17 травня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020150000000305.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
представник третьої особи, щодо майна
якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020150000000305.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, вилучене у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , а саме на грошові кошти в розмірі 373 900 грн., 1 898 доларів США у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020150000000305.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вважає необхідним дослідити копію листа ГУ ДПС у Миколаївській області від 15.04.2021 р. № 3676/5/14-29-12-01-09 з додатками, згідно якого доходи ОСОБА_9 упродовж 2020 року склали 6 555 грн., ОСОБА_8 упродовж 2020 року доходів не отримував, доходи ОСОБА_10 склали 53 452 грн.
Вказане свідчить про відсутність у ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 законних джерел отримання 373 900 грн. та 1 898 доларів США та може свідчити про їх отримання внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження.
В запереченні на апеляційну скаргу представник третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_6 зазначає про безпідставність доводів прокурора, вважає рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 12020150000000305, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_8 та його батька ОСОБА_9 , які планували збір громадян Миколаївської області у кількості близько п'ятдесяти осіб, з метою фальсифікації результатів виборів, які відбулися 25.10.2020 р., шляхом надання неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США кожному з виборців за вчинення дій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, а саме голосування за окремого кандидата на виборах. Окрім зазначеного, плановалось здійснити 24-25.10.2020 р. організований вивіз автотранспортом заінтересованих громадян (виборців) з меж Миколаївської області до Київської області для реалізації ними виборчого права за кандидата (тів), визначеного ОСОБА_8 .
Причетність ОСОБА_8 та його батька ОСОБА_9 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11 , матеріалами проведених негласних слідчих розшукових дій, які підтверджують факт надання їх обіцянки, пропозиції неправомірної вигоди за реалізацію свого виборчого прав на території Київської області.
В ході проведеного 08.04.2021р. санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 373 900 грн. та 1 898 доларів США.
09.04.2021р. слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва із погодженим з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 клопотанням про накладення арешту на зазначене майно у виді грошових коштів, яке обґрунтував тим, що вилучені речі визнані речовими доказами, про що винесена відповідна постанова, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, - є матеріальними об'єктами, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вилучені речі не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, в зв'язку з чим, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.
Врахувавши, що будь-яких речей та документів, на відшукання яких надався дозвіл слідчим суддею на обшук в ході проведення вказаної слідчої дії, не виявлено, а слідчим у клопотанні не зазначено, яким саме критеріям речових доказів відповідає вилучене майно, які сліди кримінального правопорушення може містити дане майно, яким чином дане майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020150000000305 від 22.10.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК України, в клопотанні слідчого та в доданих до нього документах не містяться відомості, які б вказували на те що, вказані грошові кошти належать ОСОБА_9 або ОСОБА_8 , а також мають відношення до вказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на зазначене майно, оскільки слідчим в клопотанні не доведено, що вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею дотримано та враховано всі обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість накладення арешту на певне майно.
Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не доведено, що арешт майна у виді грошових коштів, про арешт яких ставиться питання, має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні або підпадає під критерії, визначені у ст. 98 КПК України, зокрема: не обґрунтовано, що вони є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, які саме сліди кримінального правопорушення на собі зберегли, і які інші відомості можна отримати за їх допомогою, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК України, відсутні й докази того, що відповідні грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом або були об'єктом кримінально-протиправних дій, за обставин, які розслідуються в даному кримінальному провадженні.
Не містять матеріали клопотання й відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права й свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти.
Як вірно зазначив слідчий суддя, клопотання слідчого не містить доказів на підтвердження того, грошові кошти належать саме ОСОБА_9 або ОСОБА_8 , а також мають будь-яке відношення до вказаного кримінального провадження.
Порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які давали підстави для скасування постановленого слідчим суддею рішення, апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, суд
ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020150000000305, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ ____________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3