Справа № 607/13901/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/2/21 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія -
про відмову у відкритті апеляційного провадження
21 травня 2021 р. м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Костів О. З.,
під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, -
у липні 2013 року ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Тернополі звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у якому просять звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 6609Z29 від 24.11.2009 року, заставною вартістю 3000 грн., а саме: належну ОСОБА_1 частку у статутному фонді ПП “Продекспорт” в розмірі 60 відсотків; належну ОСОБА_2 частку у статутному фонді ПП “Продекспорт” в розмірі 30 відсотків; належну ОСОБА_3 частку у статутному фонді ПП “Продекспорт” в розмірі 10 відсотків.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2013 року позов ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м. Тернополі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за Кредитною угодою № 18105К15/2102 від 13.07.2005 року, Кредитною угодою № 6605К48 від 13.07.2005 року, Кредитним договором № 6606К35 від 19.07.2006 року, Кредитним договором № 6606К23 від 27.07.2006 року, Кредитним договором № 6606К44 від 06.09.2006 року, Кредитним договором № 6607К23 від 05.11.2007 року, Кредитним договором № 6609К5 від 01.06.2009 року, Кредитним договором № 6609К9 від 01.07.2009 року в сумі 197504593 грн. 91 коп., звернувши стягнення на предмет застави за Договором застави № 6609Z29 від 24.11.2009 року, заставною вартістю 3000 грн., а саме на: належну ОСОБА_1 частку у статутному фонді ПП “Продекспорт” в розмірі 60 відсотків; належну ОСОБА_2 частку у статутному фонді ПП “Продекспорт” в розмірі 30 відсотків; належну ОСОБА_3 частку у статутному фонді ПП “Продекспорт” в розмірі 10 відсотків.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 229 грн. 40 коп. судового збору сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.
18 травня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2013 року.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Частина 2 ст. 358 ЦПК України містить імперативну вказівку для суду як він має діяти у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що він не був належним чином повідомленим про слухання справи саме 6 листопада 2013 року, чим порушено його процесуальні права на захист. Копію рішення суду не отримував.
Такі твердження ОСОБА_1 , судом оцінюються критично з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 5 листопада 2013 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій зазначив, що “на розгляді Тернопільського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом АТ “Укрексімбанк” в особі філії в м. Тернопіль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави № 6609Z29 від 24.11.2009 року. Відповідно до ст. ст. 27, 31 ЦПК України повідомляю про визнання позовних вимог АТ “Укрексімбанк”, з врахуванням пояснень від 04.11.2013 року, в повному обсязі, прошу винести рішення по справі та звернути стягнення на предмет застави за договором застави №6609Z29 від 24.11.2009 року, а саме - належну мені частку у статутному фонді приватного підприємства “Продекспорт” в розмірі 60% статутного фонду. Розгляд справи провести без моєї участі “ (т. 3 а.с. 211).
6 грудня 2013 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відстрочення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 листопада 2013 року на термін до 25 листопада 2014 року (т.3 а.с. 224-225).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 31 грудня 2013 року заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду - задоволено.
Відстрочено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії Ат “Укрексімбанк” в м. Тернополі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави до 24 листопада 2014 року (т.3 а.с.243).
15 січня 2015 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (представництво посвідчене довіреністю від 01 вересня 2014 року № 2017 з терміном дії до 01 вересня 2017 року, з наданням усіх прав позивача, відповідача...,(т.3 а.с. 252) подав до суду заяву про відстрочення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 листопада 2013 року на термін до 25 жовтня 2015 року (т.3 а.с.250-251)
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 9 лютого 2015 року заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду - задоволено. Відстрочено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” в м. Тернополі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, до 25 жовтня 2015 року (т. 3 а.с.261).
08 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 подав до суду про відкладення розгляду справи на інше число з метою укладення договору із адвокатом (т.4, а.с.222).
11 листопада 2019 року від імені ОСОБА_1 адвоката Гонти М.С. (представництво посвідчене довіреністю від 11.11.2019 року № 2509 з терміном дії до 11.11.2022 року і з наданням усіх прав, наданих законом позивачу, відповідачу... (т. 4 а.с. 248) подав клопотання про відкладення розгляду справи № 607/13901/13-ц на іншу дату; надати для ознайомлення матеріали справи; забезпечити можливість надання відзиву на апеляційну скаргу в межах строку, який визначений судом в ухвалі від 27.09.2019 року. (т. 4 а.с. 247)
11 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 адвокат Гонта М.С. отримав копію апеляційної скарги та ухвалу про відкриття провадження (т.5 а.с.9).
27 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 адвокат Гонта М.С. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 листопада 2013 року (т. 5 а.с. 17-18).
03 грудня 2019 року приватне підприємство “Продекспорт” подало апеляційну скаргу на рішення Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2013 року, яка підписана директором підприємства ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 85-89).
13 грудня 2019 року ОСОБА_1 - директор ПП “Продекспорт” підписує заяву про усунення недоліків на виконання умов ухвали суду від 04.12.2019 року (т.5 а.с.123).
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП “Продекспорт” (т. 5 а.с. 126-127)
18 березня 2020 року, 07.04.2020 року ПП “Продекспорт” за підписом директора Рубай С.Б. подавало клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із карантинними обмеженнями, спричиненими коронавірусом COVID - 19. (т. 6 а.с. 36-37, 92-93).
07.07.2020 року від ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_6 поступили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що ОСОБА_6 з 08 липня 2020 року по 13 липня 2020 року вибуває у щорічну відпустку за межі м. Тернополя та те, що ОСОБА_1 не є фахівцем у галузі права, а тому бажає скористатись правничою допомогою відповідно до ст. 15 ЦПК України. (т. 6 а.с. 203-204)
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (справа “Воловик проти України” від 06 грудня 2007 року, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа “Перетяка та Шереметьев проти України” від 21 грудня 2010 року № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ).
У рішенні від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
У рішенні від 7 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментарів Сандерс проти Іспанії” Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його ,утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком для осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України” суд зазначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи за вищевказаним позовом та про наявність оскаржуваного рішення суду ще у грудні 2013 року, про що свідчать заяви про відстрочку виконання оскаржуваного рішення суду, які були задоволені ухвалами Тернопільського міськрайонного суду від 31 грудня 2013 року та 9 лютого 2015 року. Також, подаючи відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_5 та апеляційну скаргу ПП “Продекспорт” в особі директора підприємства Рубай С.Б. та заяви про відкладення розгляду справи, останній знав про існування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили не надав.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 358, 388, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі Філії АТ “Укрексімбанк” в м. Тернополі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 21 травня 2021 року.
Головуюча Т.С. Парандюк
Судді: С.І. Дикун
О.З. Костів