Справа № 342/195/21
Провадження № 2/342/333/2021
24 травня 2021 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 20.08.1988 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого була мати позивачки ОСОБА_6 . Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» № 9575 від 28.12.2020 право власності на дане житлове господарство зареєстровано за ОСОБА_6 , як головою колгоспного двору. За житловим будинком зареєстрована земельна ділянка в розмірі 0,15 га для обслуговування житлового будинку. У відповідності до технічного паспорта житлове господарство складається з житлового будинку, позначеного на схемі в технічному паспорті літерою «А», загальною площею 40,8 кв.м, житловою площею 31,8 кв.м., літньої кухні, стодоли, комори, стайні, курника, вбиральні, криниці, огорожі. Будівництво житлового будинку здійснено у 1966 році. Відповідно до звіту про оцінку майна ЕТВО «Придністров'я» ринкова вартість житлового господарства по АДРЕСА_1 становить 61200 грн. За результатами проведення технічного обстеження житлового будинку встановлено його відповідність вимогам надійності та можливість безпечної експлуатації.
Голова колгоспного двору ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповітного розпорядження на випадок своєї смерті не залишила. На час смерті ОСОБА_6 разом з нею у житловому господарстві в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: дочка - позивачка ОСОБА_1 , внуки - відповідачі ОСОБА_2 , 1976 р.н., ОСОБА_7 , 1974 р.н., ОСОБА_3 , 1982 р.н., зять ОСОБА_8 , 1973 р.н., правнучка ОСОБА_9 , 1994 р.н., правнук ОСОБА_10 , 1991 р.н. Із перелічених осіб лише позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері. З метою реалізації своїх спадкових прав позивачка звернулася до Городенківської державної нотаріальної контори, однак нотаріус відмовила їй у видачі документів на спадщину на житлове господарство через реєстрацію спадкового житлового господарства як колгоспного двору без виділу часток. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Станом на 15.04.1991 у житловому господарстві по АДРЕСА_1 проживали: позивачка, її мати ОСОБА_6 , 1933 р.н., чоловік ОСОБА_11 , 1953 р.н., дочка ОСОБА_12 , 1976 р.н., та син ОСОБА_3 , 1982 р.н. Ніхто з перелічених осіб не звертався з приводу виділу частки у колгоспному дворі.
Член колгоспного двору ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповітного розпорядження на випадок своєї смерті не залишив. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме частка житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належала йому як колишньому члену колгоспного двору. Після смерті чоловіка позивачка прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом. Діти спадкодавця (відповідачі по справі) не претендують на майно батька.
Після смерті матері ОСОБА_6 позивачка фактично вступила в управління спадщиною: користується спадковим майном на власний розсуд, постійно проживає у житловому будинку, обробляє земельну ділянку, виготовила технічну документацію за власні кошти, тобто своїми діями фактично прийняла спадщину, однак оформити свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі не може через реєстрацію житлового господарства як колгоспного двору, що змусило її звернутися до суду з даним позовом.
Позивачка в судове засідання не з'явилися, 25.03.2021 надіслала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності та зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити в повному обсязі. Крім того, 14.05.2021 позивачка подала до суду заяву, в якій уточнила, що відповідачка ОСОБА_7 помилково зазначена в позовній заяві як ОСОБА_7 .
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, 18.03.2021 та 27.04.2021 надіслали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутності та вказали, що позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують, щоб їх мама (позивачка) успадкувала майно в повному обсязі, так як на час смерті батька ОСОБА_11 вони не проживали тривалий час у спадковому господарстві, а були тільки зареєстровані, на спадкове майно не претендують, до нотаріуса з приводу оформлення спадщини звертатися не будуть.
Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Згідно копії свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 20 серпня 1988 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 148 від 10 серпня 1988 р., в цілому будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, службових будівель і споруд, розташоване в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .
Копія виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське МБТІ» № 9575 від 28.12.2020, видана згідно архівних даних Коломийського МБТІ станом на 31.12.2012, свідчить, що в реєстровій книзі під реєстровим № 148 за ОСОБА_6 , як головою колгоспного двору, зареєстровано право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 20.08.1988 на підставі рішення цього ж виконкому № 148 від 10.08.1988.
Станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_1 проживали: голова сім'ї ОСОБА_11 , 1953 р.н., дружина ОСОБА_1 , 1954 р.н., дочка ОСОБА_2 , 1976 р.н., син ОСОБА_3 , 1982 р.н., ОСОБА_6 , 1933 р.н., власниця житлового будинку згідно свідоцтва про право власності, що стверджується довідкою № 19-67, виданою 16.04.2021 Сороківським старостинським округом Городенківської міської ради.
ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 56 років в с. Сороки Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 10 від 21 червня 2010 р. в Книзі реєстрації смертей, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Сороківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст. 1258 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, - визначено ч.1 ст.1267 ЦК України.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
На день смерті ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою в АДРЕСА_1 проживали і були заоеєстровані: дружина ОСОБА_1 , 1954 р.н.; мати дружини ОСОБА_6 , 1933 р.н.; син ОСОБА_3 , 1982 р.н., зареєстрований, але не проживав; дочка ОСОБА_2 , 1976 р.н., зареєстрована, але не проживала; зять ОСОБА_8 , 1973 р.н., зареєстрований, але не проживав; внучка ОСОБА_9 , 1994 р.н., зареєстрована, але не проживала; дочка ОСОБА_7 , 1974 р.н., зареєстрована, але не проживала; внук ОСОБА_10 , 1991 р.н., зареєстрований, але не проживав, що стверджується довідкою № 107, виданою 10.03.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району, та довідкою № 19-72, виданою 26.04.2021 Сороківським старостинським округом Городенківської міської ради.
Про те, що ОСОБА_11 , 1953 року народження, та позивачка ОСОБА_1 , 1954 року народження, були подружжям свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 25 листопада 1973 р. Слобідською сільською радою Городенківського району, запис за № 22 від 25 листопада 1973 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.
Відповідачка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження відповідачки серії НОМЕР_3 , виданого 26 жовтня 1974 р. Слобідською сільською радою Городенківського району, запис за № 27 від 26 жовтня 1974 р. в книзі реєстрації актів про народження та копією рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15 липня 2010 р. по справі № 2-614/2010, що набрало законної сили 26 липня 2010 р., з якого вбачається, що відповідачка ОСОБА_7 у зв'язку із реєстрацією шлюбу 20.04.1991 в Краснохолмському відділі РАЦС Тверської області з ОСОБА_14 змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », актовий запис № 21.
Те, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , свідчать копії: свідоцтва про народження відповідачки серії НОМЕР_4 , виданого 04 вересня 1976 р. Слобідською сільською радою Городенківського району, запис за № 22 від 04 вересня 1976 р. в книзі реєстрації актів про народження; витягу № 00030562812 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 28 квітня 2021 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), з якого вбачається, що прізвище відповідачки до державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 », після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 », актовий запис № 501 від 18 вересня 1993 р.; шлюб розірвано на підставі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08.08.2011 (справа № 2-569).
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 02 жовтня 1982 р., вбачається, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , запис за № 25 від 02 жовтня 1982 р. в книзі реєстрації актів про народження.
Статтею 29 ЦК України в редакції, чинній на час відкриття спадщини, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції положень Закону, що діяли на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_11 житловий будинок в АДРЕСА_1 не був постійним місцем проживання відповідачів, хоча вони були зареєстровані в ньому і право їх проживання у спадковому будинку не обмежувалось.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Отже, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_11 спадщину не прийняли, оскільки не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_11 , вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_11 , які б прийняли спадщину, судом не встановлено. Повідомленням Городенківської районної державної нотаріальної контори № 305/01-16 від 19.03.2021 та Інформаційною довідкою № 63942942 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданою 16.03.2021 Городенківською районною державною нотаріальною конторою, підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в с. Сороки Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 5 від 24 лютого 2014 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 24.02.2014 Сороківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
На день смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , 1954 р.н., внук ОСОБА_3 , 1982 р.н., внучка ОСОБА_2 , 1976 р.н., зять ОСОБА_8 , 1973 р.н., правнучка ОСОБА_9 , 1994 р.н., внучка ОСОБА_7 , 1974 р.н., правнук ОСОБА_10 , 1991 р.н., що стверджується копією довідки № 532, виданої 20.01.2021 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району.
Про те, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою спадкодавця ОСОБА_6 свідчать копії: свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_7 , виданого 13 січня 1959 р., запис за № 16 від 04 вересня 1954 р. в книзі записів актів громадянського стану про народження; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 25 листопада 1973 р. Слобідською сільською радою Городенківського району, з якого вбачається, що позивачка у зв'язку із одруженням змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », запис за № 22 від 25 листопада 1973 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.
Отже, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є її дочка - позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , які б прийняли спадщину, судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Із копії спадкової справи № 41/2021, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, яка прийняла спадщину, 05.02.2021 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Копією Витягу № 63451344 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 05.02.2021 Городенківською районною державною нотаріальною конторою, підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 67164427 (номер у нотаріуса 41/2021), спадкодавець - ОСОБА_6 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_6 входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 177/02-31 від 17 лютого 2021 р. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що вищезгадане господарство, головою якого була ОСОБА_6 , відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в спадковому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 24.12.2020, вбачається, що житловий будинок споруджено в 1966 році, господарські будівлі та споруди - в 1988 році. Їх ринкова вартість станом на 29 грудня 2020 р. становить 61200 грн., що стверджується копією звіту про вартість майна, складеного ЕТ-ВО «Придністров'я». За даним житловим будинком зареєстрована земельна ділянка для обслуговування житлового будинку площею 0,15 га, що стверджується довідкою № 474, виданою 02.12.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 253057278, сформованої 16.04.2021, вбачається, що відомості про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні.
Позивачка, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 478, виданою 02.12.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району, як спадкоємець першої черги за законом після смерті чоловіка та матері фактично стала власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , користується ними.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 не встановлено, позов визнається відповідачами, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.
При винесенні рішення судом враховується те, що відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.
На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1267-1270, 1296-1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 76, 81, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківський район) Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківський район), Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Місце проживання відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - Городенківський район), Івано-Франківська область.
Судове рішення складене 24.05.2021.
Суддя: Гайдич Р. М.