності по 1/4 частині: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (дружині), ОСОБА_9 (дочці), ОСОБА_10 (сину) (т.1 а.с.10).
Згідно договору дарування від 13.10.2013 року, ОСОБА_11 подарувала (передала безоплатно) належну їй 1/4 частку квартири, що в рівних частках по 1/8 частці кожному, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.12-13).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 30.04.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №1132 (т.1 а.с.65) відповідач ОСОБА_3 30.04.2009 року придбав гараж АДРЕСА_3 гаражно-будівельного кооперативу № 10 у м. Івано-Франківську.
Згідно копії біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу ОСОБА_3 від 10.02.2009 року придбав транспортний засіб Тойота Камрі, 2005 року випуску (т.1 а.с.217-218).
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Тойота Камрі, 2005 року випуску, р.н. НОМЕР_1 вбачається, що після розірвання шлюбу між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме 30.06.2015 року даний транспортний засіб Тойота Камрі, 2005 року випуску, р.н. НОМЕР_1 зареєстрований вже на іншу особу - ОСОБА_12 (т.3 а.с.237).
Відповідно до довідки Управління СБУ за №165 від 02.07.2015 року ОСОБА_3 впродовж грудня 2008 року - січня 2009 року виплачено вихідну грошову допомогу при звільненні на загальну суму 84 812 грн.; у січні - лютому 2009 року нараховано та виплачено грошову допомогу у розмірі 87 444 грн., як компенсацію за втрачене здоров'я (т.1 а.с.71).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обовязків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола обєктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
Зі змісту п. п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справпро право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Таким чином, враховуючи, що спірне майно, а саме: автомобіль Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 ; металевий гараж АДРЕСА_4; земельна ділянка пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НЛ № 439728; антикварний набір меблів є об'єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, виділивши за позивачем ОСОБА_1 право власності на: 1/2 (одну другу) частку автомобіля Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 ; 1/2 (одну другу) частку металевого гаражу АДРЕСА_4; 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НЛ № 439728; 1/2 (одну другу) частку антикварного набору меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво Німеччина, 2006 року); за ОСОБА_3 право власності на: 1/2 (одну другу) частку автомобіля Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 ; 1/2 (одну другу) частку металевого гаражу АДРЕСА_4; 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НЛ № 439728; 1/2 (одну другу) частку антикварного набору меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво Німеччина, 2006 року).
Також під час судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_3 транспортний засіб Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 відчужив 30.06.2015 року ОСОБА_12 ; антикварний набір меблів (виробництво Німеччина, 2006 року) відчужив ОСОБА_8 . За таких обставин, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку відчуженого (проданого) відповідачем спільного сумісного майна подружжя, а саме: автомобіля Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та антикварного набору меблів (виробництво Німеччина, 2006 року).
Відповідно до частини п'ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 61, 69, 70, 71, 163 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити частково.
Поділити спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- 1/2 (одну другу) частку автомобіля Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 .
- 1/2 (одну другу) частку металевого гаражу АДРЕСА_4;
- 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НЛ № 439728;
- 1/2 (одну другу) частку антикварного набору меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво Німеччина, 2006 року).
Визнати за ОСОБА_3 право власності на:
- 1/2 (одну другу) частку автомобіля Toyota Camry, 2005 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_3 ;
- 1/2 (одну другу) частку металевого гаражу АДРЕСА_4;
- 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки пл. 0,2300 га, урочище "Синичино" Павлівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, для ведення садівництва, на яку видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НЛ № 439728;
- 1/2 (одну другу) частку антикварного набору меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво Німеччина, 2006 року).
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку відчуженого (проданого) відповідачем спільного сумісного майна, а саме: автомобіля Toyota Camry, 2005 р.в. та антикварного набору меблів (виробництво Німеччина, 2006 року).
В решті вимо позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року, в частині накладення арешту на антикварний набір меблів, який складається із меблевої стінки, комоду та столу (виробництво 2006 року країна Німеччина).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Антоняк
Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2021 року.